ЗНО онлайн 2020 року з біології – додаткова сесія

ТЕМА: Вступ. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Завдання скеровано на перевірку знання рівнів організації життя.

Для розв’язання завдання спочатку потрібно розпізнати біологічні об’єкти, які зображено на рисунку.

Перший зображений об’єкт є рослинним організмом – суниця лісова, що належить до організмового рівня організації живої природи.

Другий зображений об’єкт – фрагмент молекули ДНК – належить до молекулярного рівня організації живого.

Третій зображений об’єкт є тваринним організмом – жук, який також належить до організмового рівня організації живої природи.

Четвертий зображений об’єкт – мітохондрія – є клітинною органелою, тобто належить до клітинного рівня організації живого.

Тобто на одному рівні організації живої природи, а саме на організмовому, перебувають перший і третій об’єкти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічного складу клітини й значення йонів Феруму для організму людини.

Гемоглобін – транспортний білок крові людини, складниками молекул якого є йони Феруму. Отже, перше твердження є правильним.

Під впливом різних негативних чинників уміст гемоглобіну в організмі може зменшуватись. Зокрема, унаслідок нестачі йонів Феруму, які є складниками молекули цього білка, кров переносить менше кисню. Киснева недостатність негативно впливає на розумову діяльність і фізичну працездатність. Такий стан називають недокрів’ям або анемією.

Отже, нестача в організмі людини йонів Феруму може спричинювати анемію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Вуглеводи: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза), олігосахариди (сахароза, лактоза), полісахариди (крохмаль, целюлоза, хітин, глікоген).

Завдання скеровано на перевірку знання класифікації і функцій вуглеводів.

В умові завдання наведено зображення шапинкового гриба. Поміж перелічених полісахаридів хітин й целюлоза забезпечують структурну функцію. У клітинах рослинних організмів резервною речовиною є крохмаль, а в клітинах грибів – глікоген.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Білки. Рівні структурної організації білків.

Завдання скеровано на перевірку знання продуктів гідролізу білків.

У тонкому кишечнику за участі різноманітних ферментів білки, вуглеводи й ліпіди зазнають розщеплення на менші молекули. Альбумін курячого яйця є білком. Білки – поліпептиди – у тонкому кишечнику розщеплюються на менші молекули, які є їхніми мономерами – амінокислоти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Транспортування речовин через клітинні мембрани.

Завдання скеровано на перевірку розуміння особливостей мембранного транспорту.

Розрізняють два типи мембранного транспорту речовин у клітинах: рух речовин, за якого не витрачається енергія АТФ, називають пасивним, а рух, пов’язаний із витратами енергії – активним.

В умові завдання наведено наукову інформацію щодо пригнічення утворення АТФ у клітинах унаслідок впливу арсенатів. Необхідно вибрати поміж прикладів процесів мембранного транспорту той, який загальмується, якщо клітини обробити арсенатом. Тобто йдеться про процес, пов’язаний із витратами енергії АТФ.

Полегшена дифузія молекул за градієнтом концентрації, потік води з клітини в навколишній розчин крізь аквапорини й транспортування кисню з навколишнього розчину до цитоплазми не пов’язані з витратами енергії.

Перенесення йонів Кальцію до ендоплазматичної сітки проти градієнта концентрації відбувається лише з витратами енергії.

Отже, якщо клітини обробити арсенатом, що спричинює пригнічення утворення АТФ, загальмується перенесення йонів Са²⁺ до ендоплазматичної сітки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Одномембранні органели: лізосом.

Завдання скеровано на перевірку розуміння функцій клітинних органел.

Лізосоми – мембранні органели у формі пухирців, усередині яких містяться ферменти, що розщеплюють полімерні органічні сполуки до мономерних. Лізосоми руйнують компоненти чужорідних клітин, поглинутих під час фагоцитозу, а також відпрацьовані «старі» клітинні компоненти. Порушення функцій лізосом спричиняє розвиток низки захворювань, зокрема хвороби Тея – Сакса.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Хлоропласти: будова, функціональна роль.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати органели за описом.

