Розділ: Морфологія
Тема: Іменник: відмінювання іменників
Кількість завдань: 110
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Проаналізуймо його.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Правду про кого?що? жінок – знахідний відмінок.
«Зліплює» кого?що? людей – знахідний відмінок.
Знаєш кого?що? романи – знахідний відмінок.
Виходятьхто?що? історії – називний відмінок.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Потрібно обов’язково звертатися до мікротексту.
Проаналізуймо його.
Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове запитання.
Незважаючи на кого? що? пропозиції – знахідний відмінок.
Засновником кого? чого? видавництва – родовий відмінок.
Не залишатиме кого? чого? друкарні – родовий відмінок.
Створені хто? що? книги – називний відмінок.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання числівника з іменником.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.
Отже, пропуски потрібно заповнити так: на початку речення обираємо уперше; тут складений підмет (поєднання іменників у називному та орудному відмінках Тетяна з Андрієм), тому далі обираємо дізналися; чоловічі прізвища на -ко відмінюємо, тому Шевченку; складений числівник 256 поєднується з іменником у родовому відмінку множини, тому пам’ятників.
Відповідь – Б.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
В українській мові не відмінюються жіночі прізвища на приголосний та -ко: Мар’яни Гриців, Ганни Гончарук.
А от чоловічі прізвища на -ко та приголосний змінюються: Данила Федоренка, Артема Сидька, Олега Плюща.
Відповідь – А.
ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження числівника з іменником. Узгодження присудка з підметом.
Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюють. Тому правильний варіант Пономаренка.
Числівник півтора узгоджується з іменником в родовому відмінку однини (місяця).
При підметах, виражених словосполученнями з іменниками більшість, меншість, частина, група тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, навчилась.
У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ами, -ями.
Прийменник по в українській мові вживається дуже рідко.
Застосуємо ці правила до речення.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Виконуючи це завдання, необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Іменники фрази, знаки, вчинки відповідають в тексті на питання кого? що?
Це знахідний відмінок.
Слово події відповідає в тексті на питання хто?, що? Отже, це слово стоїть у називному відмінку.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.
Проаналізуймо запропоновані слова.
Слова насип, ступінь, нежить, накип – чоловічого роду. Саме тому в орудному відмінку вони матимуть такі форми: насипом, ступенем, нежитем, накипом.
Решта слів – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Усі вони в орудному відмінку матимуть закінчення -ю (папороттю, люттю, бандероллю тощо).
Відповідь – Д.
ТЕМА: Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.
Завдання перевіряє вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи те слово. Якщо це іменники І або II відміни, треба також зважати на групу.
Іменник Микола – це іменник І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Микола (тверда група) матиме форму Миколо.
Іменники пан, друг, професор, добродій, братик, Валерій – це іменники II відміни. Отже, іменники м’якої групи добродій, Валерій матимуть у кличному відмінку закінчення -ю: добродію, Валерію.
Іменники твердої групи пан, друг матимуть закінчення -е: пане, друже (бо ці іменники не мають суфіксів). У формі слова друг також відбувається чергування приголосних. Слово братик у кличному відмінку матиме форму братику (бо має суфікс -ик).
Якщо кличний відмінок утворений двома словами на позначення загальних назв, то форму кличного відмінка має як перше, так і друге слово: пане професоре. А коли звертання утворене поєднанням загальної назви та прізвища, то форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди має форму називного відмінка: добродію Гринчишин.
Отже, неправильно утворено форму кличного відмінка від слова Валерій. Правильна форма Валерію, а не Валеріє.
Правильна відповідь: Б.
ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з підметом
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.
При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, змогла.
Від слова вимови ставимо питання кого?, чого? Отже, обираємо варіант важких французьких звуків.
Також вибираємо варіант приділила, адже узгоджуємо присудок з підметом, який означає особу жіночого роду.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Іменник
Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення.
Зверніть увагу, що слово пальто за традицією відмінюємо. Це слово вживаємо також і в множині: Розпочинається сезонний розпродаж зимових пальт.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
В орудному відмінку однини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -ою, м'якої та мішаної груп – -ею, після голосного та апострофа – -єю: пісня, кручею, колією, вулицею, сім’єю, надією, шаблею, кулею, перемогою, ношею.
В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им: закінчення -ом мають усі іменники чоловічого та середнього роду твердої групи, -ем (після голосного та апострофа -єм) – іменники чоловічого та середнього роду мішаної та м'якої груп (крім іменників середнього роду, що закінчуються на -я): кухарем, ячменем, стилем, прізвищем, мікрофоном, перпендикуляром, роєм, плечем, слюсарем, калачем, кущем, кобзарем, слухачем, бригадиром, букварем, днем, гаєм, солов’єм.
Відповідь: 1, 4, 6.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а(-я) в рядках 1, 4, 6.
Зверніть увагу, що закінчення -а(-я) мають:
- назви населених пунктів та географічні назви з наголошеним закінченням: вулиці Києва, доїхали до Іртиша;
- назви осіб, власні імена та прізвища: кабінет директора;
- назви мір довжини, ваги, часу: не вистачає кілограма, зібрали з гектара;
- назви машин та їхніх деталей: зупинка трамвая, з останнього вагона;
- терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: сума сторін трикутника;
- назви чітко окреслених предметів: виписав із підручника.
Відповідь: 1, 4, 6.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Закінчення -а(-я) мають:
- назви населених пунктів і географічних назв з наголошеним закінченням: Дінця
- назви будівель, приміщень, споруд: сектора
- назви чітко окреслених предметів: барометра
Закінчення -у(-ю) мають:
- назви країн, регіонів, територій: Лівану
- назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: метрополітену, музею але: гуртка
- назви трав’янистих рослин: бузку
- назви процесів, станів, властивостей, ознак: задуму, звуку
- явища природи: землетрусу, тиску
- збірні поняття: концерту, але: гуртка
- назви спортивних ігор і танців: баскетболу
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Іменник
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів.
