ТЕМА: Морфологія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, де-не-де.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому,-єму, -е, -є, -и: по-домашньому, по-людськи, по-четверте. А також прислівник без кінця-краю (повтор схожих слів).

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: будь-де, як-небудь, хтозна-куди.

Через дефіс із прислівниками також пишемо частки -бо,-но, -то, -от, -таки: колись-то, далеко-таки.

Окремо потрібно писати прислівники до речі, в цілому.

А прислівники втричі (прийменник в, у, на + числівник) та якнайбільше потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.

Коректними є такі словосполучення: обрати нелегкий шлях, захворіти на бронхіт, ігнорувати зауваження, відправити листа.

А от дієслово наслідувати вимагає від залежного слова форму знахідного відмінка: відому актрису.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

У числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини: перша, як простий числівник (від 2 до 9), а друга – однакова для всіх цих числівників. У місцевому відмінку числівник триста матиме відмінкову форму в (на) трьохстах.

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати рід іменників,

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки у визначенні роду. В українській мові іменники дріб, ступінь, біль та нежить – чоловічого роду.

Слово путь – жіночого роду.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфікса -ович, а жіночі – за допомогою суфікса -івн(а). Від імен на -й жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса -ївн(а).

Юрій – Юріївна

Ігор – Ігорівна

Андрій – Андріївна

Валерій – Валеріївна

Марко – Марківна

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема займенники.

Із заперечними займенниками ні пишемо разом: ніякий, ніскільки, нічий.

Частки ані-, аби-, де- потрібно писати із займенниками разом: дехто, декотрий,абищо, абихто, деякий.

Частки казна-, хтозна-, буд-, -небудь потрібно писати із займенниками через дефіс: скільки-небудь, будь-який, будь-що, хто-небудь, будь-чий, будь-хто, хтозна-що.

Частку хтозна- потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначаємо спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-,  -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, спрощення відбуватиметься в словах пристрасний, щасливий, об’їзний,захисник, корисно, обласний, водоочисний, свиснути, персні,корисливий, злісний, особистісний, перехресний, капосний, доблесний, тижневик.

Є винятки, де спрощення не відбувається: шістнадцять.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: студентський, агентство, контрастний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак треба писати після приголосних д, т, з, с, ц, л, н (багрянець). Між двома м’якими приголосними м’який знак не пишемо. М’якими приголосні стають тоді, коли після них стоять я, ю, є, і або ь. Вони пом’якшують і попередні приголосні. Отже, таке пом’якшення відбувається у словах чіткість, радістю, ланцюг.

М’який знак після р пишемо, якщо далі о: трьох, чотирьох, але харків’янин (у кінці складу).

М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках та присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: ненька – неньчин, скриньці – скринька, але хустинка – хустинці, русалка – русалчин, тітка – тітчин.

Не пишемо м’який знак після і перед шиплячими (вагаєшся, ослінчик, спитаєш).

Не пишемо також м’який знак усередині числівників (п’ятдесят).

Не пишемо м'який знак і перед губними, але різьбяр – виняток.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів.

Проаналізуймо запропоновані пари слів.

Профі – професіонал, спеціаліст високого рівня.

Профан – некомпетентна людина, невіглас, неук.

Екскурс – відхилення від основної теми викладу для висвітлення, пояснення побічних питань.

Екскурсія – колективне відвідування визначних місць з освітньою, науковою чи іншою метою.

Компанія – підприємницьке об’єднання чи група осіб, які об’єднанні спільною справою або спільністю поглядів.

Кампанія – робота, організована в певний період для виконання чогось.

Абонент – особа чи установа, яка користується абонементом.

Абонемент – форма обслуговування клієнтів протягом певного часу, документ, що посвідчує таке право; відділ бібліотеки, де можна взяти літературу додому.

Слова століття та сторіччя мають однакове лексичне значення. Отже, обидва ці слова можливі за змістом у запропонованому реченні.

Відповідь – В.