ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

У рядку Розв’язуючи задачу, спочатку вона здалася мені дуже складною дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишемо з: розхвалений, беззбройний, безквитковий, розжувати, безхарактерний, розквіт, розказати, безхатько, розпилення, безкрай.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х (спитати, скаламутити), але зчавлений, зціпити, зцементувати.

Префікс при- вживаємо на позначення приближення, приєднання, неповної дії: прибічник, приточений, примазатись, припізнитися.

Префікс прі- вживаємо в словах прізвище, прірва, прізвисько.

Отже, неправильно написано такі слова: роСхвалений, прИзвище, беСхатько, прЕпізнитися.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова дісконт

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати дисконт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова лимонно-жовтий (відтінок + колір), лимонно-ванільний, суспільно-політичний, суспільно-економічний, південно-західний, садово-городній, садово-дачний, садово-парковий, науково-дослідний, науково-популярний (усі слова рівноправні, їх можна з’єднати сполучником сурядності і).

Разом потрібно писати слова лимоннокислий (бо лимонна кислота), південноукраїнський (бо Південна Україна), південнокримський (бо південний Крим), науковоподібний (бо подібний до науки).

Окремо потрібно писати слова суспільно корисний, адже логічний наголос тут падає на перше слово і від нього не можна утворити ступені порівняння.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У сучасній українській мові активні дієприкметники недоконаного виду (на -учий, -ачий) вживаються рідко, і то без залежних слів (Не бійся сидячого, а бійся стоячого). Але абсолютно як неприродні, штучні сприймаються такі дієприкметники, якщо їх ужито як залежні слова.

Саме тому словосполучення діюче законодавство хибне. Правильне словосполучення – чинне законодавство.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку вітер, гігантський, твоя підкреслена літера означає різні звуки: у словах вітер, твоя літера т передає звук [т]; у слові гігантський звука [т] взагалі немає, адже при вимові відбувається спрощення.

У рядку шістсот, дивуєшся, шанець підкреслена літера теж позначає різні звуки. У слові шістсот літера ш передає звук [ш’] адже далі іде голосний звук [і]. У слові шанець літера ш передає звук [ш]. У слові дивуєшся літери шс передають звук [c′:].

У рядку вокзал, кава, рукотворний підкреслена літера теж означає різні звуки. У словах кава та рукотворний – це звук [к], а от у слові вокзал відкреслена літера означає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

У рядку у книжці, жіноцтво, обережно підкреслена літера теж позначає різні звуки: у слові книжці – це [з′], слові жіноцтво – це звук [ж’], у слові обережно – це [ж].

Розглянемо рядок зі словами тітонька, тьохкає тямущий.. Підкреслена літера в цих словах позначає однакові звуки: скрізь це звук [т′].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Зібрані хто?, що? автографи, малюнки – називний відмінок.

Кажуть хто?, що? хранителі – називний відмінок.

Відкриває кого?, що? шедеври – знахідний відмінок.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У третьому реченні знаходимо слово можливо, яке є вставним і виражає невпевненість у тому, що повідомляється.

Вставні конструкції, які стоять усередині речення, з двох боків виділяються комами. У тексті кома лише одна (перед вставним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з відокремленими членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Додатки, виражені іменниками чи займенниками з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, поряд, замість, навіть, зокрема тощо, відокремлюються.

Саме такий додаток (зокрема музичні інструменти) є в реченні 2.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис різних частин мови

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Якби – це сполучник, можна замінити словом якщо,тому потрібно писати разом.

Проте можна замінити але. Отже, це протиставний сполучник сурядності, який потрібно писати разом.

Тож – це приєднувальна частка, яка вказує на певний зв’язок між висловлюваннями, тому теж потрібно писати разом.

А от слово не відомі потрібно писати окремо , тому що воно має пояснювальне слово нікому (займенник із заперечним значенням).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч ,ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о): словак – словацький, парубок – парубоцький

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о): товариш – товариський.

Чергування не відбуватиметься у словах, основа яких закінчується на д, т: солдат – солдатський.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: цЕнтнер, селянИн, перЕпис, листопАд.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, які вказують, кому належить дане висловлювання чи думка. Вони можуть стояти перед прямою мовою, після неї або всередині.

Такі слова ми знаходимо в реченні рядка Б. Із розділовими знаками це речення потрібно записати так:

«Ні, не клич мене, весно, – казала я їй , – не чаруй і не ваб надаремне».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Рушник – довгастий шматок тканини для витирання обличчя, рук, тіла.

Поруччя – це планка, за яку тримаються рукою під час підйому або спуску.

Обіруч – обома руками.

Порушник – той, хто не дотримується правил, законів, розпоряджень, традицій.

Отже, спільнокореневими і похідними від слова рука є всі слова, окрім порушник.

Відповідь – В.