ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо та через дефіс

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова по-особливому, по-своєму, по-іншому – це прислівники, відповідають на питання як? Прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому,- єму потрібно писати через дефіс (по-вашому, по-твоєму, по-доброму, по-новому).

У другому реченні до слова зимовому ставимо питання по якому? Отже, це прикметник, який з прийменником по потрібно писати окремо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

У другому реченні є відокремлена обставина загортаючись у діряву ковдру з хмар, виражена дієприслівниковим зворотом, яка виділена комою лише з одного боку: кома стоїть тільки на початку звороту, необхідно поставити ще одну кому після слова хмар.

У решті речень розділові знаки розставлені правильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси. У мові суфікси виконують формотворчу й словотворчу функції. За їхньою допомогою можна утворити слова з новим значенням. Також суфікси надають слову найрізноманітніших додаткових відтінків стосовно головного лексичного значення (пестливості, зневажливості, згрубілості тощо). Наприклад, батечко, дідуган, ручище, котеня, хлопчисько.

За допомогою суфікса -ищ- в українській мові утворюють слова на позначення територій – родовище, попелище, сховище.

Також суфікс -ищ- надає зрубілого відтінку стосовно головного лексичного значення слова: вовк – вовчище.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні та складному реченні

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з відокремленими членами, а також у складному реченні.

У реченні Мати зрідка допомагала дітям, не маючи вільного часу і тому вони досягли всього самостійно є пунктуаційна помилка, адже це складне речення, перша частина якого ускладнена відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, що стоїть у кінці речення.

Тому після нього потрібно поставити кому: Мати зрідка допомагала дітям, не маючи вільного часу, і тому вони досягли всього самостійно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: нАчинка, пОзначка, травестІя, рівнИна.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в слові пресмачний необхідно писати префікс пре-. А от у слові прЕморожений є помилка, адже воно означає злегка обморожений, пошкоджений морозом. На позначення неповноти дії, приєднання або наближення до чогось уживають префікс при- (прийти, прилетіти, пригорнутися, притрусити тощо). Саме тому такий префіск потрібно писати в словах приморожений та припинений. Префікс прі- традиційно пишемо в словах прірва, прізвище, прізвисько (а не прИзвІсько).

В українській мові префікси закінчуються на дзвінкий звук і немає префіксів рос-, бес-. Отже, слова розтривожений, безтурботний, безапеляційний, безконтактний, розрекламований, безмірний написано правильно, а в слові роСщеплений є помилка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Правопис імен по батькові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

У жіночих іменах по батькові вживаємо суфікс -івн(а), тому Валентинівна, Ігорівна, Дмитрівна, Олександрівна, а від імена на й – -ївн(а), тому Аркадіївна, Олексіївна. У завданні всі вони написані правильно.

У чоловічих іменах по батькові вживаємо суфікс -ович: Васильович, Миколайович, Святославович, Анатолійович. Іноді словотвірним є суфікс -ич: Яків – Якович. Помилку в написанні імені по батькові допущено в слові Юрієвич: Юрій + ович = Юрійович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слова листати в українській мові немає. Це калька з російської мови. Українською потрібно говорити гортати сторінки.

Слово відкривати в українській мові має значення піднімати або знімати те, чим щось закрите, накрите,  а от  відчиняти – відводити вбік, відхиляти двері, вікна. Отже, двері та вікна відчиняють.

Слово відноситися  в українській мові має значення перебувати в певній відповідності з чим-небудь (А відноситься до Б). Коли ж ідеться про стосунки, то потрібно говорити ставитися.

Слово пам’ятка – це предмет матеріальної або духовної культури (історична пам’ятка, пам’ятка природи).

Відповідь – В.

Зразок написання власного висловлення

Цілком справедливим буде твердження, що вміння чесно оцінювати себе, готовність визнавати власні недоліки й помилки є засадничими принципами, якими має керуватися людина в сучасному світі.

Спробую аргументувати виправданість такої думки. По-перше, уміння чесно оцінювати себе є важливим регулятором стосунків з іншими людьми. Неправильне уявлення про свою особистість породжує розчарування і внутрішні конфлікти. За  завищеної самооцінки в людини часто виникає зневажливе ставлення до інших осіб, нетерпимість до чужої думки, прояви зарозумілості й зазнайства.

По-друге, чесність із собою дає змогу зберігати душевний спокій, правильно співвідносити свої можливості й досягнення, ставити лише ті цілі, які можна досягти, аби стати успішним.

Згадаймо Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Хлопець прагне підкорити місто, відчуває в собі здібність до літератури й жагучу потребу визнання власного таланту. Викривлене певною мірою сприйняття своєї особистості призвело до того, що Степан, зруйнувавши стосунки з багатьма людьми й утративши стійкі орієнтири в житті, залишається на самоті із роздвоєністю в душі.

Прикладом людини, яка, реально оцінюючи свої сили й можливості, змогла здійснити бажання нації й потреби державності, є постать Богдана Хмельницького. Він спромігся легітимізувати свою владу й налагодити міжнародні відносини з низкою європейських країн. Саме з Б. Хмельницьким пов'язане становлення української держави. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придніпровських земель від ярма польських магнатів, збереженні української мови й культури.

Отже, успіх у житті багато в чому залежить від самооцінки. Реальне сприйняття людиною себе впливає на вибір життєвих цілей і на результати, яких вона досягає.