Синтаксис. Пунктуація – Чуже мовлення

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння правильно перетворювати пряму мову на непряму, добираючи відповідні сполучники та замінюючи займенники й форми дієслів згідно з правилами узгодження частин складного речення.

Унаслідок заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. А непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднана до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Олександр Довженко писав у щоденникових записах: «Я належу людству як художник і тільки йому звітую за свою працю» правильно передано непрямою мовою в рядку В: Олександр Довженко стверджував, що він належить людству як художник і тільки йому звітує за свою працю.

В інших варіантах відповіді маємо займенники, які треба замінити: особові (я, ти), присвійний (мою), зворотний (собі).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння правильно передавати пряму мову непрямою, зберігаючи зміст і граматичні форми.

У разі заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. А непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Альберт Айнштайн писав: «У мене немає особливого таланту, але цікавість, нав’язливість і витривалість у поєднанні із самокритикою привели мене до певних ідей» правильно передано непрямою мовою в рядку А: А. Айнштайн писав, що в нього немає особливого таланту, але цікавість, нав'язливість і витривалість привели його до певних ідей.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. Також обов’язково необхідно зважати на займенники в реченні.

У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Євгена Патона, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

Варіант А

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито займенники мені, мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Б

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нас неправильно вжито форму займенника нас, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант В

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього неправильно вжито займенник мені, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Г

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито форму займенника мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Ю. Макарова, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

У реченні А В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу не пишатися ними неправильно вжиті займенники я, моїх та особові форми дієслів можу та ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Б В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися вами неправильно вжито займенник вами, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні В В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що ми не ідеалізуємо наших співвітчизників, але не можемо не пишатися вами неправильно вжито займенники ми та вами, а також особові форми дієслів ідеалізуємо та можемо, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Г В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую наших співвітчизників, але не може не пишатися нами неправильно вжито займенники я та нами, а також особову форму дієслова ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння правильно трансформувати пряму мову в непряму, зокрема навички заміни особових і присвійних займенників відповідно до особи мовця та знання синтаксичних особливостей побудови складнопідрядного речення.

Зверніть увагу, що в разі заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні В одній зі статей Юрій Макаров написав: «Я не ідеалізую моїх земляків, але не можу ними не пишатися» правильно передано непрямою мовою в рядку Д: В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує своїх земляків, але не може ними не пишатися.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє вміння правильно ставити розділові знаки в різних моделях прямої мови та словах автора.

Розділові знаки під час передавання чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті відповіді В: Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Якщо слова автора всередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак – кому й тире, а пряму мову продовжуємо з малої літери. «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода, – якої припускаються в навчанні».

Якщо пряма мова передує словам автора, то її беремо в лапки, після неї ставимо кому й тире, слова автора пишемо з малої літери: «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», – радив геніальний Олександр Довженко.

Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставимо двокрапку й тире, а пряму мову продовжуємо з великої літери: «Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав: – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Якщо слова автора після прямої мови, то між ними ставимо кому й ти­ре (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаємо з малої літери: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?» – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис.

Завдання перевіряє вміння виявляти смислову відповідність між прямою мовою та її передаванням у непрямій формі, зберігаючи зміст висловлювання.

Зверніть увагу, що найточніше вислову Великий український філософ Григорій Сковорода писав: «Не той дурний, хто не знає, а той, хто знати не хоче»» відповідає за своїм змістом варіант відповіді Г. В обох реченнях ідеться про те, що, на думку українського філософа Григорія Сковороди, дурний той, хто знати не хоче, а не той, хто не знає.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Це завдання перевіряє вміння замінювати пряму мову непрямою.

Після заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Водночас непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Подруга сказала: «Завжди зосереджуюсь на своїй роботі й радію навіть маленьким досягненням, бо саме це приведе мене до успіху» правильно передано непрямою мовою в рядку А: Подруга сказала, що вона завжди зосереджується на своїй роботі й радіє навіть маленьким досягненням, бо саме це приведе її до успіху.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння замінювати пряму мову непрямою.

Після заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Непряма мова завжди стоїть після слів автора й приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Екскурсовод Олексій запевнив представників туроператора: «Без сумніву, я зможу допомогти з організацією поїздки до Батурина, якщо ваша фірма надасть мені необхідні документи» правильно передано непрямою мовою в рядку Г: Екскурсовод Олексій запевнив представників туроператора, що він, без сумніву, зможе допомогти з організацією поїздки до Батурина, якщо їхня фірма надасть йому необхідні документи.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати синонімічні конструкції та оцінювати повноту змісту після перебудови речення.

Найточніше вислову Як радить східне прислів'я, підходь відразу до великого намету: якщо не нагодують, то хоча б зможеш переночувати в теплі відповідає за змістом варіант відповіді А. В обох реченнях ідеться про причину того, чому, за порадою східного прислів’я, треба одразу підходити до великого намету.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни.

Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб воно не спотворювало змісту висловлюваного.

У реченнях А, Б, Г, Д спотворено думку Г. Сковороди, його твердження фактично замінено на протилежне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Д пряма мова, яка передана розповідним реченням, стоїть перед словами автора. Отже, після прямої мови перед тире потрібно поставити кому.