В умові завдання наведено рисунок органели, яку потрібно розпізнати. Вона обмежена двома мембранами, внутрішня з яких утворює ламели й тилакоїди – плоскі мембранні мішечки, із якими пов’язані основні реакції фотосинтезу. На рисунку зображено хлоропласт.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Рибосоми: будова, функціональна роль.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнати органели.

Для виконання завдання необхідні знання про особливості організації органел клітин еукаріотів.

Лізосоми – це одномембранні органели.

Мітохондрії та пластиди – двомембранні органели.

Рибосоми належать до немембранних органел клітини. Це невеликі тільця з двох субодиниць. Складниками рибосом є спеціальні білки й РНК (рРНК). Рибосоми забезпечують у клітині синтез білків.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії. Автотрофний і гетеротрофний тип живлення.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнати автотрофні організми.

В умові завдання наведено зображення організмів, поміж яких потрібно вибрати рисунок автотрофа.

Буквою А позначено комаху, Б – амфібію, В – птаха. Усі вони є тваринними організмами, які живляться готовими органічними речовинами, тобто належать до гетеротрофних.

Буквою Г позначено кульбабу – рослинний організм, що для свого живлення утворює органічні речовини з неорганічних на світлі за допомогою хлорофілу, тобто належить до автотрофних.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Сучасні молекулярно-генетичні методи.

Завдання скеровано на перевірку знання сучасних методів молекулярної біології.

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) забезпечує копіювання молекул ДНК лабораторного зразка, унаслідок чого можна отримати велику кількість копій. Надалі можна визначити, чи є така ділянка ДНК в досліджуваній пробі. Це забезпечено добиранням коротких ланцюжків ДНК, які визначають кордони копійованого регіону – праймерів. ПЛР відбуватиметься лише тоді, коли праймери зв’яжуться з комплементарними собі ділянками в пробі ДНК. Отже, наявність в зразку крові певного інфекційного агенту можна перевірити, якщо виділити з нього ДНК, а потім використати ПЛР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Збереження й реалізація спадкової інформації. Транскрипція: матричний синтез молекул РНК.

Завдання скеровано на перевірку розуміння поняття транскрипції та вміння розв’язувати елементарні вправи з транскрипції.

В основі завдання наведено схему біологічного процесу – транскрипції, який забезпечує синтез молекули РНК з використанням молекули ДНК як матриці.

Упродовж цього процесу РНК-полімераза роз’єднує дві нитки ДНК й рухається вздовж лише однієї з них. Вона розпізнає нуклеотиди ДНК й уключає в молекулу РНК комплементарні до них РНК-нуклеотиди.

Слід пам’ятати, що замість тимідилового (Т) нуклеотиду молекул ДНК до молекули РНК входить урациловий (У). Правильна послідовність мономерів, позначених цифрами 1, 2, 3, 4 відповідно до принципу комплементарності – ЦЦУГ.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості організмів.

Завдання скеровано на перевірку розуміння закономірностей мінливості організмів.

В основі завдання подано рисунок двох пар гомологічних хромосом рослини, на кожній із яких позначено локуси алельних генів. У диплоїдних організмів кожна хромосома, окрім статевих, має подібну за структурою (але не ідентичну) парну хромосому. Такі парні хромосоми називають гомологічними. Вони містять однаковий набір генів, локуси яких розташовані в однакових послідовностях. Отже, кожний організм має дві копії кожного гена. Одна з них надходить від батьківського, а інша – від материнського організму.

Нуклеотидні послідовності копій генів в одному локусі гомологічних хромосом можуть дещо різнитися. Такі варіанти генів називають алелями. Різні алелі зумовлюють розвиток різних варіантів однієї ознаки.

