ТЕМА: Орфографія. Правопис складних прикметників.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати складні прикметники.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Прикметник яскраво-ядучими потрібно писати через дефіс, оскільки він означає відтінок кольору.

Слово ядучий, ужите стосовно кольору, має значення «колір, що сильно й неприємно діє на зір».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У слові бетонні подвоєння відбувається на межі різних частин слова (кореня та суфікса).

Розбавлені, обплетені, запалені – це дієприкметники. У цій особливій формі дієслова подвоєння ніколи не відбувається.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них синоніми.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо значення запропонованих фразеологізмів:

Без продиху – постійно, без перерви.

Не за горами – скоро, на невеликій відстані від чогось.

Не з того кінця – недоречний початок, неправильно.

Без кінця-краю – дуже багато, значна кількість.

Отже, слово безмежно в четвертому реченні можна замінити фразеологізмом без кінця-краю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання, а також ваше розуміння змісту тексту.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Оскільки в попередній частині тексту йдеться про територію аеродрому, про події, що там відбуваються, доречним за змістом на місці пропуску буде слово «літак».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова вчених логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, вчені – це іменник.

Себе – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Долаючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Зайвий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який?. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів і добирати до них синоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів.

Море по коліно – нічого не страшно, усе не варто нічого; синонім – мов з гуски вода.

Фразеологізми хоч вовком вий і хоч кричи вживають для вираження безвихідного, скрутного становища, великого відчаю, досади тощо. 

З доброго дива – невідомо чому, чомусь, без будь-якої причини. Таке ж значення має і фразеологізм ні сіло ні впало.

Фразеологізм за всяку ціну має значення «обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди». Синонімом до нього є фразеологізм що б там не було.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати типи речень.

Якщо до запропонованої частини приєднати перший варіант завершення, то утвориться складнопідрядне речення з підрядним часу. Лелеки повернулися (коли?), як заструменіли весняні ручаї.

Другий варіант завершення утворить просте речення з однорідними присудками повернулися і заходилися.

Складносурядне речення утвориться, якщо до запропонованої частини додати третій варіант. Зверніть увагу, що це речення має дві граматичні основи, поєднані сурядним єднальним сполучником.

Четвертий варіант завершення утворить просте речення з відокремленим членом, а саме відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку Д, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку Г, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

У реченні рядка В між частинами стоїть сполучник так що, отже це складнопідрядне наслідкове речення.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.