ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Трохи віддалік дорога круто забирала праворуч, і опускалася в/низ до річки, блакитний відблиск якої було […] видно з/верху дерева» замість пропуску має бути слово добре, яке в цьому контексті означає зовсім, дуже. 

Порівняйте значення інших слів: легко – без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль; суттєвий – який становить саму суть, зміст чого-небудь; важливий, значний; гаразд – вираження згоди, чудово, нехай буде так.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот Ще не ходячи до школи вказує на дію підмета мама, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. Проаналізуймо запропоновані варіанти.

У рядках А і В правильно узгоджено числівники з іменниками. Числівники два (обидва), три, чотири узгоджуються з іменником у називному відмінку множини: два студенти. Числівник сім в О. в. має дві форми: сьома й сімома.

Дієслово віддати в 2 особі однини майбутнього часу має форму віддаси.

Зверніть увагу, що неправильно утворювати найвищий ступінь прикметника, уживаючи слова «самий, сама, саме, самі» замість префікса най-: самий головний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Зверніть увагу на слово «назад» у рядку Г.

Після слів із кількісним значенням потрібно вживати тому: приїхав вісім років тому.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо подані в завданні слова.

Кілочок – зменшене від кілок: груба палиця (іноді – жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл. Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «колоти».

Довкілля – навколишнє середовище стосовно особи чи групи осіб, які в ньому перебувають.

Колосальний – надзвичайно великий, величезний.

Заколоситися – почати колоситися, викидати колос.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: паморозь, людьми.

М’який знак пишемо також у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати волоський.

М’який знак пишемо в другій особі однини та множини наказового способу: погляньте, перелазьте.

М’який знак пишемо в буквосполученні ньц, якщо в Н. в. ньк: пісеньці, бо пісенька; бруньці, бо брунька.

М’який знак пишемо у слові різьбяр і похідних: різьблення.

М’який знак не пишемо в буквосполученні нц, якщо в Н. в. нк: стежинці, бо стежинка.

М’який знак не пишемо після р у кінці складу: гіркий, після н перед суфіксом -ськ-: уманський.

М’який знак не пишемо між подовженими м’якими приголосними: ллється.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: однАковий, добовИй, щовеснИ, сантимЕтр.

Відповідь: А.

Зразок написання власного висловлення

Природа є середовищем життєдіяльності людини, джерелом, із якого вона черпає все необхідне для свого існування. Думаю, що в суспільства мають бути рівноправні, партнерські стосунки з навколишнім середовищем. З одного боку, людина полює на тварин, вирубує ліси, забруднює воду. З іншого боку, ми можемо будувати очисні споруди, відмовлятися від пластику, переробляти сміття, зберігати ті види рослин і тварин, які перебувають на межі зникнення.

Ніхто не заперечує, що технічний прогрес приносить користь суспільству. Саме тому природні ресурси є основою всіх матеріальних багатств людини та її комфортного існування. Наша діяльність, на жаль, завдає великої шкоди навколишньому середовищу. Усе менше стає прозорої води в річках, чистого повітря тощо.

Трагічна тема відносин людини з природою відображена в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Головні герої твору – це представники людства та природи. Мавка – лісова дівчина, яка, закохавшись у Лукаша, залишає ліс, у якому минало її життя, хоч Лісовик попереджає героїню, що люди жорстокі й погано ставляться до природи. Проте Мавка – дитина волі, її зрада самої себе не є довговічною. У творі Леся Українка показує велику прірву між реальним життям людини та її високим призначенням.

Також зазначу, що майбутнє природного середовища залежить навіть від «маленьких кроків» кожного з нас. Наразі все більше людей щодня захищає гектари лісів від вирубування, парки і сквери – від забудови й сміття.

Естонський підприємець, захисник природи, спортсмен Райнер Нилвак на своєму прикладі довів: світ навколо можна зробити кращим. Проблема навколишнього середовища хвилювала чоловіка завжди. Райнер вирішив очистити Естонію від сміття за один день. Божевільний, здавалось би, план був утілений у життя завдяки однодумцям Нилвака, волонтерам та просто небайдужим громадянам. І вже в травні 2008 року на акцію «Зробимо!» прийшло близько п’ятдесяти тисяч осіб, які зібрали десять тисяч тонн сміття.

Отже, тільки правильний підхід до природи, розумне використання її багатств дає змогу людству отримати від неї сили й не бідніти духовно.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Облита – це особлива форма дієслова дієприкметник, відповідає на питання яка?, утворює зворот.

Що – служить для зв’язку частин складнопідрядного речення, можна замінити словом яке. Отже, це сполучне слово – займенник.

Стиха – вказує на ознаку дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Неначе – частка. Власне модальні частки вносять у висловлення сумнів, припущення, непевність.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.