Під час мейозу утворюються гамети, які містять лише одну з пари гомологічних хромосом. Ця рослина утворюватиме гамети ST, St, sT, st. Отже, кількість типів гамет із різними комбінаціями алелів двох позначених генів, що їх може утворити ця рослина, дорівнюватиме чотирьом.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості організмів. Зчеплене успадкування.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосувати закономірності успадкування, зчепленого зі статтю, для розв’язування задач із генетики.

Стать у багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми. Тип ХY – один із типів таких наборів – притаманний людині, у якої гетерогаметна стать чоловіча.

З умови задачі зрозуміло, що алель, який спричинює гемофілію, міститься в Х-хромосомі. Ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, можна позначати індексом r. За умовою задачі чоловік, хворий на гемофілію, має генотип XrY, а жінка – ХХr. У подружжя можуть народитися діти з такими генотипами:

P₁ ХХr × ХrY

F₁ ХXr ХrХr ХY ХrY

Ультразвукове дослідження дало змогу з’ясувати, що в цього подружжя народиться хлопчик. Отже, ймовірність (%) того, що він не хворітиме на гемофілію, становить 50 %.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Віруси. Особливості організації та функціонування вірусів.

Завдання скеровано на перевірку знання історії відкриття й особливостей організації вірусів.

В умові завдання описано досліди мікробіолога Д. Й. Івановського, результати яких довели існування вірусів, розміри яких набагато менші за розміри прокаріотичних й одноклітинних еукаріотичних організмів.

Складником віріонів є молекула нуклеїнової кислоти – ДНК або РНК. У простих вірусів така молекула оточена капсидом із білкових молекул. Складні віруси під час формування віріонів захоплюють частину клітинної плазматичної мембрани, доповнюють її власними білками – утворюється суперкапсид.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Прокаріотичні організми. Будова клітини прокаріотів.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови прокаріотичної клітини.

Організми, клітини яких не містять ядра, – це бактерії та археї. Вони мають мінімальний набір складників, що забезпечують існування клітини як цілісної системи. Це плазматична мембрана, цитоплазма, рибосоми й молекула ДНК – носій спадкової інформації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Водорості. Особливості будови й процесів життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних водоростей. Діатомові водорості.

Завдання скеровано на перевірку знання будови різних груп водоростей.

Діатомові водорості – велика група одноклітинних прісноводних і морських водоростей, клітина яких протягом життя перебуває в кремнеземовому панцирі. Через його численні правильно розташовані отвори здійснюються всі процеси обміну із зовнішнім середовищем – поглинання води й вуглекислого газу, виділення кисню й інших продуктів життєдіяльності.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Генеративні органи покритонасінних рослин.

Завдання скеровано на перевірку знання функції наведених в умові складників покритонасінної рослини.

Корінь і пагін – вегетативні органи, листок забезпечує фотосинтез.

У квітці формуються статеві клітини й відбувається запилення і запліднення.

Із насінного зачатку внаслідок запліднення утворюється насіння, за допомогою якого розмножується рослина.

Отже, квітка – генеративний орган, який забезпечує статеве розмноження.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Різноманітність рослин. Загальна характеристика, особливості поширення, значення папоротей.

Завдання скеровано на перевірку знання ролі в природі й значення в житті людини груп рослин.

В описі, складеному відомим купцем-мандрівником Марко Поло, ідеться про вугілля. Це тверда осадова порода, горюча копалина, утворена внаслідок вуглефікування рослинних залишків минулих геологічних епох. Поміж наведених організмів лише викопні представники папоротей утворювали поклади вугілля.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Різноманітність рослини. Загальна характеристика, особливості поширення, значення покритонасінних.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей покритонасінних рослин.

Правильним є твердження, що покритонасінні є верхівкою еволюційного дерева рослинного царства. Один із найважливіших напрямків еволюції рослин – пристосування до умов мешкання.

Покритонасінні є яскравим прикладом цієї лінії, вони переважають на планеті в сучасну епоху. Від полюсів до екватора немає жодної ділянки, на якій можливе існування рослинних організмів, але немає покритонасінних.

