ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з так званим деформованим текстом, що перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенник, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення із символом-паралелограмом повідомляє, що людина добре пристосована до життя на Землі. 

Далі речення із символом-трикутником розвиває думку про вихід за межі Землі та труднощі, що можуть на нас чекати.

Опис цих труднощів, наслідків для організму є в реченні із символом-квадратом. 

У реченні із символом-колом пояснюється, що навіть тимчасові зміни в роботі організму можуть зумовити проблеми зі здоров’ям. 

Тому в реченні із символом-ромбом пропонується рішення, що протидіятиме змінам в організмі людини, – фізичні навантаження.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Граматична основа.

Просте речення – це речення, у якому є одна граматична основа чи її частина (якщо це односкладне речення).

Простим є речення, позначене квадратом (відсутність спричиняє).

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні, позначеному трикутником. 

Розставмо розділові знаки правильно. 

Однак якщо ви мрієте полетіти в космос або ж узяти участь в колонізації Марсу, кружляти по кабіні буде весело тільки на початку.

У цьому реченні перед сполучником або не потрібно ставити кому, оскільки коли сполучники і (й), та (=і), або, чи між однорідними членами не повторюються, коми перед ними не ставимо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення.

Однорідні члени речення — це рівноправні члени речення, що поєднуються сурядним зв’язком, відповідають на однакові питання, стосуються одного члена речення й відіграють однакову синтаксичну роль.

У реченнях, позначених квадратом та трикутником, є однорідні означення (серцево-судинної, імунної, опорно-рухової, нервової) та присудки (мрієте полетіти, мрієте узяти). 

У решті речень однорідних членів речення немає.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Зверніть увагу, що підмет – це головний член речення, що називає предмет або поняття й відповідає на питання хто? що?

Із запропонованих варіантів роль підмета виконує які в реченні “Фізичні тренування – головний засіб для протидії негативним змінам в організмі, які виникають під час тривалого перебування на космічних просторах”. Зверніть увагу, що які – це сполучне слово, його замінює іменник “зміни”. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологізми. Антоніми.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуймо значення кожного фразеологізму:

На ладан дихає – бути безнадійно хворим, близьким до смерті.

Трубити в кулак - плакати 

Гнути спину – тяжко працювати.

На цвіту прибитий – розумово обмежений.

Продавати зуби - сміятися 

Кров з молоком – здоровий.

Має лій у голові – розумний.

Давати горобцям дулі – нічого не робити.

Гріти чуба – тяжко, виснажливо працювати.

А тепер потрібно утворити антонімічні пари.

Відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, адже частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово наче не відповідає на питання, не поєднує члени речення, а лише надає слову певного (додаткового) відтінку. Отже, це частка.

Слово що в запропонованому реченні можна замінити на слово яка, у підрядному реченні воно виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Слово упродовж не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово затуманених відповідає на питання яких? і вказує на ознаку, одержану від дії (затуманити). Отже, це дієприкметник.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних типах речень. 

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення А – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком (надзвичайність – знаходити).

Речення Б – це складне речення з різними видами зв’язку, яке містить три граматичні основи (підказка – підмет; серце підкаже – підмет та присудок; розум – підмет), що пов’язані безсполучниковим з’ясувальним (двокрапка) та складносурядним протиставним (кома) зв’язками. 

Тире стоїть на місці пропущеного члена речення, оскільки замість нього можна поставити підкаже.

Речення В – це просте речення, ускладнене відокремленою поширеною прикладкою радикальної чесності. Перед нею потрібно ставити тире, бо прикладка стоїть у кінці речення.

Речення Г – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані причинно-наслідковим зв’язком. У такому випадку ставимо тире.

Речення Д – це просте речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом, яке стоїть після них. Тому слід ставити тире.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Потрібно поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання яке? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б (у світі якому?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання про що? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Г (ви чули про що?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання з якою метою? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Д (у село приїждайте з якою метою?).

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А (простота складна з якої причини?).

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–А.