ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

скреготати зубами – гніватися,

уривати терпець – дратувати,

тягти жили – визискувати,

задирати носа – бундючитися.

Відповідь – 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Обставинне підрядне речення часу відповідає на питання коли?, відколи?, як довго?

Я буду згадувати свої шкільні роки як довго? доки буду топтати ряст.

А – обставинне причини.

Б – обставинне мети.

В – обставинне допустове.

Д – обставинне допустове.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих ускладнених речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

Такі дії є в реченні Як купуєте товар, вимагайте від продавця чек. Саме тут підрядне речення можна замінити відокремленою обставиною: «Вимагайте від продавця, купуючи товар».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами речення.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними потрібно поставити кому, а після них – двокрапку.

Отже, треба написати так: «У наших ріках водяться різні породи риб, а саме: щука, лин, лящ, сом».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Сполука не дивлячись на в українській мові означає відсутність зорового контакту; те, на що не дивляться.

У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Решта словосполучень утворено правильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в ІІ особі однини (ти) мають закінчення -и (під наголосом та після збігу приголосних – вези, кажи, бери, кричи) та -(ь) (в інших випадках – стань, сядь).

Форма пішли передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний.

Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, форму більш цікавіший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – більш цікавий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

При відмінюванні складних порядкових числівників потрібно змінювати тільки останнє слово.

Отже, правильною буде форма тисяча шістсот п’ятдесят першого.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос палає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, крайовий, кущовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих вживаємо суфікс -ев- . Отже, грушевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, вечоровий, кварцовий.

Відповідь – Б.