ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати ступені порівняння прикметників і прислівників, а також відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників утворюється за допомогою додавання суфіксів -ш та -іш: цікавий – цікавіший. Але будьте уважні, тому що деякі прикметники і прислівники можуть втрачати суфікси -к, -ек, -ок: легко – легше.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння префікса най-: сильніший – найсильніший. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати числівники і відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що в складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюється тільки друга частина; у числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини; слово гривня (грошова одиниця України) відмінюється як іменник першої відміни м’якої групи: гривень.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники пальто, вино, ситро відмінюються за традицією і належать до середнього роду: пальт.

Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюються: Тараса Демиденка.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Українським відповідником до іншомовного слова диференціація є розчленування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

В українській мові активні дієприкметники теперішнього часу (із закінченнями -ачий, -ячий, -учий, -ючий) варто замінювати: бажаючий – охочий, слідуючий – наступний. Слово бувший є калькою, стилістично правильний варіант: колишній. 

Скалькований іменник справка теж потрібно замінити на стилістично кращий варіант: довідка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Г.

У цьому реченні двокрапку треба поставити після узагальнюваного слова перед однорідними членами речення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Це завдання перевіряє ваше вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні В одній зі статей Юрій Макаров написав: «Я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу ними не пишатися» правильно передано непрямою мовою в рядку Д: В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка

Це завдання перевіряє знання граматичних норм української мови.

Зауважмо, не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

У реченні «На офіційному сайті нашого клубу ви можете стежити та вболівати за наших спортсменів на світових чемпіонатах» присудок можете стежити вимагає додатка в орудному відмінку (за ким?), а присудок вболівати – додатка в родовому відмінку (за кого?).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Г: вареники з м’ясом.

В інших варіантах спостерігаємо лексичні помилки:

• правильний варіант назви посудини з вузькою шийкою в українській мові – пляшка, а не бутилка;
• олія – жир рослинного походження, тому оливкова олія, а не масло;
• слово столовая українською мовою – їдальня.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не тільки утворюють нові слова, але й можуть надавати словам додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Значення узагальненої ознаки мають такі іменники із суфіксом -ств-: людство, студентство, потомство. Суфікс -ств- надає слову презирство іншого значення.

Відповідь: Б

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Назва острова пов’язана з тим, що тут водилося багато змій, яких у море виносило течією з гирла Дунаю».

У реченні, позначеному А, слово розташований потрібно писати з префіксом роз-, з великої літери пишемо лише перше слово у назві Чорне море.

У варіанті Б слово селище пишемо з и після літери л, слово Одеської пишемо з однією с.

У варіанті Г з е треба писати слово легенда, слово давньогрецький пишемо разом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати у словах оббризкати, відділ (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня), прагнення (це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я), подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками).

В інших варіантах є слова, які треба писати без подвоєнь: заснований (дієприкметник), безглуздя (основа слова закінчується двома різними приголосними), шалений (у суфіксах -ен(ий), -ан(ий) буква н не подвоюється).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних приголосних (б, п, в, м, ф): дев’ятеро ластів’яток, слов’янське плем’я.

Не пишемо апостроф після літери р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: рятівна, а також перед йо: серйозна.

У словах іншомовного походження апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: дебютантка; у слові ін’єкція апостроф пишемо (виняток).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметники із суфіксом -цьк- можна утворити від усіх іменників у рядку А.

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Відповідь: А.