ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлена обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Відокремлена обставина частіше виражена дієприслівниковим зворотом.

Виконуючи це завдання, спробуйте замінити підрядну частину в кожному реченні дієприслівниковим зворотом. Зверніть увагу, що дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Така умова буде дотримана в рядку А: Сергій був дуже задоволений, поборовши своє хвилювання.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово здавалося є вставним у рядку В, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: вишивати по шовку. В інших випадках правильними є такі форми: виконувати за зразком, лекція з історії, проживати за адресою, їхати на виклик.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Утворімо форми наказового способу дієслова писати:

1 особа – пишімо; 2 особа – пиши, пишіть; 3 особа – хай (нехай) пише, хай (нехай) пишуть.

Отже, форма наказового способу дієслова пишемо є неправильною.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч.

Помилку допущено в рядку Г: Андріївна – правильна форма.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку А. Правильна форма – п’ятнадцять хвилин на десяту.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в, і-й

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати основні випадки чергування у-в.

У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

• між приголосними: перебував у Ватикані, експонат у музеї, квітник у саду, висновок у статті, участь у форумі, птах у небі;
• незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: наймиліше у світі, приведення у відповідність, вишня у цвіту, поїхати у відрядження, участь у форумі, побувати у Львові.

В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

• між голосними: купити в аптеці, покласти в узголів’я;
• після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): оселя в рушниках, запевнили в добросусідстві.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Літеру и пишуть:

• у кінці прислівників після г, к, х: завбільшки, навкулачки, навпаки, пошепки, навколішки, мовчки, завглибшки, трохи;
• після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-лицарськи, по-корейськи, по-лисячи, по-вовчи, по-угорськи, по-людськи. 

З літерою и пишемо також прислівники зсередини, почасти. 

Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: тричі, заочі, насторожі, по-латині.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. Усі слова написано правильно в рядку Б. Зверніть увагу, що помилки є в таких словах:

Вохкість – правильно писати вогкість, хоч у словах легкий, вогкий, нігті, кігті, дігтяр «г» знеголошується й може оглушуватися до звуку [х]: [вохкий].

Французський – при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий): француз – французький.

Слова надхнення, свідотство правильно писати так: натхнення, свідоцтво.

Відповідь: Б.