ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Простим, ускладненим відокремленою прикладкою, є речення «Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення».

Складнопідрядним з’ясувальним є речення «Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення «Уважають, що від народження дитини мислення працює на формування мови, а приблизно з трьох років мова стає потужним двигуном розвитку мислення» є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Складним безсполучниковим є речення «Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому», частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку А.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку Б у словах хліб, людські виділені букви позначають звук [л'], а у слові символи – [л].

• У рядку В у словах слова, пристають виділені букви позначають звук [с], а у слові стіни – звук [с'], оскільки тут відбувається уподібнення за м’якістю (приголосні [д, т, з, с, ц, л, н, дз] перед наступними м’якими приголосними вимовляємо м’яко).
• У рядку Г у словах кожний, паска виділені букви позначають звук [к], а у слові Великдень – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів з нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, позначених цифрами, у варіанті В. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: руслО, посерЕдині, рівнИни, кіломЕтрів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

М’який знак НЕ треба писати в усіх словах у варіанті Б: повірте (м’який знак не пишемо після р у кінці складу), майбутнє, гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»). Отже, префікс с- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ варіанта Б: струшувати, справді, але зчорнілий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметники із суфіксом -цьк- можна утворити від усіх іменників у рядку А.

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних приголосних (б, п, в, м, ф): дев’ятеро ластів’яток, слов’янське плем’я.

Не пишемо апостроф після літери р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: рятівна, а також перед йо: серйозна.

У словах іншомовного походження апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: дебютантка; у слові ін’єкція апостроф пишемо (виняток).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати у словах оббризкати, відділ (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня), прагнення (це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я), подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками).

В інших варіантах є слова, які треба писати без подвоєнь: заснований (дієприкметник), безглуздя (основа слова закінчується двома різними приголосними), шалений (у суфіксах -ен(ий), -ан(ий) буква н не подвоюється).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Назва острова пов’язана з тим, що тут водилося багато змій, яких у море виносило течією з гирла Дунаю».

У реченні, позначеному А, слово розташований потрібно писати з префіксом роз-, з великої літери пишемо лише перше слово у назві Чорне море.

У варіанті Б слово селище пишемо з и після літери л, слово Одеської пишемо з однією с.

У варіанті Г з е треба писати слово легенда, слово давньогрецький пишемо разом.

Відповідь: В.