У решті варіантів розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Д пряма мова стоїть перед словами автора, тому її беремо в лапки, а після неї ставимо кому і тире. Слова автора пишемо з малої букви («П», – а):

«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними наслідками для морської флори та фауни», – додає автор проєкту Костянтин Яловий.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Це завдання перевіряє ваше вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні В одній зі статей Юрій Макаров написав: «Я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу ними не пишатися» правильно передано непрямою мовою в рядку Д: В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті В. Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода, – якої припускаються в навчанні».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставлять кому і тире, слова автора пишуть з малої літери: «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», – радив геніальний Олександр Довженко.

Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав: – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й ти­ре (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?» – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні А слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Життя має вартість лише тоді, – говорив батько частенько, – коли людина може допомагати іншим».

У цьому варіанті коми після слів автора немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Б слова автора стоять після прямої мови, яка є окличним реченням.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«А я сама вигадую щасливі прикмети: почула музику, зустріла когось у яскравому одязі – трапиться щось хороше!» – ділилася позитивом Уляна.

Якщо речення окличне, то після лапок коми чи крапки ставити не потрібно. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка. 

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині. 

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать саме від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні В пряма мова є простим розповідним реченням, а слова автора стоять після неї. 

Отже, розділові знаки потрібно поставити так: «П», – а. 

«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними на-слідками для флори та фауни» – додає автор проєкту Костянтин Яловий.

У цьому варіанті коми після прямої мови коми немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні В слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Будь ласка, – Бернард Шоу відчинив дверцята шафи з рукописами інших авторів. – Беріть будь-який, він не буде гіршим за Вашу п’єсу».

У цьому варіанті коми після слів «будь ласка» немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Діалогу, запропонованому в завданні, відповідає за змістом речення Тато емоційно нагадав Марічці роздрукувати пакет потрібних документів, але донька сказала, що не зможе через використаний картридж. Саме тут змальовано ситуацію із запропонованого діалогу.

У реченні А йдеться про скарги Марічки на тата, у реченні Б – про образу тата на Марічку, у реченні Г – про ставлення тата до вагомих, на думку Марічки, причин, а в речення Д – про повторну відмову Марічки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Проаналізуймо зміст речень.  Мама попросила Назара обов’язково забрати сестру. Назар відмовляється, бо пропустив багато репетицій. Він відмовляється вперше, не скаржиться. Мама не дає оцінки вподобанню Назара, не коментує те, що він відмовляється виконати її прохання.

Отже, найточніше зміст діалогу передає речення Мама настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів і форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення. Отже, правильним буде реченням Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення.

Отже, правильним буде реченням Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

«Стерегти ліс, – сказав Харитон, – треба не рушницею, а любов’ю».

«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка», – подумалось мені.

 «Краса і мудрість, – писав Еріх, – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу»,

Мирослав Дочинець радить: «Не виставляй напоказ усе, що маєш,– завтра вже нікого не здивуєш».

У реченні Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю» розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, які вказують, кому належить дане висловлювання чи думка. Вони можуть стояти перед прямою мовою, після неї або всередині.

Такі слова ми знаходимо в реченні рядка Б. Із розділовими знаками це речення потрібно записати так:

«Ні, не клич мене, весно, – казала я їй , – не чаруй і не ваб надаремне».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А немає лапок.

У варіанті Б потрібно так розставити розділові знаки: “Щось воно недобре,” – подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

У варіанті Г не потрібно ставити дві пари лапок, адже це слова одного мовця: “М’ята, – прошепотіла Настя. – Зійшла м’ята”.

У варіанті Д перед прямою мовою потрібно поставити двокрапку, а не тире.

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Пряма й непряма мова.

Завдання перевіряє знання правил оформлення речень із прямою мовою та пунктуаційні навички.

Поставмо правильно пропущені розділові знаки.

«Стій, – гукав на неї Іван, – звідки ти приїхала?»

«Як дивно все відбувається. Як дивно!» – думав Микола.

«Лиши біду, нехай щезає від тебе! – радив спокійно хлопець. – Нема з ким говорити!» (зайвий варіант у цьому завданні)

«Ще б ми стільки прочитали, як ти, – докинула Василина й пояснила подрузі: – Узимку цілі ночі просиджує над книжками».

«Наша артіль бідна, – сказав старий, – і кидати шаланду в морі не годиться».

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

У завданні подано речення з різними випадками пунктуації при прямій мові та словах автора.

У реченні «Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: «Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу» розділові знаки вжито неправильно. Розставмо ці розділові знаки правильно:  «Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: - Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу». Це поєднання двох конструкцій «пряма мова й слова автора; слова автора й пряма мова». Після другої частини слів автора лапки не потрібні, натомість треба поставити тире.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення: Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У рядку А необхідно поставити тире, адже слова автора розривають пряму мову, яка є одним реченням.

У рядку Б необхідно поставити лапки після прямої мови.

