ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: черговИй, псевдонІм, ознАка, осокА.

Відповідь – В.

Зразок написання власного висловлення

Безсумнівно, кожен з нас хоч раз у житті замислювався: а що ж таке щастя… Думаю, воно залежить від багатьох факторів. Я переконана, що для щастя людині необхідні любов і шана, відчуття своєї корисності й потрібності для рідних, близьких, суспільства.

По-перше, людина, яка безкорисливо допомагає тим, хто цього потребує, легше справляється зі стресовими ситуаціями й навіть живе довше, ніж інші.

Про це свідчать різні наукові дослідження. Наприклад, Майкл Поулін з Університету Буффало вважає, що благородні люди живуть довше за інших. Такий висновок науковець зробив на підставі вивчення поведінки близько тисячі осіб, життя яких він аналізував. У результаті дослідження виявилося, що ті люди, які допомагали безкорисливо іншим, рідше помирали внаслідок стресових ситуацій. Майкл переконаний, що, турбуючись про рідних, переймаючись проблемами суспільства, та чи іінша особа менше схильна до депресій, легше долає перешкоди й частіше відчуває себе щасливою.

По-друге, допомагаючи іншим, людина усвідомлює свою суспільну цінність, знаходить сенс життя.

На згадку спадає Божий чоловік – персонаж історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Його сутність визначає дух, а не шлунок. Божий чоловік лікував хворих зіллям і молитвою, викупляв з полону козаків. Цей герой відзначається високою свідомістю, він спонукає інших замислюватися над сенсом свого життя.

Отже, безкорислива турбота про благополуччя інших, самовідданість приносять велику користь людині, яка прагне до щасливого життя.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово що не відповідає на питання, не є членом речення, а лише служить для зв’язку частин складного речення. Отже, це сполучник.

Слово навколо відповідає на питання де?, вказує на місце дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово на не відповідає на питання, не є членом речення, служить для зв’язку слів у реченні. Це прийменник.

Слово літ називає предмет, відповідає на питання відмінків. Це іменник.

Відповідь – ГАДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.

Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.

У першому реченні Люби музику – вона облагороджує твої думки і почуття є дві граматичні основи, частини речення з’єднані за змістом та інтонацією , без сполучника. Отже, це складне безсполучникове речення.

У другому реченні Красна пташка своїм пір’ям, а людина – знанням є дві граматичні основи, частини пов’язані сполучником сурядності а (протиставним). Отже, це складносурядне речення.

У третьому реченні Що в пісні співається, те в житті збувається – дві граматичні основи, частини поєднані сполучним словом що. Від головної до підрядної частини можна поставити питання. Отже, це складнопідрядне речення.

У четвертому реченні Голос у нього гучний і спочатку завжди вневнений граматична основа одна. Отже, це просте ускладнене речення.

У п’ятому реченні Небо чисте, і видно, як падають зорі три граматичні основи, але перша та друга частини поєднані сполучником сурядності і, а друга і третя – сполучником підрядності як. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь – ВБАД.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком пахне. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком пекли. Це форма множини, минулий час. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Г граматична основа виражена присудками роби. Зміст речення стосується великого загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

Речення в рядку В має підмет ліс і пропущений присудок (ліс є). Про наявність цього присудка свідчить обставина на Волині. Обставина є групою присудка, таким чином, можна стверджувати, що в реченні присудок наявний, але пропущений. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудками сади, плекай. Це дієслова дійсного способу в І особі однини. Уявний підмет – я. Отже, це односкладне означено-особове речення.

Відповідь – ДБГА.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це просте речення, ускладнене відокремленою поширеною прикладкою природи солодку зрілість. Перед нею потрібно поставити тире, бо прикладка стоїть у кінці речення.

Речення в рядку Б – це речення складне безсполучникове, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком. У такому випадку ставимо тире.

Речення в рядку В – це складносурядне речення. У другій його частині ( це неповне речення) тире стоїть на місці пропущеного присудка (сонячні кульбабки зацвіли біля ставку).

Речення в рядку Г – це речення, у якому тире стоїть між однорідними підметами та присудком. Підмети і присудок виражені іменниками. А також перед присудком стоїть частка це. Тире тут обов’язкове.

Речення в рядку Д – це теж просте речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом, яке стоїть перед ними. Але однорідні члени стоять не в абсолютному кінці речення. У таких випадках після узагальнювального слова ставимо двокрапку, а після однорідних членів речення – тире.

Відповідь – ВАДГ.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов

Завдання передбачає пошук відповідності між українськими й іншомовними словами.

Щоб дібрати правильні українські відповідники до запропонованих іменників, треба з’ясувати лексичне значення кожного слова.

Абсолютний – безумовний, досконалий, цілковитий.

Автентичний – дійсний, який відповідає оригіналу, справжній.

Автономний – незалежний, самостійний.

Аналогічний – відповідний, схожий.

Зайвим серед українських слів є сучасний.

Відповідь – АДБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Якщо до речення На початку травня ми поїхали до Криму додати частину, запропоновану в рядку А, утвориться просте ускладнене речення. Також просте речення утвориться при додаванні частинки з рядка Г.

Від частини На початку травня ми поїхали до Криму до частини в рядку Б можна поставити питання з якої причини? Отже, при додаванні утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Від частини На початку травня ми поїхали до Криму до частини в рядку Д можна поставити питання який з цього наслідок? Отже, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку Б, можна поставити питання навіщо?, з якою метою? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковими зворотами.

Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній українській мові невластиві. Саме тому в реченнях А, Б, В, Г підрядну частину замінити відокремленим означенням не можна, бо вони передають дію в теперішньому часі.

Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса -л -. Тому в реченні Д можлива заміна підрядної частини на відокремлене означення: Ледь-ледь тремтять губи, посинілі від холоду.

Відповідь – Д.