Нульове закінчення мають іменники твердої, м’якої та мішаної груп: бур, культур, галерей, мозаїк.
Зверніть увагу, що кілька іменників жіночого роду закінчуються на -ей: мишей, ескадрилей, статей, свиней, сімей.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Д. У кличному відмінку однини іменники першої відміни м'якої групи мають закінчення -е: героїне.
Більшість безсуфіксних іменників другої відміни твердої групи утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення -е: Назаре, генерале; іменники другої відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю), але Ілле.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
Закінчення -а(-я) мають:
- назви населених пунктів: Львова, Миргорода, Харкова
- назви мір довжини, ваги, часу: вольта
- числові назви: десятка
- наукові назви іншомовного походження: займенника
- органів і частин тіла: язика
- назви рослин: нарциса
Закінчення -у(-ю) мають:
- назви регіонів, країн: Криму
- назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: фонтану
- переважна більшість слів зі значенням місця, простору: кварталу
- назви речовин, маси, матеріалу, але: хліба;
- збірні поняття, але: табуна
- назви станів, хвороб: кору
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Іменник
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Б. У кличному відмінку однини іменники І відміни м'якої групи мають закінчення -е: воле.
Більшість безсуфіксних іменників ІІ відміни твердої групи утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення -е: Богдане; деякі іменники ІІ відміни, що закінчуються на -ець, мають у кличному відмінку закінчення -е: шевче; іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю), але Ілле.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Закінчення -а(-я) мають:
- назви чітко окреслених речей або будов: автомобіля, бюлетеня
- назви осіб, власні імена та прізвища: Куліша
- назви населених пунктів і географічних назв з наголошеним закінченням: Дніпра, Ужгорода, Тернополя
- назви відрізків часу, днів тижня і місяців: вівторка, четверга
- мір довжини, ваги часу: гектар, мільйон, але: віку
- наукові назви іншомовного походження: параграфа, квадрата, суглоба, шлунка
- назви дерев: ясеня
Закінчення -у(-ю) мають:
- назви будівель, споруд, приміщень, але: млина
- назви населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в Р. в. закінчення -у: Кривого Рогу
- абстрактні іменники: характеру
- назви місця, простору: лугу
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
Закінчення -а(-я) мають назви:
- чітко окреслених речей або будов: зошита;
- населених пунктів і географічних назв із наголошеним закінченням: Тернополя;
- назви відрізків часу, днів тижня і місяців: понеділка;
- наукові назви іншомовного походження: ромба;
- назви істот у звичайній і зменшено-пестливій формі: президента.
Закінчення -у(-ю) мають назви:
- установ, закладів, організацій, об’єднань держав: театру, університету;
- географічні назви без наголосу на закінченні: Криму, Байкалу, Казахстану;
- речовин: соку, продукту;
- абстрактні іменники чоловічого роду: характеру, виду;
- дерев, кущів: вишняку.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Іменник
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку А. Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни чоловічого роду в Р. в. мають закінчення -а(я), якщо вони є:
- назвами чітко окреслених предметів і понять: атестат – атестата, монітор – монітора;
- назвами населених пунктів: Пирятин – Пирятина, Краматорськ – Краматорська, Київ – Києва, Тернопіль – Тернополя, але Кавказ – Кавказу (географічна назва).
- термінами іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: відсотка, квадрата, радіуса.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Іменник
Це завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у кличному відмінку.
Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Б.
Згадаймо, у кличному відмінку однини іменники першої відміни м’якої групи мають закінчення -е: пісне, Катре.
Закінчення -е мають також іменники другої відміни м’якої й мішаної груп: школяре, Назаре.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
Зверніть увагу, що слова метро, кіно, бюро є незмінними іншомовними іменниками, а слово пальто змінюється за відмінками, тому в родовому відмінку матиме закінчення -а: ґудзики до нового пальта.
Зауважте, що жіночі прізвища, які закінчуються на приголосний та -о, також не відмінюються, тому картини Марії Приймаченко.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника
Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні відмінкові форми іменників від помилкових.
У називному відмінку множини іменники другої відміни чоловічого роду твердої групи мають закінчення -и: паспорти.
Відповідь – В.
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.
Подовження приголосного відбувається у формі орудного відмінка іменника ІІІ відміни в позиції між двома голосними у слові: подорожжю.
В іменниках ІІІ відміни в орудному відмінку подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: гордістю. У слові праматір теж не відбувається подвоєння: праматір’ю.
Зверніть увагу, що слово нежить є іменником ІІ відміни чоловічого роду, а слово кошеня – іменник ІV відміни середнього роду. У формі орудного відмінка подвоєння в цих словах не відбувається: нежитем, кошеням.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
Зауважмо, що іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку множини мають закінчення -ів (-їв). Отже, барвистих ярмарків.
Відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія. Іменник
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
Неправильно утворено форму кличного відмінка іменника у варіанті Б. Іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -у(ю): Андрію.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Під час розв’язання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Проаналізуймо його.
Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове питання.
Сонце кидає кого? що? хвилі – знахідний відмінок.
Бринять хто? що? бджоли – називний відмінок.
Щось торкнулося кого? чого? руки – родовий відмінок.
Затамувавши кого? що? подих – знахідний відмінок.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Морфологія. Займенник. Особливості відмінювання займенників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати займенники.
