ЗНО онлайн 2021 року з біології – основна сесія

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти об’єкти, які належать до різних рівнів організації живого.

Спочатку необхідно розпізнати біологічні об’єкти, які зображено на рисунку. Цифрою 1 позначено скелет риби, 2 – клітинний центр, 3 – серце, 4 – комплекс Гольджі, 5 – мітохондрію, 6 – плід рослини. Після цього визначити, які із зображених об’єктів є складниками біологічних систем клітинного рівня організації.

Рівні організації живої природи – це відносно одноманітні біологічні системи, компоненти яких пов’язані між собою. Складниками біологічних систем клітинного рівня організації є органели, які на рисунку позначено цифрами 2, 4, 5.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Збереження і реалізація спадкової інформації. Нуклеїнові кислоти.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію, подану в графічній формі.

У завданні наведено результати експерименту з вивчення розвитку ембріонів морських їжаків із застосуванням методу мічених атомів. Результат експерименту наведено у вигляді графіка, на якому відображено рівень активності (А) ембріонів як джерела йонізувального випромінення впродовж часу спостереження.

За результатами аналізу графіка можна дійти висновку, що під час дроблення відбувалося збільшення цього показника. Це зумовлено потраплянням міченого Тритієм тимідилового нуклеотида в молекули клітин ембріонів. Цей нуклеотид є складником лише молекули ДНК. Отже, мічена сполука в клітинах ембріонів потрапляє в молекули ДНК.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Збереження і реалізація спадкової інформації. Реплікація.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію, подану в графічній формі.

У завданні наведено результати експерименту з вивчення розвитку ембріонів морських їжаків із застосуванням методу мічених атомів. Результат експерименту наведено у вигляді графіка, на якому відображено рівень активності (А) ембріонів як джерела йонізувального випромінення впродовж часу спостереження.

За результатами аналізування графіка можна дійти висновку, що під час дроблення відбувалося збільшення цього показника, тобто збільшувалася кількість молекул із міченим Тритієм. Дроблення – це процес послідовних мітотичних поділів клітин ембріонів із короткою інтерфазою. Під час мітотичного поділу клітини відбувається реплікація – подвоєння молекул ДНК. Отже, уключення міченої сполуки в молекули клітин ембріона відбувається під час реплікації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Збереження й реалізація спадкової інформації. Клітинний цикл. Мітоз. Розвиток зародку.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію, подану в графічній формі.

У завданні наведено результати експерименту з вивчення розвитку ембріонів морських їжаків із застосуванням методу мічених атомів. Результат експерименту наведено у вигляді графіка, на якому відображено рівень активності (А) ембріонів як джерела йонізувального випромінення впродовж часу спостереження.

У завданні наведено твердження двох учнів щодо можливих пояснень результатів експерименту, відображених на графіку (математичній моделі). Потрібно проаналізувати надані учнями пояснення й оцінити їхню правильність.

Перший учень має рацію тому, що під час дроблення збільшується кількість клітин, постійно відбувається реплікація, а тому збільшується кількість міченої Тритієм сполуки. Це зумовлює наростання активності випромінення, що відображено на графіку: активність випромінення збільшується ступінчасто з інтервалом 40–50 хвилин. Це може бути пов’язано з тривалістю клітинного циклу, якій (у середньому) властиві саме такі параметри. Тому припущення другого учня також є правильним. Отже, обидва вони мають рацію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини. Значення хімічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічного складу клітин рослинних організмів.

Хімічні елементи утворюють органічні й неорганічні сполуки, які забезпечують життєдіяльність клітини й організму в цілому. У рослин Магній є обов’язковим компонентом молекули хлорофілу в хлоропластах.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Вуглеводи: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза), олігосахариди (сахароза, лактоза), полісахариди (крохмаль, целюлоза, хітин, глікоген).

Завдання скеровано на перевірку вміння класифікувати вуглеводи за складом їхніх молекул і здатністю до гідролізу.

