ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, належать до того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком.

Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Однорідні члени разом пов'язані тим самим підрядним зв'язком з іншим членом речення, який їх пояснює або який вони пояснюють.

Однорідними присудками ускладнено такі речення:

«Тоді Василюк просто загорівся ідеєю про одноразові торбинки, запропонував виготовляти їх з поліетилену, а за кілька місяців без цих побутових реалій не уявляли свого життя вже десятки тисяч людей».

«Спочатку наш земляк розмірковував над приладом, що працював би за принципом пилотяга й засмоктував би непотріб до машини».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати відокремлені члени речення.

Зауважмо, що відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, є в реченні: «Ось так роздумуючи, він раптом пригадав слова свого приятеля про те, що добре було б завжди мати напохваті мішок для сміття».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Зверніть увагу, що підмет – це головний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?.

Підметом є слово мерія в реченні «Мерія канадського міста Вінніпега звернулася до Гаррі Василюка, інженера українського походження, з проханням вирішити проблему випадання сміття під час завантаження контейнерів».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченні.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні «Ось так роздумуючи, він раптом пригадав слова свого приятеля про те, що добре було б завжди мати напохваті мішок для сміття».

Речення є складнопідрядним з підрядним з’ясувальним. Між частинами складного речення треба ставити кому.

Відповідь: А.

ТЕМА: Зміст і будова тексту

Зверніть увагу, що текст є складною структурною цілісністю, яку утворюють окремі речення, що в той чи той спосіб взаємопов’язані. Тож, виконуючи це завдання, звертайте увагу на зв’язок структурних елементів між собою.

Щоб окремі речення утворили мовну й змістову цілісність, тобто текст, вони мають бути пов’язані між собою: кожне наступне пов’язане з попереднім за допомогою певного смислового компонента, що послідовно продовжує, розгортає сказане вище.

Зауважмо, що зв’язність тексту забезпечують засоби міжфразового зв’язку, які є маркерами (сигналами) пов’язаності попереднього речення чи фрагмента з наступним. Засобами зв’язку між реченнями, які, безперечно, пов’язані при цьому змістовно й логічно, слугують різноманітні мовні елементи (лексичні, морфологічні й синтаксичні) й ритмомелодика. Уміння бачити ці засоби зв’язку допоможе «розкодовувати» написане іншими.

Зміст первісного тексту буде відновлено, якщо речення розмістити в послідовності, позначеній у варіанті Д.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У родовому відмінку множини іменники ІІІ відміни мають закінчення -ей: галузей; просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що форму наказового способу ІІ особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний): економити – ти – економ, ви – економте.

Дієслово подовжити у ІІ особі множини має форму подовжите.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, варто використовувати один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад: понад сто телеканалів.

Правильна форма числівника тисяча двісті в орудному відмінку – тисячею двомастами рекламодавцями.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Зауважмо, що в запропонованому реченні потрібно вжити прийменник завдяки (чому), а не дієприслівник дякуючи; пораді (кого?) Миколи Івановича; правильним варіантом є також краще за інших (прислівники вищого ступеня вживаємо з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як). 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Зверніть увагу, рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, отже, старовинне; хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, отже, смачне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Українським відповідником до іншомовного слова модерний є сучасний.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння розрізняти пароніми (слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням) й доречно їх уживати в тексті.

Лексична помилка є в реченні «Беріть участь у різноманітних тренінгах з професіональної орієнтації». Варто зауважити, що професіональний – той, що стосується професіонала; кваліфікований; професійний – той, що стосується професії, пов’язаний з нею; фаховий.

Отже, у варіанті Г потрібно вжити слово професійної замість професіональної.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А.

У цьому реченні відокремлюється комами вставна конструкція, яка вказує на джерело інформації: Як стверджують філософи й соціологи … .

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті В. Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода, – якої припускаються в навчанні».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставлять кому і тире, слова автора пишуть з малої літери: «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», – радив геніальний Олександр Довженко.

Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав: – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й ти­ре (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?» – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

Відповідь: В.