ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У третьому речення є фразеологізм не спускати очей (пильно, невідривно дивитися).

У п’ятому реченні – відійшов у небуття (помер).

У шостому – топтати ряст (жити).

А от у першому реченні є вислів накидати петлю на шию. Схожий фразеологізм має значення ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі, поневолювати. Друге значення – братися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов’язків. У запропонованому мікротексті словосполучення накидати петлю на шию має пряме значення, тобто вказує на те, як мала відбутися смертна кара.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’єднання, під’язиковий.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (в’юниться);
• після голосного (сором’язливий, ластів’ятко, фортеп’яно);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (черв’ячок).

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова: надвечір’я, кур’єрський, але рясненький.

Не ставимо апостроф, якщо перед кореневим б, п, в, м, ф стоїть інший приголосний, крім Р (святкування, медвянистий).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іменник ступінь належить до чоловічого роду, іменники фрау, івасі, путь – жіночого роду.

Отже, порушено норму узгодження прикметника з іменником у рядку учений ступінь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ик в українській мові має різне значення. Так у словах вузлик, коник, столик його вживають на позначення пестливості, зменшення.

А от у слові лірик цей суфікс уживають на позначення професії особи чоловічої статі (історик, практик тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Пряме значення слова

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичні значення слів; розрізняти пряме й переносне значення.

Пряме значення слова – звичайна назва предмета, властивості, ознаки, дії чи стану. Пряме значення слова найчастіше буває первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Переносне значення завжди пов’язане з первинним. На основі переносного значення виникають метафори, метонімії, синекдохи. Кожне значення слова потрібно встановлювати в реченні або словосполученні.

У переносному значенні вжито такі прикметники: гострий біль, золоте слово, теплі спогади, живильна вода.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово вихопившись указує на додаткову дію, є незмінним. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Слово навколо служить для зв’язку слів у реченні, разом із іменником указує на предмет, до нього можна також підібрати синонім біля. Це прийменник.

Слово яких не вказує на предмет, але не називає його. Це займенник.

Слово щороку відповідає на питання коли?, є незмінним. Це прислівник.

Відповідь – БГАВ.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А ускладнене відокремленою прикладкою видатного письменника, філософа, музиканта, педагога, есперантиста, поліглота, яка стоїть у кінці речення.

Речення в рядку Б – це речення складне безсполучникове, частини якого протиставлені за змістом. У такому випадку ставимо тире.

Речення в рядку В – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, а після них речення продовжується, необхідно поставити тире.

Речення в рядку Г – це просте речення, у якому підмет та іменна частина складеного дієслівного присудка виражені іменниками. Отже, між ними потрібно поставити тире.

У речення в рядку Д – це тире між частинами речення, що пов’язані сурядним зв’язком. Такі частини вказують на причину і наслідок дії.

Відповідь – АГБВ.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена підметом хвилина. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не йдеться про дію.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком віддай. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудком порадили. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони, ми, ви (минулий час). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена підметом сяйво. Але в цьому реченні також є група присудка (обставина). Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком не треба. Уявний підмет у цьому реченні поставити не можна. Отже, це односкладне безособове речення.

Відповідь – БВДА.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У реченні Поняття «дрес-код» прийшло до нас із Великої Британії, що відома своїм консерватизмом і суворими правилами публічної поведінки дві граматичні основи, частини не рівноправні, пов’язані сполучниковим словом що. Отже, це складнопідрядне речення.

Дрес-код – це рекомендації й правила хорошого тону, утілені в певному стилі одягу й аксесуарів. Тут одна граматична основа. Це просте речення, ускладнене відокремленим означенням.

Зараз дрес-код на роботі або на вечірці вже мало кого дивує: він є радше підтвердженням дотримання корпоративної етики чи лояльності одного стосовно інших. Тут граматичних основ дві, друга частина пояснює, доповнює першу, ними споїть двокрапка. Це складне безсполучникове речення.

Ба більше, одяг ділової людини нині став символом успіху й достатку, дрес-код започаткував у моді новий напрям, що охопив практично всі верстви населення розвинених країн. У цьому реченні три частини, перша й друга пов’язані безсполучниковим зв’язком, а друга й третя – підрядним. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

А в останньому варіанті утворимо складносурядне речення. Правильно вибирати одяг – це своєрідне мистецтво, і тому основи дрес-коду часто вивчають у багатьох закладах освіти та великих корпораціях. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь – ДАВГ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів і утворювати з них синонімічні пари.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

як у воду опущений – сумний, невеселий;

як на голках – неспокійно, напружено;

як гора з плечей – з полегшенням;

як лисому гребінь – зайвий, непотрібний;

як з гуски вода – безтурботно, байдуже;

як чорна хмара – стурбований, злий, не в гуморі;

як торішні бублики – непотрібний;

як камінь з душі – полегшення, спокій;

як на вугіллі – неспокійно, стурбовано.

А тепер утворимо синонімічні пари.

Відповідь – ДГВБ.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Усі знайомі Катерини Білокур зауважують,(1) що мисткиня була

мовчазною,(2) секретами майстерності не ділилася,(3) свою творчу

лабораторію приховувала від стороннього ока:(4) певно,(5) десь інтуї-

тивно відчувала,(6) що їй дано бачення природи,(7) не підвладне нікому

іншому.

На місці цифри (1) потрібно поставити кому, адже це кома між двома частинами складного речення, що пов’язані підрядним зв’язком; на місці цифр (2) та (3) необхідно поставити коми, тому що це розділові знаки між однорідними членами речення(присудками). На місці цифри (4) потрібно поставити двокрапку: тут поєднано безсполучниковим зв’язком дві частини складного речення , де друга частина пояснює першу(ця двокрапка в завданні пояснена як знак при узагальнювальному слові). Кома (5) виділяє вставне слово, а кома (6) стоїть перед відокремленим означенням (дієприкметниковим зворотом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Рід незмінних іншомовних іменників, що є власними назвами, визначають за загальною назвою, на позначення якої їх уживають. Відповідно до визначеного роду узгоджують і прикметник: Ай-Петрі – гора (чарівна), Огайо – штат (чоловічий рід), Чилі – країна (вона), Міссісіпі – річка (вона).

Тбілісі – незмінюваний іменник на позначення назви міста в Грузії. Отже, це іменник середнього роду. Запропоноване речення потрібно відредагувати.

Цієї весни затишне Тбілісі радо зустрічає туристів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення наказового способу дієслова.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова в наказовому способі виражають спонукання до дії (наказ, прохання тощо).

Найпростіше утворити таку форму від дієслова наказового способу в 2 особі однини (ти), а потім до основи додати особове закінчення (-мо, -імо, -те тощо).

Спробувати – спробуй – спробуйте.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння прикметника. Поєднання іменника з числівником. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники, поєднувати числівники з іменниками; правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

У реченні йдеться про лауреатів премії імені Нобеля, тобто тих, хто зробив найбільший внесок у науку. Саме це слово буде доречним у реченні.

Числівники 5 і більше, а також ті, які закінчуються на ці числа, поєднують з іменниками в родовому відмінку. Отже, потрібно обрати варіант років.

У числівниках на позначення сотень (це складні числівники) відмінюємо дві частини. Першу – як простий числівник, а друга частина матиме в родовому відмінку форму сот.

Відповідь – Г.