До вуглеводів належать моносахариди, олігосахариди й полісахариди. Моносахариди – вуглеводи, які не розщеплюються на простіші вуглеводи, добре розчинні у воді, мають солодкий смак. Із-поміж вуглеводів, про які йдеться в завданні, до моносахаридів належить фруктоза.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Мітохондрії: будова, функції.

Завдання скеровано на перевірку знання основної функції мітохондрій у клітині.

Мітохондрії – двомембранні органели клітин більшості видів рослин, грибів і тварин. Мітохондрії слугують своєрідними «енергетичними станціями клітини». Така назва пов’язана з основною функцією мітохондрій – синтезом АТФ, молекула якої містить макроергічні зв’язки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Органели клітини. Особливості будови тваринної клітини.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати компоненти клітини.

Необхідно розпізнати на рисунку тваринної клітини складники, які позначено буквами. Буквою А позначено ядро, Б – ендоплазматичну сітку, В – комплекс Гольджі, Г – хлоропласт. Поміж органел, які позначено, помилково зображено хлоропласт, якого немає у тваринній клітині.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин і перетворення енергії. Фотосинтез.

Завдання скеровано на перевірку знання суті процесів, що відбуваються в живій природі.

Утворення органічних сполук із неорганічних за участі світлової енергії відбувається під час фотосинтезу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Фенотип і генотип. Алельні гени.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію і робити за результатами аналізу висновки.

В умові завдання описано алелі чотирьох генів комахи й схематично зображено хромосомний набір клітини комахи з позначенням цих генів. Під час розв’язування завдання необхідно враховувати, що тип взаємодії алелів кожного гена – повне домінування.

Аналізування наведеного генотипу комахи за описаними генами дає змогу зробити висновок, що вона є гетерозиготною за формою черевця (Сс), наявністю плям на крилах (Dd) та довжиною вусиків (Mm). Отже, проявлятиметься домінантна ознака: комаха матиме видовжену форму черевця, бурі плями на крилах й довгі вусики. Комаха є гомозиготною за рецесивним алелем забарвлення тіла (tt), матиме світле забарвлення тіла.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Гомозиготний і гетерозиготний стан гена.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію і робити за результатами аналізу висновки.

В умові завдання описано алелі чотирьох генів комахи й схематично зображено хромосомний набір клітини комахи з позначенням цих генів. Під час розв’язування завдання необхідно враховувати, що тип взаємодії алелів кожного гена – повне домінування.

Аналізування наведеного генотипу комахи за описаними генами дає змогу зробити висновок, що комаха є гомозиготною за рецесивним алелем забарвлення тіла (tt). Отже, ген, що перебуває в гомозиготному стані, кодує забарвлення тіла.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Зчеплене успадкування. Кросинговер.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію і робити за результатами аналізу висновки.

В умові завдання описано алелі чотирьох генів комахи й схематично зображено хромосомний набір клітини комахи з позначенням цих генів.

Для виконання завдання необхідно розуміти, що кросинговер – процес обміну подібними ділянками між гомологічними хромосомами під час мейозу. Хромосоми містять гени, розташовані в певній послідовності. Унаслідок кросинговеру утворюються нові комбінації різних версій генів (алелів). Отже, гамета, яка може утворитися в комахи, генотип якої за описаними генами наведено на рисунку, – CdtM.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія. Генна інженерія.

Завдання скеровано на перевірку знання напрямів сучасної біотехнології.

Одним із них є генна інженерія – сукупність прийомів, методів і технологій добування рекомбінантних РНК і ДНК, виділення генів з організму (клітин), здійснення маніпуляцій із генами та введення їх до інших організмів.

Отже, цей напрям біотехнології займається дослідженнями з перебудови генотипу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості. Особливості будови та процесів життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних водоростей.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови водоростей різних груп.