Займенники відмінюють по-різному: одні – як прикметники, два займенники (скільки і стільки) – як числівник два, а інші – майже кожен по-своєму. Тому потрібно запам’ятовувати відмінювання різних займенників.
Займенник усі (всі) у родовому відмінку має форму усіх.
Відповідь – В.
ТЕМА: Іменник. Відмінювання іменників
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.
Неправильно утворено форму слова у варіанті А. Згадаймо, що іменники ІІ відміни середнього роду в Р. в. множини (більшість) мають нульове закінчення: узбереж.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Проаналізуймо його.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Втрачали кого? що? барви – знахідний відмінок.
Минали хто? що? дні – називний відмінок.
Хто? що? степи – називний відмінок.
Ріжечок кого? чого? хмари – родовий відмінок.
Відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Прийменник
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.
Сполука слів «їздити по понеділкам» є помилковою, замість неї потрібно вживати щопонеділка.
Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни множини в місцевому відмінку мають закінчення -ах: понеділках.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника.
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми іменників.
Проаналізуймо запропоновані словосполучення.
Займенник твій при відмінюванні в місцевому відмінку має паралельні форми – на твоєму на твоїм.
Правильно утворено вищий ступінь порівняння прикметника менш досвідчений, ця форма утворюється додаванням слів більш, менш до звичайної форми прикметника.
Правильно також утворена особова форма дієслова у словосполученні хочуть долучитися.
А у варіанті тривалих подорожів неправильно утворено форму слова подорожів. Іменники третьої відміни з основою на шиплячий у родовому відмінку множини мають закінчення -ей. Отже, подорожей.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми)
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додають до звичайної форми прикметника: найбільш новий.
Словосполучення, запропоновані в рядках А, Б, В, не мають граматичних помилок.
Відповідь – В.
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.
Подовжуються і відповідно їх позначають подвоєними буквами такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш – за умови, якщо вони стоять між двома голосними. Тому подвоєння не відбуватиметься в таких словах: верф, лазур, буденність, кров.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, займенників, числівників, творення наказового способу дієслів
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати займенники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників, відмінювати числівники, утворювати наказовий спосіб дієслів.
Проаналізуймо запропоновані слова.
У складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят потрібно відмінювати тільки другу частину. Отже, правильна форма запропонованого числівника вісімдесяти (вісімдесятьох). Решта словосполучень утворено правильно.
Відповідь – В.
ТЕМА: Іменник. Кличний відмінок
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.
Проаналізуймо запропоновані слова.
Іменники пісня, земля, Зоя, подруга, художниця, мрія, Надія, площа – це іменники І відміни. Отже, у кличному відмінку іменники пісня, земля, художниця (м’яка група) матимуть закінчення – е (пісне, земле, художнице). Після голосних та апострофа в іменниках І відміни буде закінчення -є. Отже, Зоє, мріє, Надіє. А іменник подруга належить до твердої групи. Отже, матиме в кличному відмінку закінчення -о: подруго. Іменник площа належить до мішаної групи, тому площе (закінчення -е).
Іменники друг, Григорій, Київ, директор, козак, Степан, школяр, добродій, Віктор, хлопець, Іван, товариш належать до другої відміни. Отже, іменники м’якої групи Григорій, добродій, матимуть у кличному відмінку закінчення -ю: Григорію, добродію. Іменники м’якої групи з суфіксом -ець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -е . Перед закінченням часто також відбувається чергування приголосних: хлопець – хлопче. Іменники Київ, Степан, Віктор, Іван належить до твердої групи, не мають суфікса , тому матимуть закінчення -е. Іменники козак та друг теж належить до твердої групи, але в цих словах відбувається чергування приголосних: козак – козаче, друг – друже. А іменник мішаної групи товариш відповідно матиме закінчення -у: товаришу. Більшість іменників на -р належать до твердої та мішаної груп, тому мають закінчення -е :директоре, школяре.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.
Проаналізуймо запропоновані словосполучення.
В українській мові не відмінюються жіночі прізвища на -о (вдячність Ірині Савченко) та на приголосний (офіс Марини Козачук).
Також не відмінюються деякі іншомовні жіночі та чоловічі прізвища, зокрема Дюма (роман Олександра Дюма).
Українські чоловічі прізвища на приголосний та -ко змінюються. Отже, практикум Івана Ющука, Концерт Олега Білоноженка.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Іменник. Кличний відмінок.
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.
Проаналізуймо запропоновані слова.
Іменники Настя, Наталя, Стефанія, бабуся, сестра – це іменники І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Настя (м’яка група) матиме закінчення -е – Насте, а іменники Наталя, бабуся (ласкава форма) – закінчення -ю – Наталю, бабусю. Після голосних та апострофа в іменниках І відміни буде закінчення -є. Отже, Стефаніє. А іменник сестра належить до твердої групи. Отже, матиме в кличному відмінку закінчення -о: сестро.
Іменники учитель, лікар, викладач, Олександр, Дмитро, хлопець, Юрій належать до ІІ відміни. Отже, іменники м’якої групи учитель, лікар, Юрій матимуть у кличному відмінку закінчення -ю: лікарю, Юрію, учителю. Іменники м’якої групи з суфіксом -ець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -е . Перед закінченням часто також відбувається чергування приголосних: хлопець – хлопче. Іменники Олександр і Дмитро належить до твердої групи – Олександре, Дмитре. А іменник мішаної групи викладач відповідно матиме закінчення -у: викладачу.
Отже, правильно утворено форму кличного відмінка іменників в усіх випадках, крім слова Юрій (правильно має бути не Юріє, а Юрію).