Правильним також є твердження, що насіння цих рослин укрито оплоднем, тому їх називають покритонасінними. У так й спосіб формується генеративний орган покритонасінних – плід, який є пристосуванням до захисту й розповсюдження насіння.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей живлення одноклітинних організмів.

Для одноклітинних еукаріотичних організмів характерні різні способи живлення. Автотрофний – для хламідомонади, хлорели, які є одноклітинними зеленими водоростями, і пінулярії – діатомової водорості. Окрім того, деякі з них можна віднести до міксотрофів, які за умови нестачі світла здатні живитися за допомогою піноцитозу.

Одноклітинні твариноподібні організми, яким властивий гетеротрофний спосіб живлення, можуть поглинати тверді речовини внаслідок утворення плазматичною мембраною пухирців. Процес активного надходження твердих речовин із зовнішнього середовища всередину клітини називають фагоцитозом. Поміж наведених до таких організмів належить амеба протей.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Поведінка тварин. Міграції.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей міграції тварин.

Міграція – періодичне переміщення тварин між суттєво відмінними середовищами мешкання, що просторово віддалені одне від одного. Її спричинено змінами в умовах існування тварин чи змінами у вимогах цих тварин до умов існування на різних стадіях розвитку.

Міграції тварин можуть бути сезонними, зокрема перельоти птахів або нерест риб. Види птахів Лелека білий і Ластівка сільська – приклади перелітних птахів. Лосось чорноморський – морська прохідна риба, яка нереститься в річках. Ікру відкладає на тверде дно. Поміж наведених лише вид Кіт лісовий протягом життя не мігрує.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Вільноживучі й паразитичні черви.

Завдання скеровано на перевірку знання класифікації червів за способом життя.

В умові завдання наведено назви тварин – представників різних груп червів. Поміж них є вільноживучі організми – дощовий черв’як, трубочник, нереїс. Паразитичний спосіб життя веде ціп’як бичачий, який є паразитом тварин і людини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Членистоногі. Комахи, їх різноманітність.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти комах за їхніми характерними ознаками.

В умові завдання наведено марку із зображенням Цикади звичайної, яка є представником комах. Вона має членисті кінцівки, перетинчасті крила, складні очі. Ця група тварин належить до членистоногих.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Особливості будови й життєдіяльності амфібій і рептилій.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови й життєдіяльності амфібій і рептилій.

Для правильного розв’язання завдання потрібно порівняти дві групи хордових тварин і виявити ознаку, за якою рептилії відрізняються від амфібій.

У представників обох цих груп сформовано два кола кровообігу. Ця особливість пов’язана з пристосуванням тварин обох груп до життя на суходолі, коли газообмін із атмосферним повітрям забезпечено легенями.

Також у представників обох груп протоки видільної системи відкриваються в клоаку.

Рептилії мають суху шкіру, укриту роговими лусками.

В амфібій запліднення відбувається у воді. У рептилій, на відміну від амфібій, запліднення внутрішнє.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Хордові. Загальні особливості будови й процесів життєдіяльності. Різноманітність хордових.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей хордових, їхньої різноманітності.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати зображених на рисунку тварин: жабу, черепаху, пінгвіна й дельфіна. Вони належать до різних груп хордових –до амфібій, рептилій, птахів і ссавців відповідно.

Затим потрібно застосувати знання про особливості будови тварин цих груп. Тварини мають спільні ознаки організації, а саме: є внутрішній скелет, нервова система трубчастого типу, а органами виділення є нирки.

З наведеного переліку ознак спільними для всіх зображених тварин є ознаки, що позначено цифрами 2, 5, 6.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Будова тіла людини. Тканини організму людини, їхня будова й функції.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати зображення тканин організму людини.

У завданні наведено зображення (1–3) тканин організму людини, які зроблено методом світлової мікроскопії.