У рядку Г необхідно поставити двокрапку, адже слова автора містять два дієслова на позначення процесу мовлення.

У рядку В необхідно поставити крапку, адже пряма мова складається з двох окремих речень і розірвана словами автора.

У рядку Д необхідно поставити кому, адже слова автора розривають пряму мову, яка є одним реченням.

Відповідь: ДГБА.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А потрібно прибрати двокрапку та поставити кому й тире після прямої мови перед словами автора.

У варіанті Б після слів автора, що стоять усередині речення, необхідно поставити кому.

У варіанті Г після прямої мови потрібно поставити тире.

У варіанті Д пряму мову необхідно взяти в лапки, а також написати в ній перше слово з великої літери. Мама сказала: «Як же мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру».

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати розділові знаки в конструкціях з прямою мовою.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку, а якщо всередині або після неї, то виділяємо комою й тире й пишемо з малої букви. Проте, якщо є вже знак питання, знак оклику чи три крапки, то ні крапка, ні кома після них уже не ставиться.

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставимо крапку.

Якщо слова автора вжито всередині прямої мови й умовно поділено на дві частини, а друга частина слів автора стосується другої частини прямої мови, то після слів автора ставимо двокрапку й тире, а другу частину прямої мови пишемо з великої літери.

Проаналізуймо подані речення.

У реченні в рядку А пропущені лапки, у які треба взяти пряму мову.

У реченні в рядку Б треба взяти пряму мову в лапки, після прямої мови є знак оклику, тому кома не потрібна, але треба поставити тире.

У реченні в рядку В після слів автора замість тире треба поставити двокрапку.

У реченні в рядку Г слова автора всередині прямої мови потрібно виділити з обох боків комою й тире.

У реченні в рядку Д правильно вжито розділові знаки при передачі чужої мови.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті В. Зверніть увагу: якщо слова автора вказують на продовження прямої мови, тоді після них ставиться двокрапка й тире, а друга частина пря­мої мови починається з великої літери: «Ще б ми стільки прочитали, як ти, – докинула Василина і пояснила подрузі: – Взимку цілі ночі просиджує над книжками».

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряму мову беруть у лапки. Отже, правильно розставити розділові знаки в реченнях у рядках А, Б і Г треба так:

Один мудрець вдало підмітив: «Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин».

Павло Тичина сказав про Сковороду: «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого – чисту та моральну».

Коли садили капусту, господарка хапалася за голову: «Дай же, Боже, час добрий! Щоб моя капусточка приймалась і в головки складалась, щоб із кореня була коренистая, а із листу голосистая!»

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й ти­ре, а слова автора розпочинаються з малої літери: «А в нашій учительській роботі треба, щоб минули роки й десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи і вивів на папері олівцем перші палички та кружечки, написав перше слово», – думав учитель.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряму мову беруть у лапки. Отже, правильно розставити розділові знаки в реченні в рядку Д треба так: Жалібно жовте листя березини, здається, шепче: «Літо, де ти, літо?».

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й тире (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери. Отже, правильно розставити розділові знаки потрібно так: «Яка ти розкішна, земле», – думала Маланка (В); «Та чим же я вам досадив?» – ягнятко, плачучи, питає (Б).

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери. Отже, правильно розставити розділові знаки потрібно так: «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

Граматичну помилку допущено в реченні «Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, що оплатіть проїзд».

Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення з прямою і непрямою мовою.

При заміні прямої мови на непряму потрібно особові займенники й дієслова 1-ї і 2-ї особи поставити у формі 3-ї особи. Отже, правильно побудувати це речення потрібно так: «Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, щоб оплатили проїзд».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Д у словах автора є два дієслова на позначення процесу мовлення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари – духовного каліцтва, – говорив Г. Нудьга і додавав: – Дорослі мають пам’ятати цю велику істину й прищеплювати її своїм дітям».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні А слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи речення

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Життя лише тоді має вартість, – говорив батько частенько, – доки людина може допомагати іншим».

У цьому варіанті кома після слів автора відсутня. Отже, розділові знаки в цьому реченні розставлено неправильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно іншої пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

«Тривалий успіх можливий лише за умови позитивного ставлення до життя, – підбадьорює читачів автор книги. – Усі лідери вміють радіти кожному дню, будь-якій дрібниці».

Лапки відкривають на початку прямої мови і закривають у її кінці, незважаючи на те, що слово автора стоять всередині речення.

У решті речень розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Г слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Щороку в масштабах ЄС на смітниках виявляють вісім мільярдів поліетиленових пакетів, – мотивують це рішення чиновники, – тобто на одного європейця припадає 200 одноразових пакунків за рік».

У цьому варіанті кома після слів автора відсутня. Отже, розділові знаки в цьому реченні розставлено неправильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно іншої пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

Іван Франко писав: « Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

«Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері,– цеозначає відчувати, що ти за все відповідаєш».

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. – Людину можна знищити, але її неможливо перемогти».

«Багато величного є на Землі, але немає нічого більшого, як людина»,– переконував славетний драматург Софокл.

У реченні Д пряму мову оформлено правильно.

Відповідь – Д.