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Проаналізуймо мікротекст.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
На картинах (кого? чого?) школи – родовий відмінок.
У переддень (кого? чого?) катастрофи – родовий відмінок.
Куштує (кого? що?) конфітюри – знахідний відмінок.
Старечі (хто? що?) світанки – називний відмінок.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.
Проаналізуймо запропоноване речення.
На місці першого пропуску потрібно поставити іменник четвертої відміни коліща в родовому відмінку. Пам’ятаємо, що при відмінюванні іменників цієї групи з’являються суфікси -ат-, -ят-. Отже, коліщати.
Іменник Ігор належить до м’якої групи другої відміни. Отже, правильна форма цього слова в орудному відмінку Ігорем.
У родовому відмінку множини іменник другої відміни співгромадянин має нульове закінчення, адже втрачає в цій формі суфікс -ин-. Отже, співгромадян.
А іменник першої відміни галузь у родовому відмінку множини має закінчення -ей: галузей.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінювання іменників.
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні відмінкові форми від помилкових.
Іменники І відміни після літер ж, ч, ш, щ (мішана група) в орудному відмінку однини мають закінчення -ею. Отже, потрібно писати: душею, мишею, кручею, прощею, пущею.
Іменники І відміни твердої групи мають закінчення -ою. Отже, посухою, повагою, книжкою, м’ятою, Оленою, новиною.
Іменники І відміни м’якої групи мають в орудному відмінку закінчення -ею. Отже, неділею, сотнею, вишнею, оселею, тополею, легенею, статтею.
Іменники І відміни з основою на -й в орудному відмінку однини мають закінчення -єю. Отже, мрією, Францією.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.
Іменники Настя, Олеся – це іменники І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Настя (м’яка група) матиме закінчення -е – Насте, а іменник Олеся (ласкава форма) – закінчення -ю – Олесю.
Іменники учитель, боєць, хлопець, лікар, Сергій, кобзар, мудрець, край знавець – іменники другої відміни. Отже, іменники м’якої групи учитель, лікар, Сергій, кобзар, край матимуть у кличному відмінку закінчення –ю: лікарю, Сергію, кобзарю, краю.
Іменник мішаної групи каменяр – закінчення -е: каменяре.
Іменники м’якої групи з суфіксом -ець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -е. Перед закінченням часто також відбувається чергування приголосних : хлопець – хлопче.
Іменники боєць, знавець, мудрець традиційно мають у кличному відмінку закінчення -ю: знавцю, мудрецю, бійцю.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків
Правильне написання цих слів у формі орудного відмінка однини: «міццю», «статтю», «продажем» (це іменник чоловічого роду); «сталлю», «дробом» (це іменник чоловічого роду), «сумішшю»; «поміччю», «сіллю», «доповіддю»; «віссю», «миттю», «ступенем» (це іменник чоловічого роду); «путтю», «річчю», «шампунем» (це іменник чоловічого роду);
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Проаналізуймо його.
Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.
Чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Віктора Ткаченка.
Числівник півтора поєднується з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.
Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація пальт нової колекції Віктора Ткаченка відбудеться через півтора місяця.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Проаналізуймо його.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Відвівши кого? що? роль – знахідний відмінок.
Заламуючи кого? що? руки – знахідний відмінок.
Не хапатися за кого? що? серце – знахідний відмінок.
Серед них є хто? що? постаті – називний відмінок.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Зібрані хто?, що? автографи, малюнки – називний відмінок.
Кажуть хто?, що? хранителі – називний відмінок.
Відкриває кого?, що? шедеври – знахідний відмінок.
Відповідь – А.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками, творення ступенів порівняння прикметників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками, правильно утворювати ступені порівняння прикметників.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Проаналізуймо його.
Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюються. Отже, Дмитра Білоуська.
Числівник двадцять у знахідному відмінку має форму двадцяти, двадцятьох.
Складена форма найвищого ступеня порівняння прикметників утворюється додаванням слів найбільш, найменш до звичайної форми прикметника – найбільш смачних, проста форма найвищого ступеня – найсмачніших.
Застосуємо це до запропонованого речення: У теплицях Дмитра Білоуська вирощують близько двадцяти сортів найсмачніших помідорів.
Відповідь – Д.
ТЕМА:Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.
Олексій – це іменник другої відміни. Іменники на -й належать до м’якої групи і мають у кличному відмінку закінчення -ю: Олексію, Тимофію, Сергію. У діалозі використана неправильна форма Олексіє.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінювання іменників
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні відмінкові форми від помилкових.
В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Степана Радченка. Варіанти з формою Степана Радченко далі не розглядаємо.
Іншомовні імена в українській мові теж переважно відмінюються. Отже, правильними будуть форми Жоржем Дюруа, Гі де Мопассана.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, з’ясовувати відмінки іменників, а також визначати головні та другорядні члени речення.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Запроваджено Кого? Що? час – знахідний відмінок.
Означав Кого? Що? початок– знахідний відмінок.
Звіряти Кого? Що? хронометр – знахідний відмінок.
Означав Хто? Що? сигнал – називний відмінок.
Отже, слово сигнал є підметом, адже відповідає на питання називного відмінка.
Відповідь – Б.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.
Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Проаналізуймо його.
Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.
У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах.
Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.
У кличному відмінку імена по батькові мають закінчення -у (чоловічий рід ) та -о (жіночий рід). Отже, правильна форма кличного відмінка в діалозі – Жанно Сергіївно.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок. Рід іменників.
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників, а також визначати рід іменників.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.
У кличному відмінку ім’я Остап матиме форму Остапе, адже це іменник ІІ відміни (тверда група без суфікса).
