ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в слові пресмачний необхідно писати префікс пре- (пресмачний, прекумедний). А от у слові прЕморожений є помилка, адже лексичне значення тут злегка обморожений, пошкоджений морозом. На позначення неповноти дії, приєднання або наближення до чогось уживають префікс при- (прийти, прилетіти, пригорнутися, притрусити тощо). Саме тому такий префікс потрібно писати в словах приморожений та припинений. Префікс прі- традиційно пишемо в словах прірва, прізвище, прізвисько (а не прИзвІсько).

В українській мові префікси закінчуються на дзвінкий звук і немає префіксів рос-, бес-. Отже, слова розтривожений, безтурботний, безапеляційний, безконтактний, розрекламований, безмірний, розпушений написано правильно, а в словах роСщеплений та беСпорадний є помилка. 

Префікс с- пишемо перед коренем, що починається на к, п, т, ф, х (скасований, схвалення, сфотографований, сформований). Ці слова написано правильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’яремний, без’язикий, об’їжджати.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (П’ятихатки, розіб’ється, зап’ястя, Прип’ять);
• після голосного та р в корені (краков’як, сором’язливий).

Також апостроф пишемо в слові Лук’янівка.

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (Валер’ян).

У словах бруквяний, присвячений і рутвяний апостроф не пишемо, адже тут є збіг губного та іншого кореневого приголосного. Не буде апострофа і в слові серйозний, адже його ставлять лише перед я, ю, є, ї.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (и та і в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім й, пишемо и.

Отже, дирижабль, президент, синус, речитатив, рецидив, критичний, але симпозіум (далі голосний). Також літеру і пишемо в слові привілей, адже буква в не входить до названих дев’яти літер.

И пишемо і в запозиченнях із східних мов (кипарис). Також і потрібно писати в слові дезінформація, адже дез- – це префікс.

У власних назвах правила інші. И пишемо тут у таких випадках:

• після шиплячих та ц перед наступним приголосним, крім й (Чилі);
• у географічних назвах після р, т, д та в буквосполученнях -ида, -ика, -ита (Ватикан, Флорида);
• у винятках (Пакистан).

У деяких із запропонованих слів потрібно писати літеру е. Це так звані словникові слова, правопис яких потрібно запам’ятати (п’єдестал).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: зрУчний, промІжок, перЕкис, екпЕрт, фаховИй.

Учасникам ЗНО / НМТ рекомендовано певний перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник наголосів розміщено в нашій публікації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати складні речення різних типів, зокрема складносурядні речення, визначати їхню структуру.

Перше речення – це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

П’яте речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучниками підрядності та сполучними словами).

Шосте речення – це складне речення, частини якого пов’язані сполучником сурядності а ( протиставним). Отже, це правильна відповідь.

Сьоме речення – це складнопідрядне речення (частини  не рівноправні, пов’язані сполучним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому та складному реченнях.

Перше речення ускладнене відокремленою обставиною наділяючи їх цілющими й магічними властивостями, вираженою дієприслівниковим зворотом. Тому в цьому реченні стоїть кома: За багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела, наділяючи їх цілющими й магічними властивостями. Отже, помилок тут немає.

У четвертому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У п’ятому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У шостому реченні є вставне слово наприклад, що вказує на зв’язок між думками. Вставні слова ми виділяємо комами. У тексті цієї коми немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Число іменників.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати число іменників.

Іменник джерела має форму знахідного відмінка множини: прикрашали що? джерела. 

Займенник їх у відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом, також має форму множини.

Граматична основа в шостому реченні –  криниці були споруджені, а в сьомому – покоління виплекали,  отже, ці слова (криниці, покоління) теж ужито в множині.

Слово стилі узгоджено з прикметником готичному (у готичному стилі), отже, вжито в однині.

Відповідь – В.

ТЕМА: Просте речення. Однорідні члени речення.

Завдання скероване на перевірку ваших знань про однорідні члени речення.

У першому речення є однорідні присудки (охороняли та прикрашали).

У третьому реченні є однорідні є однорідні неузгоджені означення (криниць і водограїв).

У четвертому реченні однорідних членів речення немає. Це складне речення з різними видами зв’язку.

У сьомому реченні є однорідні присудки («давали» життя, сприяли).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати типи складних речень.

Складносурядним є речення «Хто з інтернет-користувачів у наші дні не знає імені Білла Гейтса і яка молода людина не мріяла саме про такий успішний розвиток власного бізнесу?», адже воно має дві частини, що є рівноправними за змістом і пов’язані сурядним єднальним сполучником і.

Складнопідрядним означальним є речення «У 1975 році американець Білл Гейтс заснував компанію “Microsoft”, що розробляла програмне забезпечення для персональних комп’ютерів», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання «яку»?

Складним безсполучниковим є речення «Створивши велику корпорацію, Білл Гейтс заробив свій перший мільярд доларів; понад 10 років засновник “Microsoft” був найбагатшою людиною світу», частини якого з’єднано в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «“Microsoft” розробила операційну систему, але ліцензію на її використання було продано корпорації “ІВМ”, яка встановлювала її на комп’ютери власного виробництва» є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Це завдання скеровано на перевірку вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення:

• відокремлене означення є в рядку А. Адже дієприкметниковий зворот після означуваного слова на письмі виділяють комою (Кирилівська церква в Києві, зведена ще в середині ХІІ століття, – видатна пам’ятка архітектури та монументального живопису);
• відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлено дієприслівниковий зворот (У 1970-х роках, обережно знімаючи багатовікові нашарування, реставратори відкрили понад 800 давньоруських фресок);  
• відокремлений додаток є в рядку Г. Відокремлюють додатки, що мають значення виключення або включення зі словами крім, окрім, опріч, зокрема, особливо, за винятком, на відміну від на початку (На стінах Кирилівської церкви можна побачити як олійний стінопис ХІХ століття, так і справжні художні скарби, зокрема фрески ХІІ століття);
• відокремлена прикладка є в рядку Б (Тут поховано Святослава Всеволодовича – одного з головних героїв давньоруської поеми «Слово про похід Ігорів»).

Відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому і складному реченнях.

Це завдання скеровано на перевірку вміння правильно добирати розділовий знак у простому і складному реченнях.

Потрібно поставити тире:

• після однорідних членів речення (Дроп, сприн, блайнд, реверс – усі техніки стрибків потребують від виконавців фізичної підготовки);
• між підметом і присудком у реченні (Паркур – це мистецтво пересування в просторі за допомогою акробатичних навичок);
• перед поширеною прикладкою в кінці речення (З-поміж інших видів спорту паркур має найближчого родича – спортивну гімнастику);
• у неповному реченні (У паркурі вивчення нових елементів триває місяцями, а практика – усе життя).

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно визначати частини мови.

Обов’язково потрібно зважити на те, що частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Щодо кожного із запропонованих слів:

• всім – указує на предмет, але не називає його, тобто це займенник;
• що – служить для зв’язку частин складнопідрядного з’ясувального речення, тобто це сполучник;
• майбутньому – має значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка, відповідає на питання хто? або що?, тобто це іменник;
• навіть – частка, уживана для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Значення поданих фразеологізмів:

• упасти в око – сподобатися;
• ужалити в серце – уразити;
• укласти в голову – пояснити;
• умочити в молоко – посивіти.

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Це завдання скеровано на перевірку вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А. У цьому реченні відокремлено комами прикладку, уведену словом «або (тобто)»: «метод оповідок, або вигадування легенд, часто…».

Відповідь: А.