ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслово хотіти належить до І дієвідміни. Отже, правильна форма хочуть.

Дієслово їсти у ІІ особи однини теперішнього часу має форму їси. Форма їсиш є діалектною.

Дієслово кришити належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма кришать.

Дієслово гоїти належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма гоять.

У рядку В усі дієслівні форми правильні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Числівник сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, має закінчення -а. У рядку Б цей числівник ужитий у формі родового відмінка. Отже, потрібно вжити форму ста.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

В українській мові не відмінюються жіночі прізвища на -о (вдячність Ірині Савченко) та на приголосний (офіс Марини Козачук).

Також не відмінюються деякі іншомовні жіночі та чоловічі прізвища, зокрема Дюма (роман Олександра Дюма).

Українські чоловічі прізвища на приголосний та -ко змінюються. Отже, практикум Івана Ющука, Концерт Олега Білоноженка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У-В. Але в деяких випадках таке чергування не можливе, бо слово починає змінювати лексичне значення. Саме літера У чи В визначає його: вступ – уступ, управа – вправа; вмова – умова; вклад – уклад. Отже, ці пари слів потрібно писати лише з відповідною літерою.

Незалежно від лексичного значення у слові влада вживаємо тільки В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у словах, які перевіряються наголосом (скЕлистий – скЕля, вЕрховний – вЕрхи, рЕберце – рЕбра, клЕкотіти – клЕкіт, рЕшітце – рЕшето, причЕпити – причЕпа, збЕрігається - бЕрежний);
• при зміні слова ненаголошений Е зникає: качЕчка – качка, але кошИчок, бо кошИк;
• завжди в закінченнях дієприкметників – розроблЕний;
• у сіфіксі – ець – виборЕць;

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів – бриніти.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И правилами не регламентується. Такі слова потрібно запам’ятовувати : цитата, коридор, ремісник.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів. Сполучний звук.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (правопис складних слів) і пояснювати їх за допомогою правил.

Сполучний звук [о] вживається в таких випадках:

• якщо перша частина слова – прикметник твердої групи;
• якщо перша частина слова – іменник або займенник після твердого приголосного, зокрема шиплячого.

Отже, потрібно писати тисячолітній, гірничорудний, світогляд, дощомір.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова косінус.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати косинус.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово протяг в українській мові має два лексичні значення: різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері та простір, на якому щось розташовано. Отже, сполука на протязі місяця потребує редагування. Потрібно сказати упродовж місяця, протягом місяця.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку джміль, добро, дріб підкреслена літера означає різні звуки: у словах добро, дріб літера д передає звук [д]; у слові джміль є африката дж.

У рядку просьба, вісь, сьогодні підкреслена літера теж позначає різні звуки. У словах вісь, сьогодні літера с передає звук [с′] адже в словах є знак м’якшення. У слові просьба літера с передає звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а також цей звук є м’яким, бо далі стоїть знак м’якшення.

У рядку дзбан, зберегти, зжати підкреслена літера теж позначає різні звуки: у слові дзбан – це африката, слові зберегти – це звук [з], у слові зжати – це [ж:].

Розглянемо рядок з такими слова: вчиться, тьмяний, боротьба.. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки: у слові тьмяний – це [т′]; у слові боротьба – це звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, далі йде знак м’якшення; у слові вчиться – це [ц′:].

У рядку якби, ґвалт, екзистенція підкреслена літера означає однаковий звук: у всіх словах – це звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

Відповідь – Д.