ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами речення.

Змісту запропонованого речення не відповідає варіант Д. Якщо всі інші речення переконують у доцільності створення згуртованої команди для ефективного виконання будь-якого завдання, то речення варіанта Д ставить це під сумнів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

Отже, пропуски потрібно заповнити так: на початку речення обираємо уперше; тут складений підмет (поєднання іменників у називному та орудному відмінках Тетяна з Андрієм), тому далі обираємо дізналися; чоловічі прізвища на -ко відмінюємо, тому Шевченку; складений числівник 256 поєднується з іменником у родовому відмінку множини, тому пам’ятників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із західним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії (піти по воду, пальто по коліна); з місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: пливти по Дніпру, різьба по дереву, чинити по правді. Також неправильно вжиті й інші прийменники.

Потрібно використати такі прийменники: зі спортивної гімнастики, хвилююся за брата, конспект з математики, з вашою допомогою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

У запропонованих реченнях є недоречно вжиті слова та росіянізми (хлопнути, ціленаправлено, салфетку, усердна, пеплом, хватить).

Неправильним також є словосполучення оточуючий світ, адже дієприкметники з суфіксами -уч, -юч, -ач, -яч в українській мові не використовують. Потрібно сказати навколишній світ або довкілля.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Непотрібно ставити кому на місці цифри 2, адже це дві однотипні підрядні частини , які з’єднано неповторюваним розділовим сполучником сурядності чи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у 3-й особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е. Також до першої дієвідміни належать дієслова на -оро-.

Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у 3-й особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и. Також до другої дієвідміни належать дієслова, у яких у 1-й особі однини зникають голосні і, ї, и.

Отже, неправильно написано такі слова: боряться, полять, терплють, клеють.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Через дефіс пишемо слова блідо-рожевий та жовто-блакитний, бо це кольори з відтінками. А слово червоногарячий потрібно писати разом, тому що це не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінку.

Слова з першою частиною військово- зазвичай пишуть через дефіс (військово-повітряний).

Слова з частинками -хтозна, -небудь, -таки теж пишемо через дефіс (куди-небудь, хтозна-скільки, все-таки).

Через дефіс пишемо слово прем’єр-міністр, бо це складна назва посади.

Через дефіс пишемо прислівники з префіксом по- та суфіксом -и (по-українськи),а також прислівники, що утворені з синонімів чи антонімів (більш-менш).

Через дефіс також пишемо слова бізнес-центр та допінг-контроль, бо перше слово тут передає визначальну характеристику.

Решту слів пишемо разом.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, це явище відбуватиметься у словах усний, благовісний, тижневик, безшелесний, безвиїзний, гуснути, провісницький, рідкісний, захисник, кількісний.

Є винятки, де спрощення не відбувається: кістлявий, зап’ятний.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: контрастний, протестний.

Також у групі -скн- випадає к: тріск – тріснути.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, маршовий, гайовий, тіньовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих уживаємо суфікс -ев- . Отже, вишневий, замшевий, плюшевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, палацовий.

Після подвоєних приголосних та Й вживаємо суфікс -єв-. Отже, магнієвий, алюмінієвий, а не алюмінійовий.

Відповідь – Г.