ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч.

Помилку допущено в рядку Г: Андріївна – правильна форма.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку А. Правильна форма – п’ятнадцять хвилин на десяту.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в, і-й

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати основні випадки чергування у-в.

У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

• між приголосними: перебував у Ватикані, експонат у музеї, квітник у саду, висновок у статті, участь у форумі, птах у небі;
• незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: наймиліше у світі, приведення у відповідність, вишня у цвіту, поїхати у відрядження, участь у форумі, побувати у Львові.

В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

• між голосними: купити в аптеці, покласти в узголів’я;
• після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): оселя в рушниках, запевнили в добросусідстві.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Літеру и пишуть:

• у кінці прислівників після г, к, х: завбільшки, навкулачки, навпаки, пошепки, навколішки, мовчки, завглибшки, трохи;
• після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-лицарськи, по-корейськи, по-лисячи, по-вовчи, по-угорськи, по-людськи. 

З літерою и пишемо також прислівники зсередини, почасти. 

Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: тричі, заочі, насторожі, по-латині.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. Усі слова написано правильно в рядку Б. Зверніть увагу, що помилки є в таких словах:

Вохкість – правильно писати вогкість, хоч у словах легкий, вогкий, нігті, кігті, дігтяр «г» знеголошується й може оглушуватися до звуку [х]: [вохкий].

Французський – при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий): француз – французький.

Слова надхнення, свідотство правильно писати так: натхнення, свідоцтво.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння літер) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати в словах проміння, верховіття, павутиння. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Далечінню – це іменник жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, -ен-, подвоєння не відбувається: вогняний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

З’ясуймо значення слова легіон: вища бойова одиниця; назва особливих військових частин; у переносному значенні – надзвичайно велика кількість, багато. Отже, легіон може бути іноземний, військовий, жіночий, а лексично неправильне словосполучення утворить іменник легіон із прикметником промисловий.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А у слові юридичний на один звук більше.

У рядку Б у слові шампіньйон на один звук менше.

У рядку В у слові узбережжя на один звук менше.

У рядку Г у слові Макіївка на один звук більше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: б’ЮтЬ, від’ЄднаННя, барелЬЄф.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: між однорідними присудками забирала і опускалася не потрібна кома, оскільки стоїть сполучник і.

Відповідь: В.