Спочатку потрібно їх розпізнати: цифрою 1 позначено кісткову тканину, 2 – епітеліальну, 3 – хрящову. Тканини 1 (кісткова) і 3 (хрящова) є складниками опорно-рухової системи. Тому перше твердження – правильне. Друге твердження неправильне з огляду на те, що цифрою 2 позначено епітеліальну тканину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Нервова регуляція. Нервова система людини. Рефлекторна дуга, її складники.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо будови й функціонування рефлекторної дуги.

Рефлекторна дуга – сукупність структур нервової системи, які беруть участь у здійсненні рефлексу.

Рефлекс є реакцією організму у відповідь на подразнення, яка відбувається за участю нервової системи.

Подразнення сприймають рецептори – спеціалізовані чутливі утвори, які перетворюють певні подразники зовнішнього й внутрішнього середовища на нервові імпульси.

Отже, функціонування будь-якої рефлекторної дуги розпочинається з активації рецептора.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Завдання скеровано на перевірку розуміння функціонування регуляторних систем організму.

У процесі життєдіяльності людина адаптується до змін умов існування. Цей процес забезпечено регуляторними системами організму.

Зміни умов існування можуть бути дуже сильними або тривалими. У такому разі розвивається особлива реакція напруження регуляторних систем організму, яку називають стресом.

В описаній у завданні ситуації виникає тахікардія – стан значно підвищеної частоти серцевих скорочень (ЧСС) порівняно з нормальними показниками. Під час розвитку стресу відбувається зростання секреції адреналіну корою надниркових залоз, яке забезпечує стан підвищеної частоти серцевих скорочень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Кровоносна система людини. Серцевий цикл, його фази. Робота серця, її регуляція.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо функціонування кровоносної системи.

Розв’язання завдання ґрунтується на аналізі кількісних показників роботи кровоносної системи, які наведено в таблиці. Частота серцевих скорочень безпосередньо перед стрибком із парашутом становитиме 100 ударів за хвилину, а частота скорочень у стані спокою – 75 ударів за хвилину.

Отже, у людини перед стрибком порівняно зі станом спокою ЧСС зміниться на 25 ударів за хвилину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Кровоносна система людини. Серцевий цикл, його фази. Робота серця, її регуляція.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо функціонування кровоносної системи.

Розв’язання завдання ґрунтується на аналізі кількісних показників роботи кровоносної системи, які наведено в таблиці. За результатами аналізування можна дійти висновку, що зміна ЧСС відбувається переважно за рахунок зменшення тривалості загальної діастоли: середня тривалість загальної діастоли у стані спокою дорівнює 0,40 секунди, а безпосередньо перед першим стрибком – 0,22 секунди. Порівнявши ці дані із тривалістю систоли передсердь і шлуночків, можна зробити висновок, що вона майже не впливає на зміну ЧСС.

Отже, обидва висновки учнів правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Дихання. Дихальна система людини. Функції органів дихання.

Завдання скеровано на перевірку знання функцій складників дихальної системи.

У верхній частині гортані розташовано надгортанний хрящ. Це пластинка листкоподібної форми, яка під час ковтання їжі закриває вхід у гортань, запобігаючи потраплянню сторонніх часток до повітроносних шляхів. Завдяки цьому повітря потрапляє лише в гортань, а їжа – лише у стравохід.

Отже, потраплянню їжі в дихальні шляхи перешкоджає надгортанний хрящ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії в організмі людини. Вітаміни, їх роль в обміні речовин.

Завдання скеровано на перевірку розуміння ролі вітамінів в обміні речовин.

Вітаміни A, C, B₁₂ в організм людини надходять лише із їжею, а вітамін D може утворюватися в клітинах шкіри людини під впливом ультрафіолетового випромінювання.

Вітамін D впливає на процеси утворення кісткової тканини й регулює правильне співвідношення Кальцію і Фосфору, забезпечуючи всмоктування цих речовин у тонкому кишечнику й перенесення кров’ю до кісткової тканини. Від нестачі цих хімічних елементів в організмі дитини її кістки розм’якшуються, тоншають, уповільнюється їхній ріст. За  гіпо- й авітамінозу вітаміну D виникає тяжке захворювання – рахіт.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Шкіра. Терморегуляція. Будова шкіри.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати складники шкіри людини.