Іменник гуаш – жіночого роду. Такі слова потрібно запам’ятовувати.
Відповідь – Б.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.
Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Проаналізуймо його.
Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.
У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах. Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Іменники експеримент, вирок, умови відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.
Слово кандидати відповідає в тексті на питання хто?, що?Отже, це слово стоїть у називному відмінку.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно добирати форми слів і поєднання їх у словосполучення.
Під час виконання цього завдання нам обов’язково потрібно ставити подвійне відмінкове запитання.
У родовому відмінку множини іменники, у яких немає суфікса -ин-, зазвичай мають закінчення -ів: секрети – секретів. Займенники в родовому відмінку множини мають закінчення -іх: усі – усіх. Нормативним також є поєднання дієслова навчати з відмінковою формою родового відмінка: навчати кого? чого?
Якщо ми вживаємо слово в орудному відмінку й говоримо про обєкт, на який переходить дія, то нормативним є вживання прийменника за: за ким? чим? – за матеріалами.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслово. Дієвідміни
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також правильно утворювати дієслівні форми.
Іменник Микола – це іменник І відміни, тверда група, тому в кличному відмінку буде Миколо. Чоловічі імена по батькові мають у цьому відмінку закінчення -у. Отже, Миколо Геннадійовичу.
При зміні дієслів ІІ дієвідміни відбувається чергування [д] – [дж] у першій особі однини: приводити – приводжу.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Дієприкметник
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та вживати в мовленні дієприкметники.
Проаналізуймо запропоновані варіанти.
Активні дієприкметники в сучасній українській мові не є нормативними. Отже, потрібно вибрати варіант захопливе.
Іменник гості у формі знахідного відмінка множини мають форму гостей.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Рід іменників. Відмінювання іменників та прикметників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати й відмінювати іменники й прикметники та визначати рід іменників.
Іменник резюме – це слово іншомовного походження, неістота. Отже, це іменник середнього роду (якісне резюме).
Дієслово навчимо вимагає форми родового відмінка. Отже, дієвих прийомів.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Д.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, позначення часу.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно вживати числівники на позначення часу.
Указуючи час, використовуємо прийменники о, на. Вживання прийменника у в конструкціях на позначення часу не є нормативним. Отже, о пів на сьому.
Пам’ятник встановлено кому? Лесі Українці.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Іменники очищення, споруди, класи, роль відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.
Слово стан відповідає в тексті на питання що? Отже, це слово стоїть у називному відмінку.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.
Завдання скеровано на перевірку вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.
Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст: ставте подвійне відмінкове питання до кожного іменника. А саме:
- хто? що? процес – називний відмінок;
- докоряйте за кого? що? безлад – знахідний відмінок;
- наводимо кого? що? порядок – знахідний відмінок;
- викиньте кого? що? мотлох – знахідний відмінок.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Потрібно взяти до уваги, що:
- чоловічі прізвища на приголосний – -ко, -енко, -о – відмінюють як іменники II відміни відповідної групи (Карпенко – Карпенка);
- власне кількісні числівники два, три, чотири поєднують з іменниками у формі називного відмінка множини (два персонажі);
- складену форму порівняння найвищого ступеня утворюють додаванням слова «найбільш» або «найменш» до звичайної форми прислівника (оригінально – найбільш оригінально).
Відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.
Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Важливо пам’ятати, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.
Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, тож старовинне.
Хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, тож смачне.
Відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
У родовому відмінку множини іменники ІІІ відміни мають закінчення -ей: галузей; просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Згадаймо, що іменники пальто, вино, ситро відмінюються за традицією і належать до середнього роду: пальт.
Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюються: Тараса Демиденка.
Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): Андрію.
Згадаймо, що незмінювані іменники іншомовного походження, що називають неістоти, належать до середнього роду, але кольрабі – іменник жіночого роду (кольрабі – різновид капусти, капуста – жіночого роду), тому тушкована кольрабі.
Відповідь: Б.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Проаналізуймо його.
Іменник Ігор – це іменник чоловічого роду м’якої групи ІІ відміни. Отже, в орудному відмінку правильна форма – Ігорем.
У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення назв населених пунктів мають закінчення -а. Отже, Житомира.
Числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками в називному відмінку множини. Отже, п’ятдесят чотири кілометри.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм.
Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно добирати форми слів і поєднання їх у словосполучення.
Під час виконання цього завдання нам обов’язково потрібно ставити подвійне відмінкове запитання.
У родовому відмінку множини іменники, у яких немає суфікса -ин-, зазвичай мають закінчення -ів: секрети – секретів.
Займенники в родовому відмінку множини мають закінчення -іх: усі – усіх.
Нормативним також є поєднання дієслова навчати з відмінковою формою родового відмінка: навчати кого? чого?
Якщо ми вживаємо слово в орудному відмінку й говоримо про об’єкт, на який переходить дія, то нормативним є вживання прийменника за: за ким? чим? – за мотивами.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм.
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
У запропонованому реченні недоречним буде вживання прийменників по і за; правильно використати варіант на прохання.
У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві, -єві або -у, -ю.
Відповідь: Д.
ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з додатком
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.
Від слова вимови ставимо питання кого?, чого? Отже, обираємо варіант важких французьких звуків.
Від присудка опанували ставимо питання кого?, що? Отже, обираємо варіант правила.
Відповідь: Д.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та правильно утворювати ступені порівняння прикметників.
Також завдання перевіряє ваші знання щодо складних випадків керування в словосполученнях.
Повідомляти кого? – слухачів; навчати чого? – правил.
Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш імовірні. Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найімовірніші.
Слово самі при творення ступенів порівняння ніколи не використовуємо, це калька з російської.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників. Кличний відмінок
Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.
