Морфологія – Дієприкметник

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми дієприслівників, ступені порівняння прислівників і дієприкметників.

Правильна форма дієприслівника доконаного виду – завершивши.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прислівників:

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: серйозніше.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прислівника: більш серйозно.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найсерйозніше.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прислівника: найбільш серйозно.

Правильним варіантом є дієприкметник опанований.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Професорка інженерних наук Оклендського університету дає читачам життєві поради, які допоможуть відкрити «поезію формул».

У реченні, позначеному А, слово потенціал пишемо з -е- (це іншомовне слово, його правопис треба запам'ятати).

У реченні, позначеному В, слово осмислено пишемо з однією -н-, оскільки воно утворене від дієприкметника осмислений, який за правилом пишуть з однією -н- (суфікс -ен-); прикметник необхідні треба писати разом.

У варіанті відповіді Г слово зосередженими пишемо з буквою е (дієприкметниковий суфікс -ен-).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення дієприкметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та утворювати дієприкметники.

Суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч- в українській мові для творення дієприкметників не використовують. Отже, слово прилягаючі є ненормативним.

Іменники ІІ відміни твердої групи в множині мають закінчення -и (острови).

Іменники І відміни мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею (межею).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Прибережні океанічні води, материк та прилеглі до нього острови об’єднані спільною назвою Антарктика та окреслені зовнішньою межею.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметник.

Завдання перевіряє розуміння будови дієприкметника, уміння розрізняти його типи (пасивні та активні), правильно визначати спосіб творення й упізнавати характерні суфікси.

Пасивні дієприкметники утворюють від основи неозначеної форми перехідних дієслів (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -ен- -т-: посадити – посаджений. Зверніть увагу, що тут відбувається чергування приголосних: д – дж.

Активні дієприкметники доконаного виду утворююють від основи неозначеної форми дієслова доконаного виду за допомогою суфікса –л: набубнявіти – набубнявілий.

Зауважмо, що суфікси -ш(ий), -вш(ий), -вш(ийся) в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та вживати в мовленні дієприкметники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

Активні дієприкметники в сучасній українській мові не є нормативними. Отже, потрібно вибрати варіант захопливе. 

Іменник гості у формі знахідного відмінка множини мають форму гостей.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, а минулого – за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого – -т-, -н-, -ен-, -єн-.

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Активні дієприкметники в українській мові творяться не від усіх дієслів і вживаються досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду),

Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: помолодівший, потемнівший, роблячий, посміхаючийся.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

У рядку А слово непокоїться потрібно писати разом, тому що воно вживається в значенні турбуватися, отже, без НЕ не вживається.

У рядку Б у глибінь потрібно писати окремо, оскільки це іменник з прийменником.

У рядку В слово угорі потрібно писати разом, оскільки це прислівник, який означає напрямок: уверх, униз, догори, уліво тощо.

У рядку Г особливу форму дієслова (дієприкметник) нерозпізнана потрібно писати ОКРЕМО, бо в запропонованому реченні цей дієприкметник ужитий із залежним словом не розпізнана (ким?) ним. Якщо дієприкметники мають при собі пояснювальне слово, вони пишуться окремо: не завершена мною робота, не розмальований орнаментом стіл.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У сучасній українській мові дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш- та -вш- не творяться. Форми на кшталт «бувший», «перемігший», «допомігший» не є літературними. У такий випадках треба казати: який був, який переміг тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У слові бетонні подвоєння відбувається на межі різних частин слова (кореня та суфікса).

Розбавлені, обплетені, запалені – це дієприкметники. У цій особливій формі дієслова подвоєння ніколи не відбувається.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати форми дієприкметників у мовленні.

Пасивні дієприкметники утворюють від основи неозначеної форми перехідних дієслів (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -ен- -т-: одягнути – одягнений.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметник 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Зауважмо, що активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни -уч-(-юч-), для дієслів II дієвідміни ач-(-яч-).

Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми (відкидання від інфінітива кінцевого -ти за допомогою суфікса -л-).

Пасивні дієприкметники утворюються від основи неозначеної форми (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -т-.

Отже, правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку Б: лежачий, посивілий, зліплений, нафарбований.

Зверніть увагу, що в інших варіантах є помилкові форми дієприкметників: роблячий, помолодівший, посміхаючийся, потемнівший.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання дієприкметників

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Згадаймо, дієприкметник з не пишемо разом, якщо в реченні він виступає означенням i не має залежних слів: невиконане завдання; нескошена трава; нерозв’язана задача.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень, ускладнених відокремленими означеннями.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Спробуємо замінити підрядні частини на прості речення з дієприкметниковими зворотами:

А Листя під кленом було схоже на гору печива, щедро посипану цукровою пудрою.

Б Дітлахи з підстрибом побігли в кінець греблі, обсадженої густими вербами.

В Гості захоплено роздивлялися стіл, застелений вишитою скатертиною.

А от речення Г замінити на просте не можна, адже слова полюючий в українській мові немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого –   -т-, -н-, -ен-, -єн- (виготовлений, продуманий, посаджений).

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Отже, неправильною є форма дієприкметника одягнувший.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями.

У реченні Довгі вечорові тіні перекреслюють порослу споришем вулицю коми не потрібні, тому що дієприкметниковий зворот порослу споришем стоїть безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів дієприкметниковий зворот налякане голосами людей потрібно виділити, адже він стоїть не безпосередньо перед означуваним словом.

У реченні Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає дієприкметниковий зворот зіткані зі срібла теж стоїть безпосередньо перед означуваним словом, тому його не потрібно відокремлювати.

У реченні Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві дієприкметниковий звором теж стоїть перед означуваним словом, тому його не відокремлюють.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч_, -ач-, -яч-, а минулого – за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого – -т-, -н-, -ен-, -єн-. Активні дієприкметники в українській мові творять не від усіх дієслів і вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду).

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: стомившийся, початкуючі, дозрівші.

Цілюща (прикметник) – та, яка має лікувальні властивості, яка сприяє зміцненню здоров’я. Це правильна форма.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Активні дієприкметники (які утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, а в минулому часі – за допомогою суфікса -л-) в українській мові вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду). Ось приклади помилкового вживання таких дієприкметників: миючі засоби, діючий закон, працюючі люди тощо.

Отже, неправильним є словосполучення оточуюче середовище. Потрібно говорити навколишнє середовище або ж довкілля.

Відповідь – В.