В основі завдання наведено опис водоростей, які трапляються в морській акваторії. У відповідях подано наукові факти щодо особливостей будови водоростей різних груп. Поміж них лише один суперечить інформації, наведеній в описі: ульва не утворює коренів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин. Видозміни пагона. Вегетативне розмноження.

Завдання скеровано на перевірку знання способів розмноження культурних рослин.

В умові завдання наведено зображення культурних рослин: огірка, буряка, картоплі й кукурудзи. Кукурудзу, буряк й огірок зазвичай на присадибних ділянках розмножують статевим способом, висаджуючи в ґрунт або насіння, або молоді рослини. Зазвичай картоплю розмножують вегетативно. Для цього висаджують видозмінені вегетативні органи – підземні стеблові бульби.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Генеративні органи покритонасінних рослин. Будова комахозапильних і вітрозапильних квіток

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти будову вітрозапильних і комахозапильних квіток.

Майже всі комахозапильні квітки виробляють нектар – рідину, що містить поживні речовини (вуглеводи) й утворюється в нектарниках. Це особливі залозисті утвори, розташовані переважно в глибині квітки. Під час добування нектару комахи виносять або приносять до квітки на своєму тілі пилок. У такий спосіб вони забезпечують запилення.

Отже, нектарники є пристосуванням комахозапильних рослин для приваблювання комах-запилювачів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Генеративні органи покритонасінних рослин. Будова квітки.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати компоненти органів покритонасінних рослин.

В основі завдання наведено схематичне зображення маточки, один зі складників якої позначено буквою Х. Він розташований усередині зав’язі й містить яйцеклітину.

Отже, буквою Х на рисунку позначено зародковий мішок.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин. Життєвий цикл папоротей.

Завдання скеровано на перевірку знання життєвого циклу папоротей.

На рисунку зображено життєвий цикл папоротей. Цифрою 1 позначено нестатеве покоління (спорофіт), а цифрою 2 – статеве покоління (гаметофіт).

На рисунку показано, що спори утворюються в спорангіях унаслідок мейозу, а тому мають гаплоїдний набір хромосом. Переважаючим поколінням є спорофіт, який представлений здатною до фотосинтезу рослиною з добре розвиненими вегетативними органами.

Отже, правильним твердженням щодо зображеного життєвого циклу є «переважаючим поколінням є спорофіт».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби. Значення в житті людини.

Завдання скеровано на перевірку знання галузей використання грибів людиною.

Поміж грибів, про які йдеться в завданні, до цвільових грибів належить пеніцил. Цей гриб відіграв важливу роль у боротьбі з хвороботворними бактеріями – із нього в 1940-х роках було добуто препарат пеніцилін, який дав змогу успішно лікувати раніше невиліковні бактеріальні захворювання. Пеніцилін став родоначальником цілого класу нових лікарських антибактеріальних препаратів – антибіотиків.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Завдання скеровано на перевірку знання захворювань, спричинюваних одноклітинними еукаріотичними  гетеротрофними організмами.

Малярія – захворювання людини, яке спричиняє малярійний плазмодій. Це одноклітинний еукаріотичний гетеротрофний організм, який потрапляє в кров людини під час укусу малярійного комара. Ця комаха є проміжним хазяїном для збудника малярії.

Отже, профілактичним заходом щодо малярії є контроль популяції тварин, в організмі яких мешкає збудник.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови та процесів життєдіяльності.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати тварин, що належать до різних груп, за зовнішніми ознаками.

Потрібно розпізнати тварину, покрив тіла якої містить рогові луски. Буквою А позначено зображення жаби озерної, яка є представником амфібій, Б – ящірки прудкої, яка є представником рептилій. Буквою В позначено зображення рака річкового, що належить до ракоподібних. Зображення дощового черв’яка, який є представником кільчастих червів, позначено буквою Г.

Шкіра кільчастих червів й амфібій гола, виділяє велику кількість слизу.

Ракоподібні мають хітиновий покрив тіла, що є ознакою всіх членистоногих тварин.