Це завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників, поєднувати їх із прикметниками, а також утворювати кличний відмінок.
В українській мові іншомовний невідмінюваний іменник кольрабі жіночого роду (бо родова назва капуста – жіночого роду).
Іменники другої відміни м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -ю. Отже, Андрію.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Проаналізуймо його.
Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.
В українській мові чоловічі прізвища на -о відмінюємо. Отже, Тараса Демиденка.
Числівник півтора поєднують з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.
Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація модних пальт нової колекції Тараса Демиденка відбудеться через півтора місяця.
Відповідь – Д.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, правопис дієслів.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, утворювати ступені порівняння прикметників, змінювати дієслова за особами.
При словозміні в дієслівних формах відбувається чергування приголосних: д – дж, тому пересадити – пересаджу.
У називному відмінку множини іменники ІІ відміни мішаної групи мають закінчення -і (кущі). Також числівник чотири поєднуємо з іменниками в називному відмінку. Отже, чотири кущі.
Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш світлу. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: світлішу.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Підмет. Додаток
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.
Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Слова процес, кошти, термінали, період відповідають у тексті на питання знахідного відмінка кого?, що?
А от слово утручання відповідає на питання кого?, чого? Отже, це слово стоїть у формі родового відмінка.
Відповідь – А.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслова в наказовому способі
Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.
Це завдання перевіряє ваше вміння утворювати кличний відмінок іменників та наказовий спосіб дієслів.
Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.
Іменники Настя, Ілля – це іменники І відміни (м’яка група). Також потрібно врахувати, що Настя – це повне українське ім’я, а не ласкава форма від імені Анастасія. Отже, у кличному відмінку ці іменники матимуть закінчення -е – Насте, Ілле.
Дієслова наказового способу в І особі множини ( ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Наприклад, ходімо, заспіваймо, повірмо, сядьмо, провітрімо, тчімо, біжімо тощо.
Отже, правильною буде форма провітрімо.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Д.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників та числівників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та складені числівники.
Аналізуючи відмінкові форми іменників та числівників, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.
У родовому відмінку множини маємо форму автомагістралей.
Числівник сто у формі родового відмінка – ста, вісімдесят – вісімдесяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину), сім – семи. Отже, ста вісімдесяти семи.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – Д.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, правильно утворювати ступені порівняння прикметників і вживати правильні прийменники.
У родовому відмінку множини маємо форму відвідувачів.
Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш давній.
Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найдавніший.
Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Отже, з математики.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми кличного відмінка для власних назв (імен) різних відмін і груп.
Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -ю: Олексію.
Зауважмо, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на твердий приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -е: Степане.
Іменники жіночого роду І відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -є: Соломіє, Софіє.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Іменник гість у множині має закінчення -ей (гостей).
Правильно: вулицями або по вулицях (прийменник по використовують на позначення місця руху). Зауважмо, що іменник вулиці в місцевому відмінку має закінчення -ях (вулицях).
Слово пам’ятка в родовому відмінку множини має форму пам’яток.
Правильна відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно вживати закінчення іменників у родовому та орудному відмінках, а також знання норм відмінювання чоловічих прізвищ і власних імен.
Іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей.
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), коли вони означають назви чітко окреслених предметів: фонтана.
Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюють: Галенко – Галенком.
Ім’я Сергій в орудному відмінку (ким? чим?) однини має форму Сергієм.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно вживати форми дієслів і ступені порівняння прикметників.
Дієслово повідомляти варто вживати з додатком у родовому відмінку (кого?) слухачів.
Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо додаванням префікса най- до вищого ступеня: найімовірніші.
Дієслово навчати вимагає після себе іменника в родовому відмінку: правил.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно вживати форми слів: нормативні прийменникові конструкції, узгодження присудка з підметом та відмінкові закінчення іменників.
Уживання прийменника за у конструкції за результатами є нормативним для сучасної української мови, коли йдеться про підставу для наступних дій, висновків або оцінок. Прийменник за вказує на відповідність чомусь або підставу (критерій) дії. У реченні він виконує роль орієнтира.
Присудок стоїть в однині, якщо підмет більшість або частина є іменником у називному відмінку, поєднаним із залежним іменником у родовому відмінку (більшість охочих змогла).
Іменники II відміни, що є назвами різних споруд і будинків, зокрема й військових, приміщень та їхніх частин, різних просторових комунікацій, у родовому відмінку однини мають закінчення -у(ю): університету.
Відповідь: Б.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати іменники після числівників і чоловічі прізвища.
Після числівників два, три, чотири ставимо іменник у називному відмінку множини: два персонажі.
Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюємо: Карпенка-Карого.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє морфологічні вміння, пов’язані з кличним відмінком іменників та утворенням форм наказового способу дієслова.
Ілля, Настя в кличному відмінку мають закінчення -е: Ілле (іменник чоловічого роду І відміни м’якої групи), Насте (треба запам’ятати).
Зверніть увагу: правильна форма наказового способу дієслова провітрити в першій особі множини (ми) – провітрімо.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно узгоджувати граматичні форми в реченні, а також знання морфологічних норм української мови, пов’язаних із відмінюванням іменників, уживанням числівників і вибором форми присудка при складеному підметі.
Зверніть увагу, підмет Василина з Назаром вимагає присудка в множині: дізналися. Чоловічі прізвища змінюються, тому правильно Шевченку. Коли йдеться про споруду в пам'ять про певну особу або групу людей, то прізвище або загальний іменник, що означає людину або групу людей, на честь яких зведений монумент, треба ставити в давальному відмінку: пам'ятник Шевченку.
