ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

«Стерегти ліс, – сказав Харитон, – треба не рушницею, а любов’ю».

«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка», – подумалось мені.

 «Краса і мудрість, – писав Еріх, – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу»,

Мирослав Дочинець радить: «Не виставляй напоказ усе, що маєш,– завтра вже нікого не здивуєш».

У реченні Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю» розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Палицею кинути – близько.

Очей не відведеш – красиво.

Вискочити на сухе – уникнути небезпеки.

Голки не підточиш – бездоганно.

Через пень-колоду – абияк.

За тридев’ять земель – далеко.

Хоч голки збирай – видно.

Потрапити в павутину – безвихідь.

З душі верне – погане, неприємне.

Відповідь: 1Д 2Г 3А 4Б.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Розмалюю я половину героїв у позитивні тони, а половину – у негативні, як це наймодніше зараз тире стоїть на місці пропущеного присудка (розмалюю).

Речення Десь недалеко вдарив грім – луна котилася глухо, грізно, довго – це речення складне безсполучникове, його перша частина виражає причину дії, а друга – наслідок. У такому випадку ставимо тире.

Речення Ні талановитий учень, ні досвідчений учитель, ні сивий академік – ніхто не може знати всього бодай з окремого питання будь-якої науки – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна – це просте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками. Отже, тире тут обов’язкове.

Відповідь: 1Б 2Г 3Д 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.

Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.

У реченні Стояла ніч, красива, мов Кармен, червоні й чорні міряла троянди граматична основа одна (ніч стояла, сипала). Отже, це просте ускладнене речення.

У реченні Іронія – це блискавка ума, яка освітить всі глибини смислу – дві граматичні основи, частини поєднані сполучним словом яка. Від головної до підрядної частини можна поставити питання. Отже, це складнопідрядне речення.

У реченні Візьми від життя все, що зможеш, і воно засяє всіма барвами три граматичні основи, але перша та друга частини поєднані сполучним словом що, а друга і третя – сполучником сурядності і. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

У реченні Зіграй мені мелодію любові і обернеться хай на щастя розпач! є дві граматичні основи, частини пов’язані сполучником сурядності і (єднальним). Отже, це складносурядне речення.

У реченні Завалились мости кам’яні – подорожні шукають веселку. дві граматичні основи, частини речення з’єднані за змістом та інтонацією, без сполучника. Отже, це складне безсполучникове речення.

Відповідь: 1Г 2Б 3Д 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні З якого краю до тебе, сонце, підійти? граматична основа виражена присудком підійти. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Десь поруч співали ніжно, щемливо граматична основа виражена дієсловом співали у формі множини минулого часу. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Курна дорога, приспана туманом… граматична основа виражена підметом дорога. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не сказано про дію.

У реченні Між тобою й мною – семизначний код… граматична основа виражена підметом код. Але також у цьому реченні є обставина між тобою й мною. Обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні Шукай в телефоні мій слід, цілуй у вікно мої губи… граматична основа виражена присудками у формі ІІ особи однини – шукай, цілуй. Це односкладне означено-особове речення.

Відповідь: 1Г 2Д 3В 4Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово дивно відповідає на питання як?, характеризує дію, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово що не відповідає на питання, не є членом підрядного речення, а лише служить для зв’язку частин складного речення. Отже, це сполучник.

Слово собі відповідає на питання кому?, вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Слово невже не відповідає на питання, не є членом речення, а лише надає слову певного відтінку. Отже, це частка.

Відповідь: 1Г 2Б 3Д 4А.

ТЕМА: Усна народна творчість

Завдання перевіряє вміння аналізувати фольклорні твори. Пригадаймо, що фольклор – це усна народна творчість, яка створюється колективно і при цьому нерозривно пов’язана з життям і побутом, із характерними рисами та історією народу.

У варіантах відповідей у рядках А, В, Г, Д указані авторські твори («Бджола та Шершень» Григорія Сковороди, «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Слово про похід Ігорів» невідомого автора), які не можна вважати фольклорними. Зверніть увагу, що пісні Марусі Чурай стали народними, тому вони є фольклорними творами.

Відповідь – Б.

Зразок написання власного висловлення

Жаліти себе – це певною мірою намагатися сховатися від проблем, заховати голову в пісок. Переконаний, що вміння, яке нам час від часу потрібне, – це контроль над власними емоціями, особливо в стресових ситуаціях.

По-перше, спокійна й виважена реакція на виклики, перед якими нас ставить життя, допоможе розважливо все обміркувати, подолати перешкоди й досягти успіху.

Вражаючим прикладом мужності є для мене людина-легенда Нік Вуйчич. Його життя з самого початку – це постійні виклики. Ніколас народився з рідкісним захворюванням, що призводить до відсутності кінцівок. Замість того, щоб постійно скиглити та шкодувати себе, Вуйчич навчився контролювати свої емоції. Зараз Нік відомий на весь світ оратор, багатодітний батько і щасливий сім’янин.

По-друге, уміння керувати своїми емоціями – це неабияка ознака самоконтролю, яка допомагає знижувати нервово-емоційне напруження.

Згадаймо ліричного героя імпресіоністичної новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Він утомився від «залізної руки города», тому намагається відновити свої сили в лоні природи. Саме перепочинок, спокій і душевна рівновага допомогли героєві подолати виснаження й стрес.

Отже, життєві негаразди можуть зробити людину сильнішою, якщо вона навчиться керувати своїми емоціями. Для цього потрібно не скиглити й жаліти себе, а підвестися з колін й активно діяти.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: розвАл, тонкИй, рАзом, люблЮ.

Відповідь – В.