Покрив тіла ящірки прудкої містить рогові луски, що є пристосуванням до життя на суходолі. Отже, тварина, покрив тіла якої містить рогові луски, позначена на рисунку буквою Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови та процесів життєдіяльності. Розмноження тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей життєвого циклу комахи.

На рисунку зображено життєвий цикл із повним перетворенням, оскільки зазначено всі чотири послідовні етапи: яйце, личинка, лялечка й доросла особина (імаго). Отже, твердження І є правильним. Буквою Х на схемі позначено лялечку, а не личинку. Отже, твердження ІІ є неправильним.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Поведінка тварин. Форми поведінки тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей поведінки комах.

Потрібно проаналізувати опис поведінки комахи – личинки мурашиного лева. Вона своєрідно полює на свою здобич – інших комах, найчастіше мурах. Отже, в описі йдеться про харчову форму поведінки личинки комахи.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Кишковопорожнинні.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови кишковопоржнинних.

У завданні наведено рисунок будови тіла гідри прісноводної, на якому буквою Х позначено певну клітину. Необхідно назвати її. Для цього треба знати особливості будови клітин кишковопорожнинних тварин. Клітини, які містяться в ентодермі і мають джгутики, забезпечують внутрішньоклітинне травлення. Отже, на рисунку буквою Х позначено травні клітини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Птахи.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати тварин.

Необхідно розпізнати зображену на марці тварину, яка мешкає в Антарктиді й пристосована до пересування у воді. Вона має обтічну форму тіла, що вкрите своєрідним пір’ям із характерним розподілом білого й чорного забарвлення. На голові вирізняється дзьоб, немає вушних раковин. Крила ззовні нагадують ласти, є плавальні перетинки між пальцями задніх кінцівок. Це – пінгвін, який є представником птахів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Тканини організму людини, їхні будова й функції.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати тканини організму людини.

На рисунку зображено кісткову тканину. Ця тканина є складником опорно-рухової системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини. Рефлекторна дуга, її складники.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати компоненти рефлекторної дуги.

У завданні наведено схему будови рефлекторної дуги, на якій цифрами 1 і 5 позначено її складники – рецептор і робочий орган відповідно. Потрібно вказати рядок, у якому зазначено складники 2, 3 й 4. Цифрою 2 позначено чутливий нейрон, по якому нервовий імпульс надходить до вставного нейрона 3. Від уставного нейрона нервовий імпульс по руховому нейрону 4 надходить до робочого органа.

Отже, рядок, у якому правильно зазначено складники 2, 3 й 4 позначені буквою Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Завдання скеровано на перевірку знання функцій надниркових залоз.

У процесі життєдіяльності людина адаптується до змін умов існування. Цей процес забезпечують регуляторні системи організму. Зміни умов існування можуть бути дуже сильними або тривалими. У такому разі розвивається особлива реакція напруження регуляторних систем організму, яку називають стресом. Під час розвитку стресу відбувається зростання секреції мозковим шаром надниркових залоз адреналіну, що забезпечує пристосування організму людини до стресової ситуації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Групи крові системи АВ0 і резус-фактор. Імунітет.

Завдання скеровано на вміння визначати групу крові й резус-фактор за результатами лабораторного дослідження.

Групи крові за системою АВ0 визначають за наявністю в еритроцитах антигенів А і В та сполук плазми крові – антитіл α і β.  За комбінацією цих речовин виокремлюють чотири групи крові: І (0) – немає антигенів А і В, але є антитіла α і β; ІІ (А) – містить антигени А і антитіла β; ІІІ (В) – має антигени В й антитіла α; ІV (АВ) – антигени А і В, антитіл α і β немає. Склеювання (аглютинація) еритроцитів відбувається в результаті реакції антиген – антитіло, тобто коли антиген А зустрічається з антитілами α, а антигени В – з антитілами β.

Аналізування результатів дослідження групи крові пацієнта за системою АВ0 і резус-фактора дає змогу зробити висновок, що пацієнт має резус-негативну кров третьої групи.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Дихання. Дихальна система людини. Функції органів дихання.