Числівник вісім узгоджуємо з іменником у родовому відмінку: пам’ятників.
Отже, правильно заповнити пропуски треба так: Василина з Назаром дізналися від екскурсовода, що Тарасові Шевченку встановлено тисячу шістдесят вісім пам’ятників в Україні й дев’яносто дев’ять – за кордоном.
Правильна відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.
Завдання перевіряє вміння визначати рід незмінюваних іншомовних іменників і правильно добирати й узгоджувати форми іменників II відміни м’якої групи.
Іменники II відміни чоловічого роду м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.
Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, отже, старовинне; хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, отже, смачне.
Відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати іменники III відміни та утворювати просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників.
У родовому відмінку множини іменники III відміни мають закінчення -ей: галузей.
Просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.
Відповідь: А.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє знання морфологічних норм української мови, зокрема правила відмінювання іншомовних іменників, особливості зміни за відмінками чоловічих прізвищ, а також специфіку узгодження числівників з іменниками.
Зверніть увагу, що іншомовний іменник пальто змінюється за числами й відмінками: пальт.
Чоловічі прізвища на приголосний та -о відмінюють: Тараса Демиденка.
Числівник півтора вживаємо з іменниками чоловічого та середнього роду у формі родового відмінка однини: півтора місяця.
Правильна відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників.
Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Натомість прийменник за є нормативним. Отже, за різними напрямами.
У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення абстрактних предметів, речовин мають закінчення -у (озону).
Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш тривалими. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: тривалішими. Найвищий ступінь утворюємо так: проста форма – префікси най-, що-, як- (найтривалішими); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш тривалими). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самий. Це калька з російської.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:
На станції успішно проводять наукові дослідження за різними напрямами: наприклад, за рівнем атмосферного озону фахівці здійснюють унікальні спостереження, які у світі є найтривалішими.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення дієприкметників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та утворювати дієприкметники.
Суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч- в українській мові для творення дієприкметників не використовують. Отже, слово прилягаючі є ненормативним.
Іменники ІІ відміни твердої групи в множині мають закінчення -и (острови).
Іменники І відміни мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею (межею).
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:
Прибережні океанічні води, материк та прилеглі до нього острови об’єднані спільною назвою Антарктика та окреслені зовнішньою межею.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Синтаксис. Члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Іменники гіперпокликання, інтернет, роки, шанси відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.
А от слово відомості стоїть у знахідному відмінку (знайти кого?, що? відомості)
Відповідь – Д.
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.
Більшість запропонованих слів – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження в них відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.
Потрібно пам’ятати, що подовженими можуть бути тільки такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.
А от слова ступінь, продаж, шампунь – це іменники чоловічого роду. Тому в орудному відмінку вони матимуть форму ступенем, продажем, шампунем.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ. Ступені порівняння прикметників. Дієслівні форми
Як бачимо, це завдання перевіряє одразу кілька тем з морфології.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Чоловічі прізвища на приголосний відмінюємо. У реченні це слово вжито в родовому відмінку. Отже, Равича.
Складену форму вищого ступеня порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш талановитих. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: талановитіших. Найвищий ступінь: проста форма – префікси най-, що-, як- (найталановитіших); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш талановитих). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самим. Це калька з російської.
При зміні дієслів відбувається чергування д – дж. Отже, радити – раджу.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Усім охочим раджу завітати до Національного музею історії України, щоб побачити роботи одного з найталановитіших майстрів помежів’я XVII–XVIII століть Івана Равича.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Правопис присвійних прикметників
У множині іменники І відміни в місцевому відмінку мають закінчення -ах (-ях).
Отже, по книгарнях.
Присвійні прикметники мають суфікс -ов-, такі прикметники пишемо з великої літери, якщо вони утворені від власних назв. Отже, Шевченкових.
Від слова повісті ставимо питання які? Отже, українською мовою. Форма на українській мові не є нормативною.
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Меценати розвезли по книгарнях міста оновлене видання Шевченкових повістей українською мовою.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Наказовий спосіб дієслів
Складний іменник ювіляр-початківець утворено від двох іменників ІІ відміни чоловічого роду. Початківець – іменник м’якої групи, ювіляр – твердої групи. Отже, у кличному відмінку маємо ювіляре-початківцю.
Щоб утворити наказовий спосіб у формі І особи множини, використовуємо закінчення -імо (творити – твори – творімо).
Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.
Запрошуємо Вас, ювеліре-початківцю, узяти участь у конкурсі «Прикраса року»: творімо світ мистецтва разом!
Відповідь – А.
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет, додаток
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.
Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.
Іменник статус відповідає в тексті на питання називного відмінка хто?, що? Отже, це підмет.
Відповідь – А.
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.
Завдання перевіряє вміння визначати іменники, у яких в орудному відмінку однини відбувається подовження приголосних.
Подовження приголосних відбувається у формі орудного відмінка однини всіх іменників рядка В: зав’яззю, поміччю, сіллю.
В іменниках III відміни жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку перед закінченням -ю відбувається подовження приголосних.
В інших варіантах маємо слова чоловічого роду, у яких подвоєння НЕ відбувається: ступенем, продажем, шампунем.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми орудного відмінка однини іменників I та II відмін.
Іменники II відміни чоловічого роду з основою на м'який приголосний і [ж], [ш], [ч] в орудному відмінку (ким? чим?) мають закінчення -ем: днем, прізвищем, ячменем, квітнем, ключем, плечем. Іменники II відміни чоловічого роду твердої групи в орудному відмінку мають закінчення -ом: майстром, нарцисом.
