ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм ужито в реченні Б. «Бити байдики» означає «нічого не робити, марнувати час, ледарювати». 

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме й переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова з прямим і переносним значенням і доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що пряме значення слова – це його основне лексичне значення.

Виділене слово вжите в прямому значенні в реченні «Приходять друзі, виринають у пам’яті спогади». 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати відокремлені члени в реченні.

Відокремлене означення є в реченні «Небо розгорнуло намет свій – синій, широкий, глибокий».

Відокремлена прикладка є в реченні «По всім світі пронесу нашу гордість і красу – рідну мову».

Відокремлена обставина є в реченні «З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад».

Відокремлений додаток є в реченні «Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів».

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «У світі слів немає випадкових, хоча вони й століттями мовчать» є підрядним допустовим, оскільки від головної частини можна поставити питання незважаючи на що?.

Речення «Якщо ти усміхнешся світу, він відповість посмішкою» є підрядним умови, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.

Речення «Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй» є підрядним з’ясувальним, оскільки від головної частини можна поставити питання що?.

Речення «Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив» є підрядним мети, оскільки від головної частини можна поставити питання з якою метою?.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Багатій, розбруньковуйся, мово!» є означено-особовим, граматична основа тут – присудок у формі 2-ї особи однини (зверніть увагу, що звертання мово НЕ є членом речення).

Речення «Нас зустрічають хлібом-сіллю» є неозначено-особовим з головним членом – присудком у формі 3-ї особи множини.

Речення «Друга шукай, а знайдеш – тримай» є узагальнено-особовим. У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Речення «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема» є безособовим, присудок тут виражений словом нема.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в мовленні.

До позначених цифрами слів потрібно дібрати такі відповідники: відраза – осоруга, спокуса – зваба, царина – галузь, тенета – пастка.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях з уточнювальними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях, ускладнених уточнювальними членами.

Зверніть увагу, що відокремлюємо комами уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомогою слів або, тобто, себто, а саме: «Довге життя випало Дорошенчисі, або Чабанисі, як частіше називають ще її».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

У реченні «З другої хати доносилася сумна, журлива пісня» означення є однорідними, адже характеризують предмет з одного боку.

Відповідь – А.