ТЕМА: Відповідь: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Б: знати друг друга, правильно вживати – знати один одного (одне одного).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Сполука слів «їздити по понеділкам» є помилковою, замість неї потрібно вживати щопонеділка.

Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни множини в місцевому відмінку мають закінчення -ах: понеділках.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.

Не можна взяти в полон документи, отже, речення «У полон узяли двох генералів й один документ» неправильно побудовано.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

У реченні «А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі – ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка» замість пропуску має бути слово «чарівна», яке в цьому контексті означає надзвичайна, дуже гарна, чудова. 

Порівняйте значення інших слів: гамірна – сповнена гамору; свавільна – яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; нечутна – яка не доходить до слуху, не сприймається органами слуху.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що прикметники, дієприкметники з не пишемо окремо, якщо є залежні слова. Отже, не/приховані в реченні «А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, не приховані від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому не/має кінця-краю» пишемо окремо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й четвертого речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу.

Саме таким є перше речення. Зверніть увагу, що воно ускладнене однорідними присудками й дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: А.

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.

Пунктуаційну помилку допущено в першому реченні: дієприслівниковий зворот «визбируючи перші несміливі фіалки» потрібно з обох боків виділити комами.

Відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

А в рядку А однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: заЇжДЖати, ЩирістЬ, ЇстонЬки.

У рядку Б у слові дзвонити на один звук менше.

У рядку В у слові сьогодення на два звуки менше.

У рядку Г у слові джміль на два звуки менше.

У рядку Д у слові висаджують на один звук менше.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

З’ясуймо значення слова навичка: схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином. 

Отже, навичка може бути руховою, практичною, граматичною, життєвою, а от шкідливою може бути звичка – певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

З дефісом пишемо:

• прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників: з-поміж;
• складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: житлово-побутового;
• неозначені займенники з часткою будь-: будь-якої;
• прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса по- та суфіксів -ому або -(к)и: по-господарськи.

Разом пишемо складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: сорокалітню.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: близько; у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: польський; у дієслівних формах наказового способу: киньмо; у буквосполученні льч, якщо в Н. в. льк: ляльчин, бо лялька.

У рядку В не треба писати м’який знак у всіх словах: ковзкий (бо тут суфікс -к-, а не -ськ-); камінчик (після н перед шиплячими); щастя (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: В.

ТЕМА: Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати у словах зілля, звання, завдання, забуття. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Величчю, піччю – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Подвоєння відбувається в прикметниках старослов’янського походження: священне; у прислівнику старанно; у слові ссати та похідних: ссавець.

Подвоєння відбувається в прикметниках з наголошеними суфіксами -енн-, -анн-: нездолáнний.

У дієприкметниках подвоєння не відбувається: розрізаний, зроблений, стоптаний.

В іменниках ІІІ відміни в орудному відмінку подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: радістю, жовчю.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а).

Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Євгенович (від Євген), Кузьмич, Якович, Іллівна.

Отже, помилку допущено у словах: Валерієвич, Ігоревна, Іллінічна, Яківович.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що не утворюють ступенів порівняння прикметники:

• із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -уват-, -ав-, -езн-: кругленький, здоровенний;
• що означають абсолютні ознаки: лисий;
• що означають масті тварин: гнідий.

Отже, форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка Г.

Відповідь: Г.