ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Багатій, розбруньковуйся, мово!» є означено-особовим, граматична основа тут – присудок у формі 2-ї особи однини (зверніть увагу, що звертання мово НЕ є членом речення).

Речення «Нас зустрічають хлібом-сіллю» є неозначено-особовим з головним членом – присудком у формі 3-ї особи множини.

Речення «Друга шукай, а знайдеш – тримай» є узагальнено-особовим. У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Речення «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема» є безособовим, присудок тут виражений словом нема.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в мовленні.

До позначених цифрами слів потрібно дібрати такі відповідники: відраза – осоруга, спокуса – зваба, царина – галузь, тенета – пастка.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях з уточнювальними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях, ускладнених уточнювальними членами.

Зверніть увагу, що відокремлюємо комами уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомогою слів або, тобто, себто, а саме: «Довге життя випало Дорошенчисі, або Чабанисі, як частіше називають ще її».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

У реченні «З другої хати доносилася сумна, журлива пісня» означення є однорідними, адже характеризують предмет з одного боку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє вміння розпізнавати частини мови.

Для того щоб розрізнити складні сполучники і однозвучні поєднання інших частин мови, спробуйте сполучники замінити іншими синонімічними сполучниками: щоб – аби; тож – тому; якби – коли б. Це неможливо зробити в реченнях варіантів А, В, Г.

Отже, у цих реченнях виділені слова НЕ є сполучниками.

У реченні «Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немовби все заснуло» виділене слово є сполучником і його треба писати разом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

У всіх словах іншомовного походження пишеться буква и в рядку Б.

Згадаймо, що пишемо и:

• у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (за правилом «дев’ятки») перед приголосними кореня: шилінг, консистенція, ідилічний;
• у географічних і власних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним: Шиллер – шиллерівський.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Зауважмо, що подвоєні літери треба писати у всіх словах рядка А: віддзвеніти, заввишки (подвоєння на межі префікса й кореня), віконниця (подвоєння на межі префікса й суфікса), лисиччин (подвоєння -чч- у присвійних прикметниках на -ин, утворених від іменників жіночого роду на -чка).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Усі слова пишемо з м’яким знаком в рядку В.

Згадаймо, що мякий знак ставиться після л перед буквами, що позначають мякі приголосні, та перед -ськ(ий): вигулькнути, ковальський; в іншомовних словах м’яким знаком позначають м’якість зубних приголосних перед й, я, ю, є, ї: лосьйон;

після букв д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: ганьбити.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї:

Після губних приголосних (б, п, в, м, ф).

Після р (в кінці складу).

Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї).

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня.

Апостроф не пишемо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р.

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у.

Відповідь – Б.