ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з додатком

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.

Від слова вимови ставимо питання кого?, чого? Отже, обираємо варіант важких французьких звуків.

Від присудка опанували ставимо питання кого?, що? Отже, обираємо варіант правила.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. У цьому реченні визначено важливе значення води в житті людини та зазначено те, що її стан погіршується щороку.

Речення із символом-трапецією буде другим у тексті, адже розкриває причину цього погіршення та пояснює, як відбувається очищення води.

Наступним є речення, позначене колом: воно пояснює, через що виникають проблеми з очищенням.

Далі йде коментар про якість води в Україні і в Дніпрі. Отже, це речення із символом-квадратом.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, адже воно вказує, де все ж таки можна скуштувати чисту воду.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Однорідні члени разом пов'язані тим самим підрядним зв'язком з іншим членом речення, який їх пояснює або який вони пояснюють.

Однорідними підметами ускладнено таке речення: Це відбувається через погане очищення стічних побутових і промислових вод, наслідком якого є надмірне насичення водойм органікою і наближення їх до ІІІ класу забруднення.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Зверніть увагу, що кому не ставимо після слів проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція як відомо є в реченні, позначеному ромбом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати граматичну основу речення.

До слова далека від підмета вода ставимо питання який є підмет? 

Граматична основа речення – вода далека, тобто слово далека є частиною складеного іменного присудка.

Відповідь: В.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Як грім з ясного неба – раптово, неочікувано.

Як свої п’ять пальців – детально, глибоко.

Як білка в колесі – постійно, не зупиняючись.

Як гриби після дощу – з’являтися дуже швидко.

Як дві краплі води – однакові, дуже схожі.

А тепер використаймо ці фразеологізми відповідно до їхнього значення:

Екскурсовод знає наше місто, як свої п’ять пальців.

Схожі Даринка із сестрою, як дві краплі води.

Раптовий приїзд гостей був як грім з ясного неба.

Офіціант крутився на зміні, як білка в колесі.

Відповідь: 1-Б, 2-Д, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова вчених логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, вчені – це іменник.

Себе – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Долаючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Зайвий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який?. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1-А, 2-В, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це просте речення, ускладнене відокремленою поширеною прикладкою природи солодку зрілість. Перед нею потрібно поставити тире, бо прикладка стоїть у кінці речення.

Речення в рядку Б – це речення складне безсполучникове, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком. У такому випадку ставимо тире.

Речення в рядку В – це складносурядне речення. У другій його частині ( це неповне речення) тире стоїть на місці пропущеного присудка (сонячні кульбабки зацвіли біля ставку).

Речення в рядку Г – це речення, у якому тире стоїть між однорідними підметами та присудком. Підмети і присудок виражені іменниками. А також перед присудком стоїть частка це. Тире тут обов’язкове.

Речення в рядку Д – це теж просте речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом, яке стоїть перед ними. Але однорідні члени стоять не в абсолютному кінці речення. У таких випадках після узагальнювального слова ставимо двокрапку, а після однорідних членів речення – тире.

Відповідь: 1-В, 2-А, 3-Д, 4-Г.