ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: диктант, таксист, Лейпциг, кредит, диплом, динамо, химера, Чикаго, Чилі, режим, Ватикан.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»: хірург, Шекспір; у кінці слів перед я: функція; перед голосними та й: тріумфатор.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєння відбувається в прикметниках з наголошеними суфіксами -енн-, -анн-: щоденний.

Подвоєння відбувається у власних іншомовних назвах: Еллада, Мадонна.

У словах жертовний, жертовник пишемо одну букву н.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: гарячий – більш гарячий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Безсполучниковим є речення «Сашко задихався та зморився: більше години вони бігли з Сіроманцем». Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій, тому ставимо двокрапку.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: похоДЖаЄ, ЯкістЬ, ЇстонЬки, ЯблунЬка.

У рядку Б у слові кукуруДЗа на один звук менше.

У рядку В у слові сЬогодеННЯ на два звуки менше.

У рядку Г у слові ДЖмілЬ на два звуки менше.

У рядку Д у слові кар’Єра на один звук більше.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Зверніть увагу:

• До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; співаєш, співає, співаємо, співаєте, співають.
• До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; клеїш, клеїть, клеїмо, клеїте, клеять.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами. Поширене означення часто виражене дієприкметниковим зворотом. Згадаймо, за яких умов його потрібно відокремлювати в реченні.

Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: Квітки, омиті холодними росами, розтулюють повіки-пелюстки; Ніколи я співати не покину про землю, повну щастя і краси.

Часто дієприкметниковий зворот може бути відділений від означуваного слова іншими словами. У такому випадку зворот теж виділяємо комами: Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць.

Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами на письмі не виділяють: Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен. Зверніть увагу, що дієприкметниковий зворот завжди виділяємо комами (навіть перед означуваним словом), якщо означуване слово виражене займенником: Розтривожений думками, він до самого ранку не міг заснути.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Займенник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати займенники.

Пригадаймо основні правила правопису займенників.

Разом пишемо:

• Неозначені займенники з частками де-, аби-, -сь: дехто, абиякий, щось.
• Заперечні займенники з часткою нi: ніхто, ніякий.

Окремо пишемо:

• Займенники, якщо мiж займенником i часткою стоїть прийменник: нi з ким, будь у що.

Через дефіс пишемо:

• Неозначені займенники з частками хтозна-, бозна-, казна-, будь-, -небудь: хтозна-що, будь-хто, хто-небудь.

Отже, помилки є в словах: де-котрий, аби-хто, де-який, хто-зна-що.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Яку ще хочем більшу славу укласти в блідість власних слів?» є означено-особовим, оскільки граматична основа цього речення – присудок у формі 2-ї особи множини.

«Криштальний промінь сміливого сонця» – називне речення, граматична основа якого складається з підмета, вираженого іменником.

Речення «Мовчанка мудрості довкола» є двоскладним неповним.

Речення «Заморосило осінь у сльозу» є безособовим з головним членом – присудком, вираженим безособовим дієсловом.

У неозначено-особовому реченні «Таких чекають все життя заради миті» головний член – присудок у формі 3-ї особи множини.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку Д, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку Г, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

У реченні рядка В між частинами стоїть сполучник так що, отже це складнопідрядне наслідкове речення.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати типи речень.

Якщо до запропонованої частини приєднати перший варіант завершення, то утвориться складнопідрядне речення з підрядним часу. Лелеки повернулися (коли?), як заструменіли весняні ручаї.

Другий варіант завершення утворить просте речення з однорідними присудками повернулися і заходилися.

Складносурядне речення утвориться, якщо до запропонованої частини додати третій варіант. Зверніть увагу, що це речення має дві граматичні основи, поєднані сурядним єднальним сполучником.

Четвертий варіант завершення утворить просте речення з відокремленим членом, а саме відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів і добирати до них синоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів.

Море по коліно – нічого не страшно, усе не варто нічого; синонім – мов з гуски вода.

Фразеологізми хоч вовком вий і хоч кричи вживають для вираження безвихідного, скрутного становища, великого відчаю, досади тощо. 

З доброго дива – невідомо чому, чомусь, без будь-якої причини. Таке ж значення має і фразеологізм ні сіло ні впало.

Фразеологізм за всяку ціну має значення «обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди». Синонімом до нього є фразеологізм що б там не було.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова вчених логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, вчені – це іменник.

Себе – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Долаючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Зайвий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який?. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Б.