ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: кропивА, перИметр, підОшва, однАковий.

Відповідь – А.

Зразок написання власного висловлення

Життя – це довгий шлях, який неможливо подолати поодинці. Кожна людина потребує надійного плеча поруч. Як же розпізнати справжнього друга? Я гадаю, що це людина, яка буде з тобою і в радості, і в горі, підтримає в будь-якій ситуації й ніколи не зрадить.

Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, людині важливо розділяти з кимось власні емоції й відчувати підтримку. У важку хвилину справжній друг завжди прийде на допомогу, а також щиро зрадіє твоїм успіхам і досягненням.

Саме така дружба була між Низом та Евріалом – персонажами поеми Івана Котляревського «Енеїда». Козаки-побратими завжди разом, вони допомагають одне одному. Коли Низ вирішив пробратися в рутульський стан, Евріал його підтримує. Героїчний учинок побратимів став можливим тільки за умови вірної, щирої дружби між ними. На жаль, Евріал загинув від руки рутульця, тоді Низ, ризикуючи життям, сміливо кидається на ворога, аби помститися за смерть товариша. Для справжньої дружби характерними є взаємоповага й підтримка в будь-якій ситуації.

По-друге, дружба – це глибокий зв'язок, що вибудовується роками. Це союз, який проходить різні фази й піддається різним випробуванням.

Справжня дружба поєднувала двох класиків української літератури – Остапа Вишню й Максима Рильського. Вони підтримували одне одного і в радості, і у важких життєвих ситуаціях, таких як ув’язнення Максима Тадейовича чи десятирічне відбування покарання в таборах Павла Губенка. Митці мали ще й спільну пристрасть – риболовлю й полювання. Це ставало предметом обговорень і навіть анекдотів.

Отже, відрізнити справжнього друга від удаваного не так уже й складно. Адже лише справжній друг є надійною підтримкою й опорою в різних життєвих ситуаціях, він уміє вислухати та зрозуміти тебе.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово усе не відповідає на питання, не є членом речення, а лише надає слову певного відтінку. Отже, це частка.

Слово більше відповідає на питання як?, якою мірою?, характеризує дію, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово принишкле відповідає на питання яке?, передає ознаку, одержану після дії. Це дієприкметник (форма дієслова).

Слово чекаючи вказує на додаткову дію, відповідає на питання що роблячи?. Це дієприслівник (форма дієслова).

Відповідь –1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних реченнях.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення в рядку Б – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення в рядку В – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення в рядку Г– це просте речення, де перед присудком стоїть вказівна частка ось.

Речення в рядку Д ускладнене відокремленою прикладкою, яка стоїть у безпосередньому кінці речення.

Відповідь – 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена підметом місто. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не говорять про дію.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком любіть. Це дієслова наказового способу в ІІ особі однини. Уявний підмет – ви. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні В граматична основа виражена присудками не заїдеш. Зміст речення стосується великого загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком нема. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком задзвонили. Це форма множини, минулий час. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

Відповідь – 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова написати в реченні Поет не міг написати рядка без вогненного перевтілення в образи можна поставити питання що зробити? Отже, це частина складеного дієслівного присудка, виражена інфінітивом.

У реченні Звичай робити писанки виник в Україні ще з дохристиянських часів до виділеного слова можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення.

У реченні Він мені казав вивчити напам’ять про Каїна та Авеля до виділеного слова можна поставити питання кого?що?. Отже, це додаток.

У реченні На колишній Гетьманщині на Водохреще парубоцтво сходилося на лід помірятися силами до виділеного слова можна поставити від дієслова на позначення руху питання з якою метою?. Отже, це обставина.

У реченні Співати – це обов’язкого, як дихати до виділеного слова можна поставити питання хто?що? Отже, це підмет.

Відповідь – 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

скреготати зубами – гніватися,

уривати терпець – дратувати,

тягти жили – визискувати,

задирати носа – бундючитися.

Відповідь – 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Обставинне підрядне речення часу відповідає на питання коли?, відколи?, як довго?

Я буду згадувати свої шкільні роки як довго? доки буду топтати ряст.

А – обставинне причини.

Б – обставинне мети.

В – обставинне допустове.

Д – обставинне допустове.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих ускладнених речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

Такі дії є в реченні Як купуєте товар, вимагайте від продавця чек. Саме тут підрядне речення можна замінити відокремленою обставиною: «Вимагайте від продавця, купуючи товар».

Відповідь – В.