ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Усі знайомі Катерини Білокур зауважують,(1) що мисткиня була

мовчазною,(2) секретами майстерності не ділилася,(3) свою творчу

лабораторію приховувала від стороннього ока:(4) певно,(5) десь інтуї-

тивно відчувала,(6) що їй дано бачення природи,(7) не підвладне нікому

іншому.

На місці цифри (1) потрібно поставити кому, адже це кома між двома частинами складного речення, що пов’язані підрядним зв’язком; на місці цифр (2) та (3) необхідно поставити коми, тому що це розділові знаки між однорідними членами речення(присудками). На місці цифри (4) потрібно поставити двокрапку: тут поєднано безсполучниковим зв’язком дві частини складного речення , де друга частина пояснює першу(ця двокрапка в завданні пояснена як знак при узагальнювальному слові). Кома (5) виділяє вставне слово, а кома (6) стоїть перед відокремленим означенням (дієприкметниковим зворотом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Рід незмінних іншомовних іменників, що є власними назвами, визначають за загальною назвою, на позначення якої їх уживають. Відповідно до визначеного роду узгоджують і прикметник: Ай-Петрі – гора (чарівна), Огайо – штат (чоловічий рід), Чилі – країна (вона), Міссісіпі – річка (вона).

Тбілісі – незмінюваний іменник на позначення назви міста в Грузії. Отже, це іменник середнього роду. Запропоноване речення потрібно відредагувати.

Цієї весни затишне Тбілісі радо зустрічає туристів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення наказового способу дієслова.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова в наказовому способі виражають спонукання до дії (наказ, прохання тощо).

Найпростіше утворити таку форму від дієслова наказового способу в 2 особі однини (ти), а потім до основи додати особове закінчення (-мо, -імо, -те тощо).

Спробувати – спробуй – спробуйте.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння прикметника. Поєднання іменника з числівником. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники, поєднувати числівники з іменниками; правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

У реченні йдеться про лауреатів премії імені Нобеля, тобто тих, хто зробив найбільший внесок у науку. Саме це слово буде доречним у реченні.

Числівники 5 і більше, а також ті, які закінчуються на ці числа, поєднують з іменниками в родовому відмінку. Отже, потрібно обрати варіант років.

У числівниках на позначення сотень (це складні числівники) відмінюємо дві частини. Першу – як простий числівник, а друга частина матиме в родовому відмінку форму сот.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у – в. Між голосним і приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також у пишемо між двома приголосними.

Отже, зайти у фейсбук, написала у творі, переміг у змаганнях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Проаналізуймо зміст речень.  Мама попросила Назара обов’язково забрати сестру. Назар відмовляється, бо пропустив багато репетицій. Він відмовляється вперше, не скаржиться. Мама не дає оцінки вподобанню Назара, не коментує те, що він відмовляється виконати її прохання.

Отже, найточніше зміст діалогу передає речення Мама настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Речення У супермаркеті суворо заборонено саджати й катати дітей у візках для покупок потребує редагування, адже заборонено саджати дітей у що? у візки, а заборонено катати дітей у чому? у візках.

Решта речень побудовано правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

На позначення часу використовують порядкові числівники. Їх уживають у поєднанні з певними прийменниками, а саме: на, по, до, за. Прийменник без в українській мові в цьому випадку не використовують. Отже, на позначення часу правильною є конструкція чверть на одинадцяту.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слова «удачно» в українській мові немає, це росіянізм.

Книгу, зошит, блокнот розгортають. Слово «виключення» в українській мові має значення «усунення чого- чи кого-небудь, позбавлення чогось, вимкнення).У запропонованому варіанті – це теж калька з російської мови.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення матиме місце в словах безвиїзний, захисник, тижневий, ненавмисний, запізно, радісний, пристрасний, перехресний, доброчесний, якісний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентство, студентство, абонентський, баластний).

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова ячмінно-житній, північно-східний (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і), фітнес-клуб     (перше слово дає основну характеристику поняттю), міжнародно-правовий (частину міжнародно- традиційно пишемо через дефіс).

Разом потрібно писати прикметники вічнозелений, чудотворний, вологостійкий, тому що від усіх цих прикметників можна утворити підрядні словосполучення (творить чудо, стійкий до вологи, вічна зелень).

Також разом пишемо слова з частинами фото-, євро-, кіно-, вело-, анти- (фотоательє, євробанк тощо).

Разом пишемо слова глухонімий та жовтогарячий, бо це слова-винятки. Також разом пишемо прикметник залізобетонний, бо його утворено від іменника залізобетон.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс -а, тобто -ер- переходить в –ир-: завмирала.

И пишемо в кореневих сполуках ри-, ли- (тривога).

У деяких дієсловах при зміні відбувається чергування е з и (стеле – вистилати).

И також пишемо, коли при зміні слова ненаголошений И стає наголошеним: дзеркальний – дзеркало, смиренний – мир, дрижати – дригати.

Правопис певних українських та іншомовних слів треба запам’ятати: меридіан, теоретичний, диригент, абрикос, дистанція, метушливий, метелик, химерний, християнин  тощо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку сьомий, шість, сюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У слові шість літера с передає звук [с′], адже цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким. У словах сьомий, сюди це теж [с′], адже далі після нього відповідно йдуть ь та ю.

У словах лук і ковдра підкреслена літера к передає звук [к], а в слові анекдот це [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко. Отже, теж різні звуки.

У рядку здогад, зяблик, низка підкреслена літера означає різні звуки: у словах здогад, низка літера з передає звук [з]; у слові зяблик це [з′], бо далі буква я, що в цьому випадку передає звук [а] та вказує на м’якість попереднього приголосного.

У словах межа, дужка літера ж передає звук [ж], у слові ложці – [з′].

Розглянемо рядок з такими слова: літак, квітчати, нитка. Підкреслена літера в цих словах теж позначає різні звуки. У словах літак і нитка літера т передає звук [т]. Буквосполучення тч у слові квітчати передає звук [ч:].

Відповідь- А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Перегляньте ще раз увесь мікротекст, оскільки розуміння змісту попередніх речень дозволить вам дібрати відповідне за змістом слово.

Отже, йдеться про степ.

Степ – це великий безлісий, укритий трав'янистою рослинністю простір. Тож дієслова розташувався, спускався, вився не будуть тут доречними.

Дієслово розстилатися має значення «простягатися, пролягати у просторі, займати велике місце», і саме воно може стосуватися степу.

Відповідь – В.