ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків вони передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах висаджують, перемивають, з’єднування, походжає, їстоньки букви я, ю, є, ї  позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Арфрикати дж та дз також передають один звук ( висаджують, дзвонити, джміль, походжає).

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (з’єднуваННя, сьогодеННя).

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові висаджують на один звук менше.

У рядку Б у слові дзвонити на один звук менше.

У рядку В у слові сьогодення на два звуки менше.

У рядку Г у слові джміль на два звуки менше.

Правильна відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст. Прочитайте уважно речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Такий аналіз допоможе вам побачити, що п’яте речення – це складнопідрядне речення, підрядна частина якого ускладнена однорідними присудками лазить і куштує. Ці присудки поєднані неповторюваним сполучником і. Отже, перед ним кому не ставимо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їхнє значення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У другому реченні слово здається передає невпевненість, від нього не можна поставити питання до інших слів. Отже, це слово є вставним.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо мікротекст.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

На картинах (кого? чого?) школи – родовий відмінок.

У переддень (кого? чого?) катастрофи – родовий відмінок.

Куштує (кого? що?) конфітюри – знахідний відмінок.

Старечі (хто? що?) світанки – називний відмінок.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з однорідними присудками.

Проаналізуймо речення Крим дуже сподобався поетові та присвятив йому багато віршів.

Підмет у цьому реченні Крим, а присудки сподобався, присвятив. Але ж присудок – це головний член речення, який означає дію, стан чи ознаку підмета. Звичайно, що Крим не може присвячувати вірші. Потрібно побудувати речення так: Крим дуже сподобався поетові – і він присвятив півострову багато віршів.

В інших реченнях помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси.

За допомогою суфікса -ик-  в українській мові утворюються слова на позначення чоловічих професій – садівник, лісник, історик.

Також суфікс -ик- надає пестливий відтінок стосовно головного лексичного значення слова: лебідь – лебедик, брат – братик, заєць – зайчик.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують  поширені  слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: прИятель, нЕдруг, вІдгомін, обрАнець

Відповідь – Г.

ТЕМА: Іменник. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить  від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Іменники Настя, Наталя, Стефанія, бабуся, сестра  – це іменники І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Настя (м’яка група) матиме закінчення -е  – Насте, а іменники Наталя, бабуся (ласкава форма) – закінчення -ю  – Наталю, бабусю. Після голосних та апострофа в іменниках І відміни буде закінчення -є. Отже, Стефаніє. А іменник сестра належить до твердої групи. Отже, матиме в кличному відмінку закінчення -о: сестро.

Іменники учитель, лікар, викладач, Олександр, Дмитро, хлопець, Юрій  належать до ІІ відміни. Отже, іменники м’якої групи учитель, лікар, Юрій  матимуть у кличному відмінку закінчення -ю: лікарю, Юрію, учителю. Іменники м’якої групи з суфіксом -ець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -е . Перед закінченням часто також відбувається чергування приголосних: хлопець – хлопче. Іменники Олександр і Дмитро належить до твердої групи – Олександре, Дмитре. А іменник мішаної групи викладач відповідно матиме закінчення -у: викладачу.

Отже, правильно утворено форму кличного відмінка іменників в усіх випадках, крім слова Юрій (правильно має бути не Юріє, а Юрію).

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів.

Головний – той, що має найбільше значення. Синонімами до нього будуть такі слова: чільний, основний, провідний, центральний, першорядний тощо.

Відповідь – Б.