ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення з відокремленими членами, правильно розставляти розділові знаки.

Прикладка – другорядний член речення, вид означення, що виражене іменником і дає предмету другу назву. У кінці речення прикладку зазвичай виділяють за допомогою тире.

Відокремлена прикладка є в реченні, позначеному трапецією (електронні гроші). 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Підмет. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання, є одним членом реченні. Однорідні підмети є в реченні, позначене трапецією: конфіденційність, незалежність, відсутність, вартість.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Підмет. Додаток

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Слова процес, кошти, термінали, період відповідають у тексті на питання знахідного відмінка кого?, що? 

А от слово утручання відповідає на питання кого?, чого? Отже, це слово стоїть у формі родового відмінка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, доречно вживати їх. 

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Взяти в тямки – зрозуміти.

Взяти на себе – узяти відповідальність, зголоситися виконувати щось.

Взяти голову в руки – зосередитися на чомусь, заспокоїтися. 

Брати близько до серця – перейматися, хвилюватися.

Брати ноги на плечі – тікати.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово що в запропонованому реченні можна замінити на слово які, у підрядному реченні воно виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Слово обабіч відповідає на питання де? та вказує на місце дії. Отже, це прислівник.

Слово то не відповідає на питання, а лише пов’язує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово шарудіння відповідає на питання що?. Отже, це іменник. 

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні А (надсилають навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання як? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В (намагаються зробити так як?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні Д (почали обмінюватися коли?). 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Б (участь стає цікавішою з якої причини?)

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами з узагальнювальним словом.

Речення Б має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності проте. Отже, це складносурядне речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть двокрапка, бо друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником хоча. Від другої(головної) частини можна поставити питання незважаючи на що? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Д має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга й третя – сполучниковим сурядним. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Речення А ускладнено однорідними членами речення (заварюємо, проціджуємо, накриваємо, ставимо).

Речення Б ускладнено відокремленим додатком (зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику).

Речення В ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (вичавлений незадовго до вживання). 

Речення Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (даючи напоєві трохи охолонути).

Речення Д ускладнено відокремленою прикладкою (легкого східного смаку), яка дає іменнику шарм другу назву.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: бігти, поріг, злегка.  Виділена  літера в цих словах позначає різні звуки, тому що в словах бігти, поріг – це звук [г], а в слові злегка – це звук [х]. Хоча дзвінкі приголосні перед глухими вимовляємо дзвінко, є кілька винятків, наприклад вогко. Похідні слова теж зберігають це уподібнення до глухого.

У рядку повість, сяйво, свічка виділена літера позначає однакові звуки. У слові свічка літера с передає звук [с′] адже цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним. У слові сяйво теж літера с передає [с′], адже далі – буква я, яка вказує на пом’якшений попередній приголосний та позначає звук  [а]. У слові повість літера с теж передає звук [с′], цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

У рядку лічба, почасти, чітко виділена літера означає різні звуки: у слові почасти це звук [ч];  у слові чітко  це [ч’], у слові лічба літера ч передає африкату [дж], адже глухий приголосний перед дзвінким вимовляємо дзвінко.

У рядку кістці, тім’я, житній виділена літера означає різні звуки: у слові кістці звука [т] немає; у слові тім’я – це [т′], бо далі голосний і; у слові житній – це теж звук [т′], цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

Відповідь – Б.