На другий склад падає наголос у слові
ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади
Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.
У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.
Правильно наголошені слова треба вимовляти так: листопАд, новинА, стОляр, літОпис.
Відповідь: Г.
М’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах
ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака
Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Зверніть увагу, що в українській мові м’який знак пишемо після м’якого л перед наступним приголосним, зокрема перед суфіксами -ськ-, -ств-, -чик: гуцульське; м’який знак пишемо у словах різьбяр, тьмяний, бриньчати, няньчити та похідних: різьблення.
Отже, м’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах рядка В.
Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у словах: промінчик (після н перед шиплячими); книгозбірні, велетнів (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).
Відповідь: В.
Лексичну помилку допущено в рядку
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Лексична помилка є в рядку Б: слово бувший є калькою, стилістично правильний варіант: колишній.
Відповідь: Б.
Неправильно утворено форму слова у варіанті
ТЕМА: Іменник. Відмінювання іменників
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.
Неправильно утворено форму слова у варіанті А. Згадаймо, що іменники ІІ відміни середнього роду в Р. в. множини (більшість) мають нульове закінчення: узбереж.
Відповідь: А.
Неправильно утворено слово
Слово «дискутирувати» утворено помилково, правильна форма: дискутувати.
Неправильно побудовано речення
ТЕМА: Синтаксис. Просте двоскладне речення. Зв'язок між підметом і присудком
Завдання перевіряє вміння правильно визначати особливості зв’язку між підметом і присудком.
При підметі, вираженому займенником хто, дехто, дещо, ніхто, ніщо та ін., присудок ставимо у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив…
Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) Минали дні, а дощів, так довго очікуваних, не/було. (2) Не/лише сонце, але й усе небо палало, дихало спекою. (3) Степи поступово втрачали свої яскраві барви, свою весняну […] свіжість. (4) Повітря було наскрізь сухе, не/випадала навіть роса на світанку. (5) Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
На місці пропуску в третьому реченні має бути слово
Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
У реченні «Степи поступово втрачали свої яскраві барви, свою весняну […] свіжість» замість пропуску має бути слово «моложаву». Навесні природа прокидається, оживає, тому весняна свіжість не може бути змарнілою, спекотливою чи сонливою.
У знахідному відмінку в тексті вжито іменник
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Проаналізуймо його.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Втрачали кого? що? барви – знахідний відмінок.
Минали хто? що? дні – називний відмінок.
Хто? що? степи – називний відмінок.
Ріжечок кого? чого? хмари – родовий відмінок.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.
Проаналізуймо п’яте речення: Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.
Це складнопідрядне речення, перша частина якого має означення ледве помітної синьої, які не є однорідними, оскільки характеризують предмет з різних боків, тому кома між ними не потрібна.
Літеру е на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О
Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Щоб з’ясувати, Е чи И треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: клекотіли, бо клЕкіт; стеблина, бо стЕбла; зернина, бо зЕрна; зупинися – бо зупИнка.
Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: горлечко, стежечка; у словах-винятках: марево, зарево; у сполученнях -ере-, -еле-: очерет.
Пишемо Е, якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає: справедливий, бо правда.
И пишемо в дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): забирати;
У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевіряється, такі слова треба запам’ятати: левада, пиріг, операція, ретельно.
Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.
Подвоєння відбувається при збігу однакових приголосних на межі морфем, частин складноскорочених слів, основи дієслова на -с і постфікса -ся: беззахисний, баштанник, цілинний, підданий, міськком, розрісся, пронісся; у словах ссати, бовван та похідних: ссавці, бовваніти; у формах теперішнього часу дієслова лити й похідних: віділлється.
Подвоєні літери треба писати в слові сприяння. Це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.
Не подовжується н в прикметниках, які не вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості, та в дієприкметниках, навіть якщо суфікс -ен- чи -ан- у них наголошений: шалений, написаний.
Подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: ніжністю, передмістя.
Прочитайте уривок.
У молочно(1)білому світлі пів(2)місяця різно(3)барв’ям виблискує річка, по(4)тихеньку несучи свої хвильки до темних крає(5)видів.
Дефіс треба ставити на місці цифри
ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс
Згадаймо, що через дефіс пишемо назви відтінків кольору, смаку, поєднання кольорів: молочно-білий.
Граматичних помилок немає в реченні
ТЕМА: Морфологія. Прикметник
Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.
Зверніть увагу, що не утворюють ступенів порівняння прикметники із суфіксами -еньк-,
-есеньк-, -уват-, -ав-, -езн-. Отже, в рядках А і Д є помилки: старезний, холоднуватішого.
Складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш або найбільш, найменш та початкової форми прикметника, тому в реченнях рядків Б і Г вжито помилкові форми: найбільш коротшим, більш гарнішим.
Отже, граматичних помилок немає в реченні рядка В.
Правил уживання великої літери дотримано в рядку
ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери
Проаналізуймо запропоновані слова. У рядках А і Г є помилки, оскільки велику літеру пишемо в географічних, топографічних, астрономічних назвах; назвах найвищих державних установ і міжнародних організацій, держав і автономних адміністративних одиниць: острів Нова Гвінея, Івано-Франківська область, сузір’я Великого Пса, Балканський півострів, Європейський Союз, Російська Федерація.
З великої букви пишемо прізвища, імена, по батькові людей: Іван Нечуй-Левицький.
Велику літеру пишемо в назвах найважливіших документів: Конституція України.
Помилка є також у рядку Д: назву балету треба брати в лапки, але з великої літери пишемо лише перше слово: балет «Лісова пісня».
Правильно поєднано іменник із числівником у рядку
ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменників з числівниками
Завдання перевіряє ваше вміння правильно поєднувати числівники з іменниками.
Зверніть увагу, що власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини. Отже, у варіанті Б помилка, правильна форма – два з половиною роки. Правильно поєднано іменник із числівником у рядку Д: двадцять чотири відсотки.
Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, тому правильним варіантом у рядку Г є форма кількадесят учасників.
Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини. Отже, помилково поєднано числівник з іменником у рядку В, правильно – одна десята кілометра.
Дробовий числівник півтори вимагає форми родового відмінка ж. р. однини, а числівник півтора – родового відмінка ч. р. або с. р. однини, тому правильною формою в рядку А є півтора центнера.