Перше твердження є неправильним тому, що цифрою 1 позначено сальну залозу, а не на потову, а цифрою 2 – потову залозу, а не волосяну цибулину. Друге твердження є неправильним тому, що цифрою 1 позначено сальну залозу, а не на потову, а цифрою 3 – волосяну цибулину, а не сальну залозу.

Отже, поміж тверджень щодо будови шкіри немає правильних.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Азот – складник атмосфери, газ, молекулу якого утворено двома атомами Нітрогену. Азотфіксувальні організми здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот й перетворювати його на доступні для засвоєння рослинами форми.

Процес азотфіксації на схемі позначено буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

У колообіг азот залучено, зокрема, завдяки біологічній (бактерії, ціанобактерії) азотфіксації. Азотфіксувальні бактерії здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот і перетворювати його в доступні для засвоєння рослинами форми. Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Симбіоз і його форми.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток. А бактерії забезпечують рослинний організм нітрогеновмісними сполуками, необхідними для синтезу власних білків і нуклеїнових кислот.

Прикладом взаємовигідного симбіозу є співіснування бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Такі взаємовідносини є результатом коеволюції – типу еволюції угруповання, що полягає у взаємодії груп організмів, які перебувають у тісному екологічному взаємозв’язку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Завдання скеровано на перевірку розуміння закономірностей взаємодії різних видів.

В умові завдання наведено приклад взаємодії борошняних хрущаків двох різних видів. Під час експерименту змінювали умови їхнього сумісного перебування, які надавали переваг то одному, то іншому виду.

Взаємодію організмів (одного або різних видів), що виявляється як взаємне пригнічення один одного й виникає внаслідок того, що їм потрібен той самий ресурс, називають конкуренцією.

Отже, досліджене явище є прикладом конкуренції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Органічні сполуки і їхня роль в організмі.

Завдання скеровано на перевірку знання основних груп органічних речовин.

До білків належить актин, який є складником м’язової клітини й забезпечує рухову функцію тваринного організму.

Дисахаридом є сахароза, яка складається із залишків молекул глюкози й фруктози.

До полісахаридів належить хітин – нітрогеновмісний вуглевод, який є складником клітинної стінки грибів, покривів тіла членистоногих.

АТФ за своєї хімічною природою є нуклеотидом.

Сполуку, яка належить до ліпідів, у завданні не наведено.

Правильна відповідь: 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії. Розщеплення речовин в організмі (безкисневе, кисневе). Фотосинтез. Основні процеси, що відбуваються у світлозалежних і світлонезалежних реакціях (світловій і темновій фазах) фотосинтезу.

Завдання скеровано на перевірку знання основних процесів обміну речовин і перетворення енергії в організмах.

Унаслідок світлової фази фотосинтезу утворюється кисень, який виділяється в навколишнє середовище.

Результатом реакцій темнової фази фотосинтезу є утворення вуглеводів, зокрема, глюкози.

Продуктом безкисневого етапу дихання, або гліколізу, є піровиноградна кислота, а одним із продуктів кисневого етапу – вуглекислий газ. У рослинній клітині як резервний полісахарид не утворюється глікоген.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Різноманітність рослин.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати рослини й класифікувати їх.

В умові завдання наведено зображення рослин, які належать до різних груп.

Позначена цифрою 1 рослина належить до хвощів – це хвощ польовий.

Цифрою 2 позначено щитник чоловічий, який є представником папоротей.

Цифрою 3 позначено сосну звичайну, що належить до голонасінних.

Рослина, позначена цифрою 4, має квітку й плід – це тюльпан, який належить до покритонасінних рослин.

Правильна відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Середовище існування тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання середовища існування тварин.

