Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Дослідження (1)вчених доводять, що людину, яка не привчила (2)себе працювати напружено, (3)долаючи звичку (4)зайвий раз відпочити, чекає обмеженість мислення, відмова від усього творчого.
ТЕМА: Морфологія. Частини мови
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.
Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.
До слова вчених логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, вчені – це іменник.
Себе – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.
Долаючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.
Зайвий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який?. Отже, це прикметник.
Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Б.
Доберіть синоніми до поданих фразеологізмів.
ТЕМА: Фразеологія
Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів і добирати до них синоніми.
З’ясуймо значення поданих фразеологізмів.
Море по коліно – нічого не страшно, усе не варто нічого; синонім – мов з гуски вода.
Фразеологізми хоч вовком вий і хоч кричи вживають для вираження безвихідного, скрутного становища, великого відчаю, досади тощо.
З доброго дива – невідомо чому, чомусь, без будь-якої причини. Таке ж значення має і фразеологізм ні сіло ні впало.
Фразеологізм за всяку ціну має значення «обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди». Синонімом до нього є фразеологізм що б там не було.
Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–В.
Приєднайте до частини «Лелеки повернулися до рідного гнізда…» запропоновані варіанти та з’ясуйте тип кожного з утворених речень.
ТЕМА: Синтаксис. Види речень
Це завдання перевіряє ваше вміння визначати типи речень.
Якщо до запропонованої частини приєднати перший варіант завершення, то утвориться складнопідрядне речення з підрядним часу. Лелеки повернулися (коли?), як заструменіли весняні ручаї.
Другий варіант завершення утворить просте речення з однорідними присудками повернулися і заходилися.
Складносурядне речення утвориться, якщо до запропонованої частини додати третій варіант. Зверніть увагу, що це речення має дві граматичні основи, поєднані сурядним єднальним сполучником.
Четвертий варіант завершення утворить просте речення з відокремленим членом, а саме відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.
Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А.
Визначте, який вид підрядного відповідає кожному фрагментові складного речення.
ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Від головної частини, запропонованої в рядку Д, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.
Від головної частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.
Від головної частини, запропонованої в рядку Г, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.
У реченні рядка В між частинами стоїть сполучник так що, отже це складнопідрядне наслідкове речення.
Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.
З’ясуйте вид наведених простих речень.
ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення
Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.
Односкладними називають речення з одним головним членом.
Речення «Яку ще хочем більшу славу укласти в блідість власних слів?» є означено-особовим, оскільки граматична основа цього речення – присудок у формі 2-ї особи множини.
«Криштальний промінь сміливого сонця» – називне речення, граматична основа якого складається з підмета, вираженого іменником.
Речення «Мовчанка мудрості довкола» є двоскладним неповним.
Речення «Заморосило осінь у сльозу» є безособовим з головним членом – присудком, вираженим безособовим дієсловом.
У неозначено-особовому реченні «Таких чекають все життя заради миті» головний член – присудок у формі 3-ї особи множини.
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.
Правильно написано всі займенники рядка
ТЕМА: Морфологія. Займенник
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати займенники.
Пригадаймо основні правила правопису займенників.
Разом пишемо:
Окремо пишемо:
Через дефіс пишемо:
Отже, помилки є в словах: де-котрий, аби-хто, де-який, хто-зна-що.
Відповідь: А.
Поширене означення не відокремлюється в реченні (розділові знаки пропущено)
ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами. Поширене означення часто виражене дієприкметниковим зворотом. Згадаймо, за яких умов його потрібно відокремлювати в реченні.
Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: Квітки, омиті холодними росами, розтулюють повіки-пелюстки; Ніколи я співати не покину про землю, повну щастя і краси.
Часто дієприкметниковий зворот може бути відділений від означуваного слова іншими словами. У такому випадку зворот теж виділяємо комами: Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць.
Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами на письмі не виділяють: Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен. Зверніть увагу, що дієприкметниковий зворот завжди виділяємо комами (навіть перед означуваним словом), якщо означуване слово виражене займенником: Розтривожений думками, він до самого ранку не міг заснути.
Відповідь: Д.
Помилку в написанні особових закінчень дієслів допущено в рядку
ТЕМА: Морфологія. Дієслово
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.
Зверніть увагу:
Відповідь: В.
Неправильно побудовано словосполучення на позначення часу
ТЕМА: Морфологія. Числівник
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.
Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?
Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку В.
Кількість звуків і букв однакова в кожному слові рядка
ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].
М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.
Буква щ завжди передає два звуки – шч.
Африкати дж та дз також передають один звук.
Проаналізуймо запропоновані слова:
У рядку А однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: похоДЖаЄ, ЯкістЬ, ЇстонЬки, ЯблунЬка.
У рядку Б у слові кукуруДЗа на один звук менше.
У рядку В у слові сЬогодеННЯ на два звуки менше.
У рядку Г у слові ДЖмілЬ на два звуки менше.
У рядку Д у слові кар’Єра на один звук більше.
