ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У 1 варіанті утворимо складносурядне речення Хмари вкрили весь небосхил – і рясна злива не забарилася. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Якщо до цього ж фрагмента додати варіант та й зависли над принишклим містом, то утворимо просте речення, ускладнене однорідними членами речення (присудками).

Якщо до фрагмента речення Хмари вкрили весь небосхил приєднати варіант навіть клаптика світлого не залишилося, то утворимо складне безсполучникове речення. Це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо додати варіант дарма що недавно вигрівало сонце, утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Відповідь: ГБДВ.

ТЕМА: Морфологія. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють додаванням до основи імені суфікса -ович, а жіночі -івн(а). Наприклад: Тарас – Тарасович, Юрій – Юрійович, Олег – Олегівна, Андрій – Андріївна.

Під час творення по батькові від імені Віталій цю схему порушено: Віталієвич, а потрібно – Віталійович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в реченнях різного типу.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (1) – це кома між сурядними частинами складного речення.

Коми (3, 4, 5) – це коми, що позначають підрядні частини складного речення.

А от коми (2) ставити не потрібно, адже означення стрілчастих і блискучих не є однорідними.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник. Синонімія сполучників.

Сполучники бо, адже, оскільки, тому що вживають на позначення причини певної дії.

Отже, вони є синонімічними.

А сполучник тобто традиційно використовують тоді, коли потрібно щось пояснити, уточнити, дати іншу назву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

У рядку Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка, ви збагачуєте своє мовлення дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

Отже, це граматично правильно побудоване речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака.

У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

Буква ї завжди передає два звуки.

Отже, у словах ескадрилья, пасьянс, київський, пояснення (перша Я), жульєн, неприязнь, ячмінь букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків завжди менше.

Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (дзвін, джерельце).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щупальце ).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (пояснення).

У слові шістсот першу літеру Т пишемо, але звук не вимовляємо.

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові дзвін на один звук менше, у словах ескадрилья та вишня однакова кількість букв і звуків.

У рядку Б у словах любов ,пасьянс та щупальце однакова кількість букв і звуків.

У рядку В у словах київський та пояснення однакова кількість букв і звуків, а у слові шістсот на один звук менше.

У рядку Г у словах жульєн та неприязнь однакова кількість букв і звуків, а в слові різьбяр на один звук менше.

У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах ячмінь, лінуватися, а в слові джерельце на два звуки менше.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Розділові знаки в простому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кому перед ЯК не ставимо в таких випадках:

• при фразеологічних зворотах (як з відра – сильно, дуже) та перед фразеологізованими виразами типу як сьогодні;
• якщо це прикладка, що має значення «у ролі кого чи чого» (звук як одиниця мовлення);
• у конструкціях не більше як, не раніше як, не довше ніж, як слід, як треба (не більш як на годину).

Кому перед ЯК ставимо, якщо це порівняльний зворот (роса посипалась, як дощ, тобто вона опадала так, як падає дощ).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслово полоти належить до І дієвідміни (бо це дієслово з -оло-). Отже, правильна форма полють.

Дієслово хотіти належить до І дієвідміни, адже частина -отіти в цьому слові не є суфіксом. Отже, правильна форма хочуть.

Правильною формою третьої особи множини від дієслова проводжати буде слово проводжають, адже форму проводять утворено від дієслова проводити.

Дієслово кричати належить до ІІ дієвідміни (-а- , що є в основі неозначеної форми, зникає під час утворення форми першої особи однини: кричАти – кричу. Отже, кричати – кричать.

А форма від дієслова бігти утворена правильно: бігти – біжать (біжиш, біжимо). Це дієслово ІІ дієвідміни.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів, а також етикетні форми (на радість).

Разом пишемо прислівники, що утворено поєднанням прийменника в та числівника (втричі) та прислівники, утворені за допомогою кількох префіксів (якнайбільше).

Окремо пишемо прислівник в цілому.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и: по-домашньому, по-людськи, по-четверте.

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: казна-куди, як-небудь, будь-де. Через дефіс також пишемо прислівники з частками -бо, -но, -то, -от, -таки: далеко-таки, колись-то.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, де-не-де, хоч-не-хоч (прислівники, у яких повторювані в однаковій формі основи розділені прийменниками, що перейшли в префікси, та частками).

Відповідь – А.