ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів.

Проаналізуймо запропоновані пари слів.

Профі – професіонал, спеціаліст високого рівня.

Профан – некомпетентна людина, невіглас, неук.

Екскурс – відхилення від основної теми викладу для висвітлення, пояснення побічних питань.

Екскурсія – колективне відвідування визначних місць з освітньою, науковою чи іншою метою.

Компанія – підприємницьке об’єднання чи група осіб, які об’єднанні спільною справою або спільністю поглядів.

Кампанія – робота, організована в певний період для виконання чогось.

Абонент – особа чи установа, яка користується абонементом.

Абонемент – форма обслуговування клієнтів протягом певного часу, документ, що посвідчує таке право; відділ бібліотеки, де можна взяти літературу додому.

Слова століття та сторіччя мають однакове лексичне значення. Отже, обидва ці слова можливі за змістом у запропонованому реченні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак треба писати після приголосних д, т, з, с, ц, л, н (багрянець). Між двома м’якими приголосними м’який знак не пишемо. М’якими приголосні стають тоді, коли після них стоять я, ю, є, і або ь. Вони пом’якшують і попередні приголосні. Отже, таке пом’якшення відбувається у словах чіткість, радістю, ланцюг.

М’який знак після р пишемо, якщо далі о: трьох, чотирьох, але харків’янин (у кінці складу).

М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках та присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: ненька – неньчин, скриньці – скринька, але хустинка – хустинці, русалка – русалчин, тітка – тітчин.

Не пишемо м’який знак після і перед шиплячими (вагаєшся, ослінчик, спитаєш).

Не пишемо також м’який знак усередині числівників (п’ятдесят).

Не пишемо м'який знак і перед губними, але різьбяр – виняток.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначаємо спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-,  -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, спрощення відбуватиметься в словах пристрасний, щасливий, об’їзний,захисник, корисно, обласний, водоочисний, свиснути, персні,корисливий, злісний, особистісний, перехресний, капосний, доблесний, тижневик.

Є винятки, де спрощення не відбувається: шістнадцять.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: студентський, агентство, контрастний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема займенники.

Із заперечними займенниками ні пишемо разом: ніякий, ніскільки, нічий.

Частки ані-, аби-, де- потрібно писати із займенниками разом: дехто, декотрий,абищо, абихто, деякий.

Частки казна-, хтозна-, буд-, -небудь потрібно писати із займенниками через дефіс: скільки-небудь, будь-який, будь-що, хто-небудь, будь-чий, будь-хто, хтозна-що.

Частку хтозна- потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфікса -ович, а жіночі – за допомогою суфікса -івн(а). Від імен на -й жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса -ївн(а).

Юрій – Юріївна

Ігор – Ігорівна

Андрій – Андріївна

Валерій – Валеріївна

Марко – Марківна

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати рід іменників,

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки у визначенні роду. В українській мові іменники дріб, ступінь, біль та нежить – чоловічого роду.

Слово путь – жіночого роду.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

У числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини: перша, як простий числівник (від 2 до 9), а друга – однакова для всіх цих числівників. У місцевому відмінку числівник триста матиме відмінкову форму в (на) трьохстах.

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.

Коректними є такі словосполучення: обрати нелегкий шлях, захворіти на бронхіт, ігнорувати зауваження, відправити листа.

А от дієслово наслідувати вимагає від залежного слова форму знахідного відмінка: відому актрису.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, де-не-де.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому,-єму, -е, -є, -и: по-домашньому, по-людськи, по-четверте. А також прислівник без кінця-краю (повтор схожих слів).

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: будь-де, як-небудь, хтозна-куди.

Через дефіс із прислівниками також пишемо частки -бо,-но, -то, -от, -таки: колись-то, далеко-таки.

Окремо потрібно писати прислівники до речі, в цілому.

А прислівники втричі (прийменник в, у, на + числівник) та якнайбільше потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченнях А, В, Г, Д виділений сполучник і поєднує частини складносурядного речення, тому кому потрібно ставити.

Речення в рядку Б – це просте речення, ускладнене двома відокремленими однорідними обставинами, що виражені дієприслівниковими зворотами. Вони поєднані неповторюваним сполучником, тому кому в цьому рядку ставити не треба.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковими зворотами.

Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній українській мові невластиві. Саме тому в реченнях А, Б, В, Г підрядну частину замінити відокремленим означенням не можна, бо вони передають дію в теперішньому часі.

Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса -л -. Тому в реченні Д можлива заміна підрядної частини на відокремлене означення: Ледь-ледь тремтять губи, посинілі від холоду.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Якщо до речення На початку травня ми поїхали до Криму додати частину, запропоновану в рядку А, утвориться просте ускладнене речення. Також просте речення утвориться при додаванні частинки з рядка Г.

Від частини На початку травня ми поїхали до Криму до частини в рядку Б можна поставити питання з якої причини? Отже, при додаванні утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Від частини На початку травня ми поїхали до Криму до частини в рядку Д можна поставити питання який з цього наслідок? Отже, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку Б, можна поставити питання навіщо?, з якою метою? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов

Завдання передбачає пошук відповідності між українськими й іншомовними словами.

Щоб дібрати правильні українські відповідники до запропонованих іменників, треба з’ясувати лексичне значення кожного слова.

Абсолютний – безумовний, досконалий, цілковитий.

Автентичний – дійсний, який відповідає оригіналу, справжній.

Автономний – незалежний, самостійний.

Аналогічний – відповідний, схожий.

Зайвим серед українських слів є сучасний.

Відповідь – АДБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це просте речення, ускладнене відокремленою поширеною прикладкою природи солодку зрілість. Перед нею потрібно поставити тире, бо прикладка стоїть у кінці речення.

Речення в рядку Б – це речення складне безсполучникове, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком. У такому випадку ставимо тире.

Речення в рядку В – це складносурядне речення. У другій його частині ( це неповне речення) тире стоїть на місці пропущеного присудка (сонячні кульбабки зацвіли біля ставку).

Речення в рядку Г – це речення, у якому тире стоїть між однорідними підметами та присудком. Підмети і присудок виражені іменниками. А також перед присудком стоїть частка це. Тире тут обов’язкове.

Речення в рядку Д – це теж просте речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом, яке стоїть перед ними. Але однорідні члени стоять не в абсолютному кінці речення. У таких випадках після узагальнювального слова ставимо двокрапку, а після однорідних членів речення – тире.

Відповідь – ВАДГ.