ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Проаналізуймо зміст речень.  Мама попросила Назара обов’язково забрати сестру. Назар відмовляється, бо пропустив багато репетицій. Він відмовляється вперше, не скаржиться. Мама не дає оцінки вподобанню Назара, не коментує те, що він відмовляється виконати її прохання.

Отже, найточніше зміст діалогу передає речення Мама настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Речення У супермаркеті суворо заборонено саджати й катати дітей у візках для покупок потребує редагування, адже заборонено саджати дітей у що? у візки, а заборонено катати дітей у чому? у візках.

Решта речень побудовано правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

На позначення часу використовують порядкові числівники. Їх уживають у поєднанні з певними прийменниками, а саме: на, по, до, за. Прийменник без в українській мові в цьому випадку не використовують. Отже, на позначення часу правильною є конструкція чверть на одинадцяту.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слова «удачно» в українській мові немає, це росіянізм.

Книгу, зошит, блокнот розгортають. Слово «виключення» в українській мові має значення «усунення чого- чи кого-небудь, позбавлення чогось, вимкнення).У запропонованому варіанті – це теж калька з російської мови.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення матиме місце в словах безвиїзний, захисник, тижневий, ненавмисний, запізно, радісний, пристрасний, перехресний, доброчесний, якісний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентство, студентство, абонентський, баластний).

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова ячмінно-житній, північно-східний (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і), фітнес-клуб     (перше слово дає основну характеристику поняттю), міжнародно-правовий (частину міжнародно- традиційно пишемо через дефіс).

Разом потрібно писати прикметники вічнозелений, чудотворний, вологостійкий, тому що від усіх цих прикметників можна утворити підрядні словосполучення (творить чудо, стійкий до вологи, вічна зелень).

Також разом пишемо слова з частинами фото-, євро-, кіно-, вело-, анти- (фотоательє, євробанк тощо).

Разом пишемо слова глухонімий та жовтогарячий, бо це слова-винятки. Також разом пишемо прикметник залізобетонний, бо його утворено від іменника залізобетон.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс -а, тобто -ер- переходить в –ир-: завмирала.

И пишемо в кореневих сполуках ри-, ли- (тривога).

У деяких дієсловах при зміні відбувається чергування е з и (стеле – вистилати).

И також пишемо, коли при зміні слова ненаголошений И стає наголошеним: дзеркальний – дзеркало, смиренний – мир, дрижати – дригати.

Правопис певних українських та іншомовних слів треба запам’ятати: меридіан, теоретичний, диригент, абрикос, дистанція, метушливий, метелик, химерний, християнин  тощо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку сьомий, шість, сюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У слові шість літера с передає звук [с′], адже цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким. У словах сьомий, сюди це теж [с′], адже далі після нього відповідно йдуть ь та ю.

У словах лук і ковдра підкреслена літера к передає звук [к], а в слові анекдот це [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко. Отже, теж різні звуки.

У рядку здогад, зяблик, низка підкреслена літера означає різні звуки: у словах здогад, низка літера з передає звук [з]; у слові зяблик це [з′], бо далі буква я, що в цьому випадку передає звук [а] та вказує на м’якість попереднього приголосного.

У словах межа, дужка літера ж передає звук [ж], у слові ложці – [з′].

Розглянемо рядок з такими слова: літак, квітчати, нитка. Підкреслена літера в цих словах теж позначає різні звуки. У словах літак і нитка літера т передає звук [т]. Буквосполучення тч у слові квітчати передає звук [ч:].

Відповідь- А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Перегляньте ще раз увесь мікротекст, оскільки розуміння змісту попередніх речень дозволить вам дібрати відповідне за змістом слово.

Отже, йдеться про степ.

Степ – це великий безлісий, укритий трав'янистою рослинністю простір. Тож дієслова розташувався, спускався, вився не будуть тут доречними.

Дієслово розстилатися має значення «простягатися, пролягати у просторі, займати велике місце», і саме воно може стосуватися степу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів разом і через дефіс.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Церкви підняли … в/гору свої … голови(вгору – прислівник, який указує напрямок, пишемо його разом).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок (недалеко – прислівник, який можна замінити синонімом без не (близько), пишемо його разом).

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві (удалині – прислівник, пишемо його разом).

На/багато років уперед (на багато – прийменник з числівником: на скільки років – на багато років, пишемо цю сполуку окремо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст.

Прочитайте речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення – помилок немає).

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані (кома перед порівняльним зворотом; бракує коми після порівняльного звороту; крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення, кожна з яких має розділові знаки; ще одна кома перед порівняльним зворотом). Отже, правильна пунктуація цього речення має бути такою: Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті, голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе (кома між однорідними членами речення, кома перед відокремленою обставиною – помилок немає).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (кома між однорідними членами речення – помилок немає).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Як відомо, прикладка – це різновид означення, що, указуючи на ознаку предмета, дає йому іншу назву, виражене іменником і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Бачимо, що такі ознаки має другорядний член у реченні Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (слово будинок є іменником, указує на ознаку – пустка (яка?) будинок, пустка у вигляді будинку).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: понЯття, вантажІвка, горошИна, листопАд.

У програмі ЗНО учасникам рекомендовано перелік слів з наголосами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення та складне речення.

Складне речення – це синтаксична одиниця, що утворена з двох або кількох простих речень, має щонайменше дві граматичні основи чи їхні частини.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Суворість учителя, як кажуть, корисніша за поблажливість батьків одна граматична основа – суворість корисніша. Отже, це просте речення, ускладнене вставною конструкцією.

У реченні У житті кожен може робити добрі справи, не чекаючи на похвалу граматична основа одна (кожен може робити добрі справи).Отже, це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

У реченні Навіть поважні люди, освічені й досвідчені, не завжди перші мудреці теж одна граматична основа. Це просте речення, ускладнене відокремленими означеннями.

У реченні Від усього на цьому світі є ліки, немає їх лише від людської глупоти граматичних основ дві: ліки є та немає. Отже, це речення складне.

Відповідь – А.