Завдання скеровано на перевірку знання функцій органів дихання.

Гортань є органом дихальної системи людини й забезпечує проходження повітря до легень. Легені забезпечують газообмін. Гортань містить голосовий апарат, який забезпечує утворення звуків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини. Функції органів травлення.

Завдання скеровано на перевірку знання функцій органів травлення.

У травній системі людини вирізняють травний канал, яким рухається їжа, і травні залози. У відділ (орган) травного каналу відкриваються протоки певних залоз, які поставляють рідини з речовинами, що забезпечують процеси травлення. Протоки слинних залоз відкриваються в ротову порожнину, де їжа знезаражується, змочується відбувається первинна хімічна її обробка, формується харчова грудка.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Обмін речовин і перетворення енергії в організмі людини. Обмін білків.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей обміну білків в організмі людини.

Білки – високомолекулярні полімерні сполуки, мономерами яких є амінокислоти. У травній системі людини білки під дією ферментів зазнають розщеплення до мономерів, тобто амінокислот. Отже, твердження І є правильним.

Синтез речовин у клітині – процес ендотермічний, тобто під час його перебігу поглинається енергія. Відповідно, під час синтезу білків поглинається енергія. Отже, твердження ІІ є неправильним.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини. Будова й функції нефрона.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти складники нефрона.

У завданні наведено рисунок, на якому складники нефрона й кровоносні судини позначені цифрами. Необхідно розрізнити складники нефрону, у яких відбувається реабсорбція. Після цього у відповіді знайти цифри, якими позначені ці складники.

Від капсули нефрона відходить тоненька довга звивиста трубочка – звивистий каналець першого порядку. Він утворює петлю нефрона й знову стає звивистим, утворюючи каналець другого порядку.

Під час проходження первинної сечі канальцями через епітеліальні клітини їхніх стінок у кров повертаються значна кількість води, солей, амінокислоти, глюкоза. Цей процес називають реабсорбцією, він здійснюється за рахунок значних енергетичних витрат організму. Звивисті канальці позначені на рисунку цифрами 3 й 8.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяції.

Завдання скеровано на перевірку вміння оцінювати значення індикаторних організмів у дослідженні стану навколишнього середовища.

Спостереження за зміною видового складу індикаторних організмів (наприклад, діатомових водоростей, інфузорій) дає змогу науковцям зробити висновок про стан навколишнього середовища, тобто оцінити його кількісні і якісні параметри. Отже, за видовим складом одноклітинних еукаріотичних організмів науковці можуть оцінити якість природних вод, ґрунту, повітря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Трофічні рівні. Передавання енергії в екосистемі.

Завдання скеровано на перевірку розуміння принципів функціонування екосистем.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення – види організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, що створює певну послідовність у передаванні речовин й енергії. У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а тісно пов’язані між собою завдяки тому, що представники того самого виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, вони формують трофічну сітку.

На схемі А неправильно відображено передавання енергії від усеїдної тварини до рослиноїдної, а на схемі Б – передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної та від рослиноїдної до рослини. Помилково на схемі В, позначено передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної, від усеїдної тварини до рослини.

Правильно відображено можливий шлях передавання енергії в описаній екосистемі на схемі Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Основні форми симбіозу організмів.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати взаємодію і співіснування різних біологічних видів в екосистемі.

З-поміж наведених у відповідях прикладів форм співіснування організмів потрібно вибрати той, у якому йдеться про мутуалістичні взаємовідносини.

Азотфіксувальні бактерії здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот, який надходить в екосистему в доступній для засвоєння рослинами формі. Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживних, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Прикладом симбіозу є співіснування бобових рослин із бульбочковими бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Таку форму симбіозу називають мутуалізмом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Завдання скеровано на перевірку знання типів видоутворення і розуміння причин еволюційних змін.

