ТЕМА: Морфологія. Сполучник. Синонімія сполучників.

Сполучники бо, адже, оскільки, тому що вживають на позначення причини певної дії.

Отже, вони є синонімічними.

А сполучник тобто традиційно використовують тоді, коли потрібно щось пояснити, уточнити, дати іншу назву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в реченнях різного типу.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (1) – це кома між сурядними частинами складного речення.

Коми (3, 4, 5) – це коми, що позначають підрядні частини складного речення.

А от коми (2) ставити не потрібно, адже означення стрілчастих і блискучих не є однорідними.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють додаванням до основи імені суфікса -ович, а жіночі -івн(а). Наприклад: Тарас – Тарасович, Юрій – Юрійович, Олег – Олегівна, Андрій – Андріївна.

Під час творення по батькові від імені Віталій цю схему порушено: Віталієвич, а потрібно – Віталійович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У 1 варіанті утворимо складносурядне речення Хмари вкрили весь небосхил – і рясна злива не забарилася. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Якщо до цього ж фрагмента додати варіант та й зависли над принишклим містом, то утворимо просте речення, ускладнене однорідними членами речення (присудками).

Якщо до фрагмента речення Хмари вкрили весь небосхил приєднати варіант навіть клаптика світлого не залишилося, то утворимо складне безсполучникове речення. Це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо додати варіант дарма що недавно вигрівало сонце, утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Відповідь: ГБДВ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Як грім з ясного неба – раптово, неочікувано.

Як свої п’ять пальців – детально, глибоко.

Як білка в колесі – постійно, не зупиняючись.

Як гриби після дощу – з’являтися дуже швидко.

Як дві краплі води – однакові, дуже схожі.

А тепер використаймо ці фразеологізми відповідно до їхнього значення.

Відповідь: БДАВ.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Виконувати таке завдання буде набагато легше, якщо ви доповните фрагменти складнопідрядних речень уявними частинами (головними чи залежними).

До підрядної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання з якою метою?, навіщо? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання що? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядними з’ясувальним.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

А від запропонованої частини в рядку 4 можна поставити питання яку? Отже, це підрядне означальне речення.

Відповідь: БВГА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком лови. Це дієслово наказового способу у формі ІІ особи однини. Уявний підмет – ти. Дія не стосується всіх. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком жити спішити треба. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена підметом утрата та присудком найважча. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком не об’їдеш. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Але дія стосується всіх. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена підметом життя. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не говорять про дію.

Відповідь: ДАГБ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово скрізь відповідає на питання де? та вказує на місце дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово верхи означає поняття, предмет, є загальною назвою, відповідає на питання що? Отже, це іменник.

Слово неначе не відповідає на питання, не має самостійного лексичного значення, а лише вказує на відтінок іншого значення. Отже, це частка.

А слово обабіч можна замінити прийменником біля, самостійно воно не має лексичного значення. Отже, це прийменник.

Відповідь: ГБДА.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: листопАд, новинА, стОляр, літОпис.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що в українській мові м’який знак пишемо після м’якого л перед наступним приголосним, зокрема перед суфіксами -ськ-, -ств-, -чик: гуцульське; м’який знак пишемо у словах різьбяр, тьмяний, бриньчати, няньчити та похідних: різьблення.

Отже, м’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах рядка В.

Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у словах: промінчик (після н перед шиплячими); книгозбірні, велетнів (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Б: слово бувший є калькою, стилістично правильний варіант: колишній.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Іменник. Відмінювання іменників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Неправильно утворено форму слова у варіанті А. Згадаймо, що іменники ІІ відміни середнього роду в Р. в. множини (більшість) мають нульове закінчення: узбереж.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Слово «дискутирувати» утворено помилково, правильна форма: дискутувати.

Відповідь: В.