ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

В українській мові для позначення часу використовують порядкові числівники. Їх уживають у поєднанні з певними прийменниками, а саме: на, по, до, за. Конструкція на позначення часу п’ять годин сорок п’ять хвилин є хибною.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання знака м’якшення.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У слові уманський ь після н не пишемо, бо знак м’якшення не вживаємо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім л. Саме тому в слові ковальський його потрібно писати.

У словах миш’як, прес-пап’є потрібно ставити апостроф, адже це іншомовні слова (після г, ґ,  к, х, ж, ч, ш, б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї).

Потрібно писати без знака м’якшення слово жовчю, адже перед шиплячими в українській мові його не вживають, окрім після л (стільчик). Не пишемо також знака м’якшення в слові переллється, адже в українських словах він не вживається після л перед голосними.

Традиційно без знака м’якшення пишемо слово Уляна. Знак м’якшення не пишемо також у слові харківський. Після р його потрібно писати лише перед наступним о (трьох, чотирьох тощо). Знак м’якшення не пишемо також перед губними приголосними, крім винятків (різьбяр, тьмяний, ганьба).

Знак м’якшення не потрібно писати в словах хустинці, матінчин, рибалці, Галинчин, бо його немає в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – матінка, рибалка, хустинка, Галинка.

Отже, узагальнивши попередній матеріал, робимо висновок, що без знака м’якшення потрібно писати слова в рядку миш’як, хустинці, Галинчин.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба.

У словах каштан та твірний вимовляємо звук [т], а от у слові боротьба – це звук [д′], адже глухий перед дзвінким асимілює.

У рядку журя[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький у словах зіпсутий та тихенький вимовляємо звук [т], а у слові журяться ться – це [ц′:а].

У рядку факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а у словах факультатив та субота вимовляємо звук [т]; а молотьба є звук [д′], адже глухий перед дзвінким асимілює.

У рядку лісництво, розпитати, третій у всіх слова потрібно вимовляти звук [т].

У рядку [..]еатральний, турис[..]сякий, лауреа[..] у словах театральний та лауреат вимовляємо звук [т].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Основні випадки чергування у–в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у–в. Між голосним та приголосним традиційно вживають прийменник в. Отже, прем’єра в театрі. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв. Отже, замовити у фотоательє «Сяйво», затишні готелі у Святогірську. У також пишемо перед в та між двома приголосноми. Отже, пришний прийом у Парижі, У «Всесвіті» з'явилася публікація.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте ввесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова погляди, переконання, світогляд передають почуття людини, що визначають її ставлення до дійсності.

А слово звичка використовують на позначення певного способу життя, манери поведінки, що стали традиційними, постійними для когось. Отже, це слово не є синонімом до слів погляди, переконання, світогляд.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень у сучасній українській мові.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості та складні речення.

Просте речення – це речення, що має одну граматичну основу або її частину.

Щоб правильно виконати запропоноване завдання, необхідно підкреслити в реченнях граматичні основи.

Перше речення має одну граматичну основу (роботи стали зразками). Це просте речення.

Друге речення має дві граматичні основи. Це складнопідрядне речення.

Третє речення має три граматичні основи. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Четверте речення має три граматичні основи . Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо третє речення. Це складнопідрядне речення. На межі частин складнопідрядного речення ставимо кому: Коли вона малювала, ніщо не заважало їй фантазувати…

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо з часткою НЕ.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

До слова не/щастя можна підібрати синоніми горе, біда. Отже, нещастя потрібно писати разом.

До слова не/ пересічної можна підібрати синоніми талановитої, особливої. Отже, це слово також потрібно писати разом.

До слова не/повторної можна підібрати синоніми чарівної, рідкісної, особливої. Отже, неповторної потрібно писати разом.

А от слово не/ бачений потрібно писати окремо, адже це дієприкметник, що має пояснювальне слово, до якого можна поставити питання: не бачений КИМ? ніким.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Заочний – той, що відбувається позаочі.

Оцінка – вартість, ціна чогось; думка про щось .

Округ – економічний, політичний, адміністративний підрозділ території держави.

Околиця – віддалена від центру частина населеного пункту.

Отже, слово заочний є спільнокореневим до слова око.

Відповідь – Б.