ТЕМА: Морфологія. Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника

Завдання вимагає відрізнити нормативне вживання прийменника від ненормативного.

Прийменник по вжитий у цих словосполученнях у різних функціях:

вишивати по шовку – значення об’єкта, на який скерована дія,

зустрітися по обіді – часове значення,

відповідати по черзі – значення способу дії,.

Словосполучення «зайти по неуважності» – помилкове, ненормативне для української літературної мови. Треба казати «через неуважність», «з неуважності», «у зв’язку з неуважністю».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Це завдання перевіряє знання наголосу та вміння правильно наголошувати слова.

Запропоновані приклади є проблемними щодо наголошування, оскільки часто мовці неправильно вимовляють їх.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Ці слова правильно вимовляти так:

дрова – з наголосом на першому складі,

жалюзі – з наголосом на третьому складі (слово французького походження. а у французькій мові наголос фіксований на останньому складі),

жаркий – з наголосом на другому складі,

дочка – з наголосом на другому складі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Завдання вимагає знаходження кореня в запропонованих словах і пошук спільнокореневих слів.

У наведених словах ми маємо справу з омонімічними коренями (такими, що звучать і пишуться однаково, але мають різне значення).

Спільнокореневим до слова «рад-и-ти» (давати кому-небудь пропозицію, вказівку, як діяти в яких-небудь обставинах) є «по-рад-а» (пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах). Бачимо, що спільним для цих слів є корінь -рад-.

У слові «рад-ість» корінь -рад- за звуковим складом той самий, а за значенням – інший (почуття задоволення, втіха, приємність).

Слова «радіо» (передавання на відстань без дротів інформації за допомогою радіохвиль) і «рад-ист» (фахівець з передавання та приймання таких повідомлень) зовсім інші за значенням. Корінь -рад- у цих словах є омонімічним до кореня -рад- у слові «рад-и-ти».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання на правильне слововживання. Одна з найпоширеніших лексичних помилок, що їх припускаються учасники зовнішнього незалежного оцінювання, – уживання росіянізмів (слів, скалькованих з російської мови) замість правильних українських слів.

У трьох варіантах є лексична помилка:

багаточисельні дзвінки (калька з російського слова многочисленные), коректний варіант цього словосполучення – численні дзвінки;

рішити завдання (калька з російського слова решить), правильно треба говорити виконати завдання;

погляди співпадають (калька з російського слова совпадают), натомість нормативним є варіант погляди збігаються.

Немає помилки в рядку «наступного разу».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Це завдання на правильне написання слів з апострофом. Для його виконання треба пригадати, що апостроф позначає на письмі тверду роздільну вимову приголосних звуків перед наступними я, ю, є, ї.

Апостроф треба ставити після букв я, ю, є, ї, які позначають звуки [йа], [йу], [йе], [йі], якщо ці я, ю, є, ї стоять після букв на позначення губних приголосних, звука р та префіксів, які закінчуються на приголосний звук.

Тому, виконуючи це завдання, поставимо апостроф у словах «прем’єра», «ім’я», оскільки перед ним стоїть буква на позначення губного звука.

У словах «бур’ян», «сузір’я» апостроф потрібен після букви р, а в слові «роз’ятрена» – після префікса.

У решті слів ми не ставимо апостроф: «різьбяр», «духмяна» – перед губним стоїть інший кореневий приголосний (крім р), «порятунок» – після [р] не вимовляємо [й].

Відповідь – А.

Зразок написання власного висловлення

Усередині кожного з нас приховано безліч іпостасей. Людина «складається» з низки суперечливих особистостей. Я вважаю, що мрійник з неймовірною кількістю енергії має такі самі шанси на успіх, як і прагматик, який любить чіткий порядок у всьому.

По-перше, романтик живе почуттями, емоціями, ідеями, він не відмовляється від божевільних чи нездійсненних, на думку багатьох, мрій і робить усе для їх здійснення.

Нещодавно я дивилася телепередачу про звичайного хлопця, який живе в далекій Африці. Він одягнутий у прості речі, але запал в очах робить його надзвичайним. Хлопець мріє сконструювати справжній літак. У його будинку стоси креслень і малюнків. Юнак переконаний, що колись і його творіння здійметься в небо, а він сам точно потрапить до інженерного центру NASA. І якою б нереальною не здавалася мрія цього африканця, та я вірю, що вона обов’язково здійсниться.

По-друге, часто для досягнення успіху потрібен прагматично продуманий план, чіткий розрахунок і логічне мислення.

Так, потребою самостверджуватися й рухатися вперед переймається Степан Радченко – головний герой урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Хлопець намагається наблизитися до міста у своїх вчинках та зовнішності, тому вдається до численних трансформацій. Для Степана література виявилася найдоступнішим способом асиміляції з містянами. Будучи начитаною людиною, Радченко досить швидко досягає успіху.

Таким чином, для досягнення мрій важливо бути не тільки романтиком, охопленим високими ідеями, але й уміти перевіряти реальність і керуватися здоровим глуздом.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення

Виконуючи це завдання, треба з'ясувати тип кожного запропонованого складного речення. Проаналізуймо їхню структуру.

Буря втрамбовувала сніг, іти було набагато легше (у цьому реченні дві граматичні основи, частини речення з’єднані без сполучника, отже, це складне безсполучникове речення).

У грудях несвідомо й непомітно заповнювало всі кутки прекрасне (це речення з однією граматичною основою й однорідними обставинами, отже, воно є простим реченням з однорідними членами – зайвий варіант у завданні).

Ось і річка, що має чотири броди, ось і принишкле село з корогвами тополь (у цьому реченні три граматичні основи, перша й друга частини поєднані сполучним словом «що», перша й третя частини – без сполучника, отже, речення складне зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком).

На хуторі повільно вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць (речення має дві граматичні основи, частини поєднані сполучником і, отже, це складносурядне речення).

Догоряє липневий день, палахкотить на білих стінах собору, що вигнався в небо (речення з двома граматичними основами, перша з яких має однорідні присудки й поєднана з другою сполучним словом «що», отже, це складнопідрядне речення).

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Виконуючи це завдання, треба обґрунтувати випадки вживання тире. Проаналізуймо запропоновані речення.

Я усміхнусь – і все навкруг сміється (тире ставимо між частинами складносурядного речення, оскільки друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій).

Печаль пече – гаряча і нестримна (тире ставимо при відокремленому означенні «гаряча і нестримна», яке стоїть у кінці речення).

Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій (тире в неповному реченні на місці пропущеного присудка «є», це зайвий варіант у цьому завданні).

Непереможна безборонність – твій меч єдиний і єдиний щит (тире ставимо між підметом і присудками, оскільки вони виражені іменниками).

На річці, у лісі, на полі – усюди німа тиша (тире ставимо після однорідних обставин, оскільки після них стоїть узагальнювальне слово «усюди»).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Члени речення

Завдання вимагає визначити члени речення в запропонованих прикладах.

Зверніть увагу, що члени речення в цих варіантах виражені нетиповими засобами. Тому треба зважати насамперед на семантику (значення) слова й правильно ставити до нього питання.

Забування вичищає авгієві стайні пам'яті (авгієві стайні – додаток, виражений фразеологізмом).

Хвилина – це наче й мало (мало – присудок, виражений прислівником).

Глечики з глини прикрашали невеликий мисник (з глини – неузгоджене означення, виражене прийменниково-іменниковою сполукою).

Андрій раптом зупинився подумати (подумати – обставина мети, виражена дієсловом).

Вибиватися в люди – справа зовсім не проста (вибиватися в люди – підмет, виражений фразеологізмом).

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.