ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Благословіть в дорогу, матері», граматична основа якого – присудок у формі 2 особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть», головний член тут – присудок у формі 3 особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Учи народ, учися і в народу». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Бракує арфі струн, співцеві слів», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Г. Згадаймо, що дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами».  

Відокремлена прикладка «могутнє світило» є в реченні в рядку А.  

Відокремлений додаток є в рядку Б. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям».

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем».  

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Безсполучникові речення  

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати смислові зв’язки між частинами безсполучникових речень.

Згадаймо, що безсполучникове – це таке складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а інтонацією, ритмомелодійними засо­бами.

Безсполучникові складні речення з однорідними простими частинами можуть виражати такі смислові відношення:

• одночасність дій, подій, явищ;
• часову послідовність дій, подій, явищ;
• зіставлення чи протиставлення подій, явищ, про які повідомляється в простих реченнях.

Безсполучникові складні речення з неоднорідними простими частинами за характером їх смислових відношень поділяються на речення зі значенням умови, наслідку, часу, пояснення, причини, порівняння. 

Проаналізуймо запропоновані речення.

Одночасність подій виражають частини речення «Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях».

Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій у реченні «Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило».

Перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини в реченні «Не навчив батько – не навчить і дядько».

Друга частина доповнює або розкриває зміст першої в реченні «Мені здається: твої очі світять з вишини».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Завдання перевіряє вміння добирати до слів антоніми та використовувати їх у мовленні.

Антонімічні пари утворяться, якщо до частини ясно додати темно, до частини високо додати мало, до частини ранньо додати пізньо, до рівно додати різно.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова нащо (те саме, що навіщо) логічно поставити питання чого? Отже, нащо – це прислівник.

Самі – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Хіба – це частка, незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових та модальних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.

До – це прийменник,  службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту. У реченні «Високі дерева, підіймаючи на/зустріч сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків» синонімом до слова «підіймаючи» може бути «підносячи».  

Зверніть увагу, що слово «піднімати» (якщо йдеться про очі, голову, руки тощо – переміщаючи із звичайного або нижчого положення, спрямовувати догори) має такі синоніми: підіймати, підносити, підводити, здіймати, зносити.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння вживати фразеологізми.

Доречним завершенням останнього речення буде фразеологізм «втопивши очі в буянні природи», що має значення «пильно, уважно вдивлятися». 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що слова назустріч, усередині, зверху в цьому тексті є прислівниками, які треба писати разом.

Сполука слів по/моєму в поданому контексті є займенником із прийменником (одна з бджілок повзла по чиєму? моєму лікті), тому цю сполуку треба писати окремо. 

Відповідь: Г.

ТЕМА:  Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Під час розв’язання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове питання.

Сонце кидає кого? що? хвилі – знахідний відмінок.

Бринять хто? що? бджоли – називний відмінок.

Щось торкнулося кого? чого? руки – родовий відмінок.

Затамувавши кого? що? подих – знахідний відмінок.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Уточнювальна обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даючи йому іншу назву.           
Уточнювальні члени речення відповідають не просто на питання коли? де? що? і под., а на питання а коли саме? а де саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнювальною інтонацією і на письмі відокремлюються з обох боків комами, рідше – тире.

Наприклад, у реченні На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка є вже обставина місця – тут, але вона дуже загальна, тому наступні слова конкретизують її, відповідаючи на питання а де саме тут? – посеред гори.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, третього, четвертого й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи (щось торкнулося і одна з бджілок поповзла), частини цього речення об’єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в четвертому реченні: між частинами складносурядного речення потрібно поставити кому.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: кропивА, псевдонІм, запитАння, ознАка, осокА.

Відповідь: Г.