ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.

У кличному відмінку імена по батькові мають закінчення -у (чоловічий рід ) та -о (жіночий рід). Отже, правильна форма кличного відмінка в діалозі – Жанно Сергіївно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Визначмо граматичні основи в тих реченнях, які поєднані сполучниками сурядності.

У реченні Поглиблюйте свої знання зі слововживання й слідкуйте за правильністю мови, збагачуючи її синонімічними рядами граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками.

А от у реченні Слова стосунки, ставлення, відносини, взаємини утворюють синонімічний ряд, проте кожне з них має своє лексичне значення й відрізняється лексичною сполучуваністю є дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності проте. Це складносурядне речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення.

Отже, правильним буде реченням Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати тип складного речення, розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуйте речення, підкресліть граматичні основи, визначте, які з них будуть складними. Таких речень у завданні два.

Якщо до запропонованої частини додамо варіант і ми прагнемо осягнути її глибинну суть, то утворимо складносурядне речення, адже частини буде поєднано єднальним сполучником сурядності і.

Безсполучникове складне речення – це складне речення, частини якого пов’язані лише змістом та інтонацією.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Головною в байках Сковороди є його філософія: саме вона становила сенс життя мудреця пояснює першу, конкретизує її. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (3) в завданні обґрунтовано як кому при відокремленому означенні. Насправді це кома при однорідних означеннях, адже непоширене і поширене означення, які розташовані в реченні поруч, є однорідними.

Решта знаків пояснено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Фразеологізми. Антоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них антонімічні пари.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Птах високого польоту – поважна особа; той, хто має велику суспільну вагу.

Аж іскри летять – енергійно, активно, у швидкому темпі.

Як кіт наплакав – мало.

Не в тім’я битий – розумний.

Хоч відбавляй – багато.

Невелике цабе – той, хто не має суспільної цінності.

Як мокре горить – повільно.

Під дудку стрибати – принижуватися, виконувати чиюсь волю .

Пороху не вигадає – нерозумний.

А тепер потрібно утворити антонімічні пари.

Відповідь – ВАДБ.

ТЕМА. Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Якщо до головної частини, запропонованої в умові завдання, додамо частину бо самі теж, буває, чинимо нерозважливо, то утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини (можна поставити питання з якої причини?).

Від головної частини, запропонованої в умові, до частини хоч образа іноді розхитує підвалини хороших стосунків можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в умові, до частини якщо справді хочемо збудувати довірливі взаємини можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Від головної частини, запропонованої в умові, до частини щоби зберегти найцінніше – щирі й теплі почуття можна поставити питання з якою метою? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А коли до головної частини додамо варіант як колись рідні прощали нам дитячі витівки, то утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним способу дії.

Відповідь – БАДГ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані слова.

До слова зозулі від слова голос ставимо питання чий? Отже, це неузгоджене означення (можна замінити на зозулин голос).

До сполуки в лісі ставимо питання від присудка де?. Це обставина місця.

До слова гніздечко від присудка звили ставимо питання кого?, що?. Це додаток.

А до слова соловей ставимо питання хто?, що? Це підмет.

Відповідь – ВДГБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні А тепер осінні вже карнавали граматична основа виражена підметом карнавали, але також тут є обставина. Це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні Марнували літечко, марнували… граматична основа виражена дієсловом минулого часу марнували у формі множини Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Хай буде все небачене побачено граматична основа виражена присудком хай буде побачено. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. У складі присудка є безособове дієслово. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні І над тобою сто разів дощем заплачу граматична основа виражена присудком у формі І особи однини – заплачу. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Чорна ніч, інкрустована ніжністю граматична основа виражена підметом ніч. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не сказано про дію.

Відповідь – ВДАГ.