У прісній воді живе беззубка, а в морській – представник кишковопорожнинних – аурелія.

Середовищем існування вовчка є ґрунт, до якого комаха має низку пристосувань.

Бджола пристосована до життя в наземному середовищі. Комаха може пересуватися суходолом за допомогою грудних ходильних кінцівок й опанувала політ, пристосуванням до якого є перетинчасті крила.

Ехінокок є представником паразитичних червів і впродовж усього життєвого циклу живе в організмі тварин.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Віруси. Прокаріотичні організми. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми. Паразитичні багатоклітинні тварини. Організми, які викликають захворювання людини. Особливості будови.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови організмів – збудників хвороб.

Педикульоз спричинюють воші, що є багатоклітинними тваринами, кутикула яких містить хітин.

Холера – бактеріальне захворювання, спричинене впливом на організм холерного вібріона. Клітина бактерії містить нуклеоїд – ділянку цитоплазми, у якій розташовано кільцеву молекула ДНК.

Причиною виникнення грипу є вплив вірусу – неклітинної форми життя.

Малярію спричинено одноклітинним еукаріотичним організмом – малярійним плазмодієм, який веде паразитичний спосіб життя.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Опорно-рухова система людини. Будова скелета.

Завдання скеровано на перевірку знання будови скелета людини – відділів і кісток – їхніх складників.

Скелет людини поділено на такі відділи: череп, хребет із грудною кліткою, пояса кінцівок і скелети вільних кінцівок.

Складником поясу верхніх кінцівок є ключиця, вільної верхньої кінцівки – променева, пояса нижніх кінцівок – клубова, вільної нижньої кінцівки – мала гомілкова. Зайвою в переліку кісток є грудина, яка є складником грудної клітки.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Травлення. Травна система людини. Будова й функції органів травлення.

Завдання скеровано на перевірку знань про функціонування травної системи людини.

Для розв’язання завдання необхідно розпізнати зображені на рисунку органи організму людини. Затим вибрати поміж перелічених функцію кожного органу.

Цифрою 1 на рисунку позначено печінку, яка забезпечує знешкодження токсичних речовин, а цифрою 2 – жовчний міхур, у якому накопичується концентрована жовч.

Цифрою 3 позначено підшлункову залозу, яку відносять до залоз змішаної секреції. Як залоза внутрішньої секреції цей орган забезпечує вироблення інсуліну.

Цифрою 4 позначено кишечник, де відбувається перетравлення білків і ліпідів.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Функція і будова нирок. Утворення і виведення сечі. Живлення і травлення. Будова й функції органів травлення. Травні залози. Ендокринна система. Функції залоз внутрішньої і змішаної секреції. Статеве дозрівання людини.

Завдання скеровано на перевірку знань про функціонування травної системи людини.

Для розв’язання завдання необхідно розпізнати зображені на рисунку органи організму людини. Затим вибрати поміж перелічених функцію кожного органу.

Нирки – це головний орган виділення в організмі людини. Одна з основних їхніх функцій – виведення з організму токсичних продуктів білкового обміну й обміну нуклеїнових кислот, завдяки утворенню вторинної сечі внаслідок реабсорбції.

Щитовидна залоза утворює тироксин – гормон, який забезпечує гуморальну регуляцію обміну речовин.

Яєчник продукує яйцеклітини, процес утворення яких називають овогенезом.

У легенях відбувається процеси газообміну.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин. Листок: внутрішня будова, функції.

Завдання скеровано на перевірку знання складників листка й виконуваних ними функцій.

На рисунку, наведеному в завданні, зображено шкірочку листка з позначеним буквою Х продихом, який потрібно схарактеризувати.

Продих міститься в покривній тканині. Цей складник забезпечує транспірацію і газообмін. Шкірочка покритонасінних рослин містить продихи, функціонування яких ефективно забезпечує процеси газообміну й випарування води.

