ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядку А дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча: ви купуєте телефон, ви не забуваєте уточнити терміни.

У решті речень ця умова порушена.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.

В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:

з – ж: лаЗити – лаЖу; воЗити – воЖу;

зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;

д – дж: сиДіти – сиДЖу; воДити – воДЖу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці першого пропуску потрібно поставити іменник четвертої відміни коліща в родовому відмінку. Пам’ятаємо, що при відмінюванні іменників цієї групи з’являються суфікси -ат-, -ят-. Отже, коліщати.

Іменник Ігор належить до м’якої групи другої відміни. Отже, правильна форма цього слова в орудному відмінку Ігорем.

У родовому відмінку множини іменник другої відміни співгромадянин має нульове закінчення, адже втрачає в цій формі суфікс -ин-. Отже, співгромадян.

А іменник першої відміни галузь у родовому відмінку множини має закінчення -ей: галузей.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Ступені порівняння в українській мові утворюються тільки від якісних прикметників.

Але також є якісні прикметники, які не утворюють ступені порівняння, а саме:

• назви мастей коней: гнідий;
• прикметники на позначення абсолютної (непорівнюваної) ознаки: лисий;
• прикметники із суфіксами -уват-(-юват-)-, -ав- (-яв-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -езн-,-енн-: кругленький, здоровенний.

Від решти якісних прикметників можна утворити ступені порівняння.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишеться перед глухими к, п, т, ф, х. Отже, потрібно писати саме префікс с- у словах сплутати, скасувати, схотіти, сформувати.

У решті слів потрібно писати префікс з-.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У словах воєнний, піввідра, піддатливий, віддзвеніти, заввишки, звіддаля, віддавна, віконниця подвоєння відбувається на межі різних частин слова. У прислівнику зрання потрібно писати подвоєні приголосні, тому що це виняток.

У слові дозвілля подовження відбувається, тому що м’який звук [л´] подовжується в іменниках середнього роду ІІ відміни, якщо вони мають закінчення -а.

У прикметнику невгомонний потрібно писати подвоєні приголосні, тому що це прикметник з наголошеним суфіксом -енн-, який має значення перебільшення.

У словах пореформений, буквений подвоєння не відбувається, адже тут немає однакових приголосних на межі різних морфем.

В іменниках четвертої відміни подвоєння не відбувається: індиченя.

Немає подвоєння і у слові зацікавленість, адже воно походить від дієприкметника зацікавлений.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (позначення ненаголошеного [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений е зникає: стЕжечка – стежка.
• у буквосполученнях -ере-, -еле- (осередок);
• у словах, які перевіряються наголосом (земляний – зЕмлі, крилатий - крИла, плекати - плЕканий, блищати – блИск, піднебесний – нЕбо, пекти – пЕчений, верховий – вЕрхи);
• завжди в суфіксах дієприкметників (побілЕний);
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять (марЕво, але мережИво, бо це конкретне поняття);
• коли при зміні слова е чергується з і: злетіти – політ;

И пишемо у буквосполучення ри-, ли- (кривавий).

Правопис деяких слів потрібно запам’ятати: тремтіти.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис суфіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц+ -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): узбек – узбецький, Бахмач – бахмацький.

г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о)= -зьк(ий), зтв(о): гагауз – гагаузький, Прага – празький, Париж – паризький.

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= ськ(ий), ств(о): чех – чеський, латиш – латиський, черкес – черкеський, Калуш – калуський, матрос – матроський, інгуш – інгуський.

Виняток: казах – казахський.

Чергування не відбуватиметься в таких словах: адвокат – адвокатський, Карпати – карпатський, студент – студентський.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

Слово меморіальний походить від латинського memorialis і має значення пам’ятний, той, що увічнює пам’ять про кого-небудь чи про що-небудь.

Отже, у словосполученні меморіальний пам’ятник допущено помилку.

Відповідь – Г.