ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова син у реченні «Я лиш син народу» можна поставити питання який він є? Отже, це частина складеного іменного присудка, вираженого іменником, дієслово-зв’язка тут опущена.

Неузгодженим означенням є виділене слово (цвітом яким? вишень) в реченні «Весна захлиналася буйним цвітом вишень».

У реченні «Писати вірші – жить непросто» виділений інфінітив є підметом.

У реченні «І гнеться дерево від плоду» до виділеного слова можна поставити запитання через що? Отже, це обставина.

У реченні «Русявий день гаптує сни світанню» до виділеного слова можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Подбати мушу про тебе», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини.

Узагальнено-особовим є речення «Згаяного часу конем не доженеш». У таких реченнях присудок указує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються в прислів’ях та приказках.

Неозначено-особовим є речення «На жаль, забули свою історію», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Безособовим є речення «Заморосило осінь у сльозу», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом.

Речення «Смолою пахне дощок білий ряд» є двоскладним.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень за наявністю ускладнювальних засобів

Завдання перевіряє ваше вміння визначати ускладнювальні засоби в реченні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні в рядку 1 є звертання «дочко».

У реченні в рядку 2 є вставне слово «однак».

У реченні в рядку 3 є уточнювальна обставина часу «годині о сьомій».

У реченні в рядку 4 є відокремлена прикладка «старий бурлака».

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

гнути кирпу – гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися;

мотати на вус – запам'ятовувати, брати до уваги що-небудь; враховувати; з'ясовувати що-небудь, помічати;

водити за носа – обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось;

ловити ґав – марно витрачати час, байдикувати, нічого не робити, ледарювати.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати їхні види.

Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до головної частини «На цих вихідних ми обов’язково поїдемо до Києва…» додати частину «якщо купимо квитки на потяг», яка відповідає на питання за якої умови?. З головною частиною підрядні умови поєднуються сполучниками якщо, коли б та ін.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти відокремлені члени речення.

Відокремлене означення найчастіше виражене дієприкметниковим зворотом.

Саме таким означенням можна замінити підрядну частину в реченні рядка В: Огірок, зжовклий на сонці, був дуже несмачний.

Відповідь: В.

ТЕМА: Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати розділові знаки в конструкціях з прямою мовою.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку, а якщо всередині або після неї, то виділяємо комою й тире й пишемо з малої букви. Проте, якщо є вже знак питання, знак оклику чи три крапки, то ні крапка, ні кома після них уже не ставиться.

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставимо крапку.

Якщо слова автора вжито всередині прямої мови й умовно поділено на дві частини, а друга частина слів автора стосується другої частини прямої мови, то після слів автора ставимо двокрапку й тире, а другу частину прямої мови пишемо з великої літери.

Проаналізуймо подані речення.

У реченні в рядку А пропущені лапки, у які треба взяти пряму мову.

У реченні в рядку Б треба взяти пряму мову в лапки, після прямої мови є знак оклику, тому кома не потрібна, але треба поставити тире.

У реченні в рядку В після слів автора замість тире треба поставити двокрапку.

У реченні в рядку Г слова автора всередині прямої мови потрібно виділити з обох боків комою й тире.

У реченні в рядку Д правильно вжито розділові знаки при передачі чужої мови.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Неправильним є вживання прийменника із-за (когось, чогось), якщо він указує на причину; правильний варіант: через (когось, щось): Школярі знову мають вимушені канікули через люті морози.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.

Наказовий спосіб у 2 ос. однини має закінчення – -и, нульове закінчення: стань. Це правильна форма дієслова.

В інших рядках потрібно виправити помилки: дасиш – даси; ухвале – ухвалить; давай зустрінемся – зустріньмося; ходімте – ходімо.

Відповідь: Б.