Картопля й очерет є видами, які належать до покритонасінних. Продихів немає в організмі водоростей, до яких належить ламінарія.

Правильна відповідь: 2, 3, 2.

ТЕМА: Загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності тварин. Будова опорно-рухової системи тварин. Особливості будови й життєдіяльності ссавців.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови ссавців.

Для правильного розв’язання завдання потрібно спрогнозувати особливості організації викопної тварини з огляду на будову сучасних тварин, для яких характерні зазначені особливості скелета.

Птахи, рептилії й амфібії мають у складі поясу передніх кінцівок воронячі кістки. Крім того, птахи й рептилії мають декілька шийних хребців, а амфібії – лише один.

Сім шийних хребців, лопатки й ключиці як складники поясу передніх кінцівок є в сучасних ссавців. Тобто поміж наведених в умові задання ознак потрібно шукати саме ознаки ссавців. У цієї тварини в дихальних рухах було задіяно діафрагму. Викопна тварина могла вигодовувати молоком дитинча. Ця тварина мала чотирикамерне серце.

Правильна відповідь: 3, 2, 3.

ТЕМА: Імунітет. Імунна система людини, її склад й особливості функціонування.

Завдання скеровано на перевірку розуміння особливостей функціонування імунної системи людини.

В умові завдання наведено графік, на якому відображено динаміку формування довготривалого специфічного гуморального імунітету в організмі людини. Імунну відповідь зумовлено виробленням антитіл, зміну концентрації яких відображено на графіку (концентрація речовини Х). Стрілками позначено моменти контакту організму з антигеном.

Перший контакт з антигеном (перше проникнення) супроводжуваний первинною імунною відповіддю.

Під час повторного контакту з антигеном (повторне проникнення) за рахунок активації клітин пам’яті виникає вторинна імунна відповідь, яка розвивається швидше й потужніше.

Правильне твердженням щодо цього процесу таке: первинна імунна відповідь може виникати внаслідок уведення вакцини. Речовина Х є антитілами, що належать до білків. Синтез антитіл забезпечено рибосомами, які синтезують у порожнину трубочок шорсткої ендоплазматичної сітки (ЕПС) білкові молекули.

ЕПС забезпечує транспортування синтезованих речовин у мембранних пухирцях – везикулах – до комплексу Гольджі.

Затим у комплексі Гольджі здійснюється перетворення білкових молекул і пакування їх у мембранні пухирці відповідно до функціонального призначення. Білки, експортовані з клітини, розміщуються в секреторних пухирцях і внаслідок екзоцитозу виводяться крізь плазматичну мембрану.

Правильна відповідь: 2, 1, 2.

ТЕМА: Загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності тварин. Будова кровоносної системи тварин. Будова кровоносної системи людини.

Завдання скеровано на перевірку знання будови кровоносної системи людини й тварин.

В умові завдання наведено схему, на якій відображено напрямок руху крові на різних ділянках кровообігу в організмі людини й деяких тварин.

Аналіз схеми дає змогу зробити висновок, що кровоносна система має два кола кровообігу. Це дає підстави вважати, що таку кровоносну систему мають усі наземні хребетні тварини.

Артеріальна кров в організмі людини рухається артеріями великого кола (у напрямку від серця до інших органів) і венами малого кола кровообігу (у напрямку від легень до серця).

Отже, напрямок руху артеріальної крові в організмі людини позначено буквами А і Б. У ссавців (лисиця) і птахів (лелека) від серця по великому колу кровообігу рухається артеріальна кров, а в рептилій і амфібій – змішана.

У частині схеми, позначеній буквою Б, відображено напрямок руху змішаної крові в організмі ящірки, яка належить до рептилій.

На діаграмі 3 відображено менший уміст вуглекислого газу в крові на ділянках А і Б порівняно з ділянками В і Г, що відповідає характеристиці кровообігу в організмі людини.

Отже, правильно відображено вміст вуглекислого газу в крові людини на різних ділянках кровообігу на діаграмі 3.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.