Іменники II відміни чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини можуть мати закінчення -ом (тверда група: закінчення -и в називному відмінку множини) або -ем (м’яка група: закінчення -і в називному відмінку множини; мішана група: назви людей за родом діяльності на -яр, у яких унаслідок відмінювання наголос переходить із суфікса на закінчення): лікарем (бо лікарі), кухарем (бо кухарі), професором (бо професори), майстром (бо майстри), кобзарем (бо кобзарі).
Закінчення -ею в орудному відмінку однини (ким? чим?) мають іменники І відміни (жіночий, чоловічий, спільний рід на -а / -я) м'якої та мішаної груп: грушею, тушею.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у родовому відмінку однини та множини залежно від їхнього роду, відміни, значення й формальних ознак.
Іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей.
Закінчення -у (-ю ) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають назви:
- річок (Дунаю);
- процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять (проєкту).
Більшість іменників І відміни жіночого роду в родовому відмінку множини мають нульове закінчення (водойм).
Правильна відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно вживати керування дієслів та розрізняти нормативні і ненормативні словосполучення в українській мові.
Правильно вживати навчати чого (родовий відмінок): навчать усіх тонкощів. Уживання навчати чому (давальний відмінок) – граматична помилка.
Правильний варіант в українській мові – за мотивами. Вираз по мотивам – калька з російської.
Правильна відповідь: Д.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння добирати стилістично доречні форми дієслів і відмінкові форми іменників.
Найбільш стилістично правильним є дієслово виготовляють, оскільки воно підкреслює процес виробництва, технічну роботу з матеріалом (металом, камінням), створення за шаблоном або масове виготовлення на заводі.
Зверніть увагу, якщо слово бурштин означає речовину, матеріал, то в родовому відмінку має закінчення -у.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння правильно утворювати та вживати відмінкові форми прізвищ, імен і по батькові.
Зверніть увагу, що імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) для жінок, доданих до основи імені. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюємо: Анастасії Крук.
Аналогічні чоловічі прізвища відмінюємо як відповідні іменники: Віктора Петренка.
Отже, немає помилки рядку Г: запитати в Назарука Дениса Ігорьовича.
В інших варіантах треба виправити помилки:
- зустріти Петренка Віктора Григоровича;
- подарувати Крук Анастасії Миколаївні;
- порадитися із Царуком Іваном Савовичем;
- звернутися до Ткаченко Ірини Іллівни.
Правильна відповідь: Г.
ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.
Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду.
Найчастіше в українській мові використовуємо суфікс -к- в утворенні жіночих назв професій: вчителька, репортерка, абітурієнтка.
Суфікс -ин- використовуємо для утворення фемінітивів від іменникових основ на -ець і на приголосний: археологиня.
Правильна відповідь: Б.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння визначати кличний відмінок іменників різних родів і відмін, правильно добираючи закінчення залежно від твердості / м’якості основи та морфологічної групи.
Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -ю: Андрію.
Зауважмо, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на твердий приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -е: Петре, Михайле. Іменники жіночого роду І відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -є: Маріє, Софіє.
Правильна відповідь: В.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє знання правопису закінчень іменників чоловічого та середнього роду в орудному відмінку однини (написання букв е, є, о після шиплячих і ц).
Згадаймо, іменники II відміни чоловічого роду з основою на м'який приголосний і [ж], [ш], [ч] в орудному відмінку (ким? чим?) мають закінчення -ем: сторожем, стрільцем, читачем. Іменники II відміни чоловічого роду твердої групи в орудному відмінку мають закінчення -ом: принцом, кварцом.
Іменники II відміни чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини можуть мати закінчення -ом (тверда група: закінчення -и в називному відмінку множини) або -ем (м’яка група: закінчення -і в називному відмінку множини; мішана група: назви людей за родом діяльності на -яр, у яких під час відмінювання наголос переходить із суфікса на закінчення): лікарем (бо лікарі), кухарем (бо кухарі), господарем (бо господарі), касиром (бо касири), календарем (бо календарі), але снігуром (хоча снігурі).
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Зверніть увагу, що в родовому відмінку множини всі іменники III відміни, крім іменника мати, мають закінчення -ей: магістралей, паралелей, гастролей, каруселей.
У родовому відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення та -ей. Закінчення -ів (-їв) характерне для більшості іменників чоловічого роду: готелів.
Відповідь – В.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння визначати правильні закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду II відміни залежно від їхнього лексичного значення й морфологічних особливостей.
Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення й деяких формальних особливостей.
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -у (-ю), коли вони означають назви процесів, станів, властивостей, явищ суспільного життя, загальних понять: вокалу, конкурсу.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Морфологія.
Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Зверніть увагу, що в родовому відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення й закінчення -ей.
Закінчення -ів (після голосного та апострофа – -їв) мають іменники чоловічого роду й іменники середнього роду на -е, -я: героїв, кілограмів, палаців, солов’їв, синів, директорів, професорів, інженерів, школярів.
Нульове закінчення мають усі іменники середнього роду на -о, -е й більшість на -я (переважно з попереднім м’яким подовженим приголосним н): облич.
Нульове закінчення мають іменники, що втрачають суфікс -ин у множині: селянин – селян.
Закінчення -ей мають деякі іменники чоловічого роду: коней.
Множинний іменник ворота в родовому відмінку має нульове закінчення: воріт.
Відповідь – Д.
- Усі завдання ЗНО з української мови і літератури за темами
- Усі тести ЗНО з української мови і літератури онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з української мови і літератури минулих років
- Усе про тест ЗНО з української мови
- Програма ЗНО з української мови і літератури
- Усе про власне висловлення на ЗНО з української мови
- Приклади написання власного висловлення з української мови
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра