ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Пароніми – це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значеннями. Незначна відмінність у вимові та незнання точного лексичного значення часто призводить до помилок. 

Проаналізуймо запропоновані слова.

Неформальні – офіційно не затверджені, ніким не зареєстровані.

Неформені – ті, що не відповідають певній формі, не однакові за формою, кольором, кроєм.

Неформалістичні – ті, хто не має формального ставлення до чогось чи когось, не визнає певних формальностей.

Неформалістські – ті, хто не є прихильниками, послідовниками формалізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Міжусобний – походить від іменника міжусобиці (внутрішній розбрат, війна між окремими людьми чи суспільними групами в державі) 

Особовий – той, який визначає граматичну категорію особи; характеризує певну особу (особова справа, особовий склад, особове посвідчення тощо)

Особистісний – індивідуальний, пов'язаний з виявом чиїх-небудь особистих, індивідуальних рис, особливостей.

Як бачимо, доречним у реченні буде слово особистий – той, який здійснюють безпосередньо, не через інших осіб.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Перетинаються – перехрещуються між собою.

Пересікаються – перетинаються, мають точку перетину ліній.

Зустрічаються – сходяться разом, проводять зустріч; наближаються під час руху навпроти. Конструкції зустрічаються питання, зустрічаються помилки є скалькованими.

Стикатися – мати можливість пізнавати щось, вступати в суперечку, несподівано зустрічатися з ким-небудь. Саме це слово є найбільш доречним у запропонованому реченні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Нормативним в українській мові вважають слововживання порушені питання.

Конструкція підняті питання скалькована, вона не є нормативною.

Неправильним є і вживання слова дані, адже в українській мові це слово має лексичне значення «відомості, показники, необхідні для ознайомлення з чимось чи для певних висновків». А конструкція дані питання теж скалькована.

Слово виставлені має багато лексичних значень (пред’явлені з певною метою, проголошені – стосовно вимог чи пропозицій тощо), але жодне з них не є доречним у нашому контексті.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

У цьому блоці завдання на лексику запропоновано в мікротексті – й перевіряють вони різні вміння: розрізнення паронімів, правильне вживання лексичних норм, уникання суржику тощо.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Конструювання – створення конструкції чогось, організація взаєморозташування частин споруди, будови, машини.

Спорудження – будівництво, зведення чогось переважно великого, складного.

Заснування – початок чого-небудь, створення зазвичай чогось значного.

Як бачимо, усі ці слова доречні стосовно якихось масштабних, значних дій. У запропонованому ж реченні йдеться про уявний майданчик для обговорення новин на форумі. Отже, доречним тут буде слово створення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси.

У мові суфікси виконують формотворчу й словотворчу функції. За їхньою допомогою можна утворити слова з новим значенням. Також суфікси надають слову найрізноманітніших додаткових відтінків стосовно головного лексичного значення (пестливості, зневажливості, згрубілості тощо). Наприклад, батечко, дідуган, ручище, котеня, хлопчисько.

За допомогою суфікса -ищ- в українській мові утворюють слова на позначення територій – родовище, попелище, сховище.

Також суфікс -ищ- може надавати згрубілого відтінку стосовно головного лексичного значення слова: вовк – вовчище.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з різними вивченими орфограмами. 

Розгляньмо запропоновані речення.

У реченні Б є орфографічні помилки. Слово журналістська потрібно писати без спрощення, адже це слово іншомовного походження. Слова з першою частиною стерео-, аудіо-, авіа-, нафто-, газо-, супер- тощо потрібно писати разом. Отже, відеоролики.

У реченні В орфографічна помилка в іншомовному слові брошура (а не брошюра),адже у словах, запозичених із французької мови, після ш, ж пишемо у. Також потрібно писати ознайомляться, тому що м’який знак завжди є в дієслівних формах дійсного та наказового способу.

У реченні Г потрібно писати зосередження, адже в іменниках середнього роду ІІ відміни в позиції між голосними відбувається подвоєння літер на позначення подовжених приголосних. Також правильно передусім, тому що прислівники, які утворені поєднанням прийменника з займенником, пишемо разом.

У реченні А орфографічних помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники. 

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати прикметники суспільно-політичний, суспільно-економічний, південно-західний, садово-городній, садово-дачний, садово-парковий, науково-дослідний, науково-популярний (усі частини цих слів рівноправні, їх можна з’єднати сполучником сурядності і).

Разом потрібно писати слова південноукраїнський (бо Південна Україна), південнокримський (бо південний Крим), науково подібний (бо подібний до наукового).

Окремо потрібно писати прикметник суспільно корисний, адже логічний наголос тут падає на перше слово і від нього не можна утворити ступенів порівняння.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: від’ємний, між’ярусний, з’єднати, супер’ядро.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (підв’ялити, розм’якшення );
• після голосного та р у корені (суб’єктивізм)

Не буде апострофа і в слові курйозний, адже його ставлять лише перед я, ю, є, ї.

В іншомовних словах апостроф ставимо після префікса, що закінчується літерою на позначення твердого приголосного, перед я, ю, є, ї (ін’єкційний); також після р, якщо є роздільна вимова (інтер’єр).

У певних іншомовних словах апостроф не ставимо відповідно до вимови (фюзеляж, бювет).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях та суфіксах слів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (беззастережно);
• у словах, що перевіряють наголосом (клекотіти – клЕкіт, змалЕчку - малЕнький) 
• завжди в суфіксах дієприкметників (упереджений, змушений);
• коли при зміні слова е чергується з і: очевидячки – очі, увечері – вечір)
• в окремих словах, які не можна перевірити наголосом і які потрібно запам’ятати (бентежний, керівник).

И пишемо у відкритих складах -РИ-, -ЛИ- в групі слів (кришити).

Також И пишемо в прислівниках, утворених за допомогою словотворчих часток чи-, чим- (чимдуж).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова дісконт.

В українській мові в основах іншомовних слів на позначення загальних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати дисконт. Інші слова написано правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. При збігові кількох приголосних в основі слова відбувається, як правило, це явище, тобто один із звуків зникає у вимові, а на письмі це фіксують пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфографії. Саме в групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. 

Отже, спрощення відбуватиметься у словах виїзний, обласний, заздрісно, очисний, улесливий, тижневий, ремісник, хруснути, провісник, доблесний, якісний, безшелесно.

Є винятки, де спрощення на письмі не позначають (зап’ясний ,шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк).

Спрощення не відбувається в словах іншомовного походження (баластний, гігантський).

У групі -скн- спрощення відбувається у вимові й на письмі: блиск – блиснути.

Група приголосних -скн- не змінюється в слові випускний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. У цьому завданні такі слова запропоновано в реченні, адже наголос має значеннєво-розрізнювальну функцію, важливий для мовців лише в контексті. 

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: дОнька, принестИ, фаховИх, уподОбань.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник є в Програмі зовнішнього незалежного оцінювання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. У цьому завданні слова з підкресленими буквами запропоновано в реченнях. 

Розгляньмо запропоновані слова.

У рядку А підкреслена літера позначає різні звуки. У словах викликало та занепокоєння – це звук [к], а от у слові якби відкреслена літера позначає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко.

У рядку Б підкреслена буква в словах мильних, годинами позначає звук [н], а в слові диванів це звук [н′].

У рядку В підкреслена буква в словах пристрасть, серіалів, посилює с позначає однаковий звук. Це звук [с]. 

У рядку Д у словах довге, судинних підкреслені букви позначають звук [д]; у слові сидіння це [д′].

Відповідь – В.