У завданні описано причини виникнення близьких видів конвалій. Еволюційні зміни відбувалися внаслідок розриву ареалу предкового виду.

Географічне видоутворення відбувається внаслідок географічної ізоляції, коли виникає розрив ареалу. У кожній ізольованій популяції через дрейф генів і природний добір змінюється генофонд. Виникає репродуктивна ізоляція, що приводить до утворення нових видів. Отже, описані еволюційні події виникли внаслідок географічного видоутворення.

Дивергенція – еволюційний процес розходження ознак споріднених груп організмів унаслідок адаптації до різних умов існування. Під час дивергентної еволюції під дією елементарних факторів еволюції від предкової форми утворюється декілька груп, кожна з яких пристосовується до певних умов існування. Тобто правильний варіант речення такий: Отже, види виникли внаслідок географічного видоутворення в процесі дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Білки та їхня роль в організмі.

Завдання скеровано на перевірку знання основних функцій білків.

Функції білків, про які йдеться в завданні, розглядають під час вивчення курсів біології людини, загальної біології.

Колаген є елементом будови кісткової тканини, дерми шкіри й забезпечує структурну функцію.

Інтерферон – білок крові, який забезпечує захист організму людини від вірусів.

Амілаза – фермент, який виділяють травні залози. Він забезпечує розщеплення вуглеводів, а отже виконує каталітичну функцію.

Міозин є скоротливим білком, який виконує рухову функцію.

Правильна відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Одномембранні, двомембранні й немембранні органели, їхні функції.

Завдання скеровано на перевірку знання будови клітини, функціонування її органел.

Органели – постійні клітинні складники. Кожна органела забезпечує відповідні функції, як-от живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передавання спадкової інформації тощо.

У кожній органелі відбувається певні процеси.

Клітинний центр забезпечує утворення веретена поділу.

У комплексі Гольджі відбувається утворення секреторних пухирців.

Внутрішньоклітинне травлення забезпечують лізосоми.

За участі рибосом синтезуються білки.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Тканини рослинного організму.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей складу й будови рослинних організмів.

Потрібно встановити відповідність між складником рослинного організму й тканиною, якою він утворений. Запропоновані складники утворені лише одним різновидом тканин.

Клітини ендосперму насінини забезпечують живлення зародку й належать до запасальної тканини.

Луб’яні волокна забезпечують підтримання органу рослини в певному положенні, а отже належать до різновидів механічної тканини.

Шкірочка листка утворена покривною тканиною, а камбій – твірною.

Поміж наведених складників рослинного організму немає того, що утворений фотосинтезувальною тканиною.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи. Видозміни кореня. Генеративні органи покритонасінних рослин. Типи плодів.

Завдання скеровано на перевірку вміння ідентифікувати властиві різним рослинам типи плодів і видозміни вегетативних органів.

В уривку з повісті класика української літератури цифрами позначено назви рослин. Необхідно встановити відповідність між рослиною і типом плода або видозміною вегетативного органа, які людина використовує в їжу.

Цифрою 1 в уривку позначено зображення соняшника. Людина використовує в їжу його плід сім’янку.

У кукурудзи, зображення якої позначено цифрою 2, людина використовує в їжу плід зернівку.

Цифрою 3 позначено зображення груші, у якої людина вживає в їжу соковитий плід яблуко.

У буряків, зображення яких позначено цифрою 4, людина в їжу використовує видозміну кореня – коренеплід.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови й процесів життєдіяльності. Покриви тіла.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови покривів представників різних груп хордових тварин.

Особливістю ссавців є наявність різноманітних залоз шкіри – потових, молочних, сальних, запашних. Пристосування до різних умов навколишнього середовища зумовлює розвиток певних залоз.

Потові залози утворюються в шкірі більшості наземних ссавців, зокрема в представників виду Кріль дикий.

Натомість у представників виду Кит синій, який пристосований до життя у водному середовищі, шкіра містить лише молочні залози.

Шкіра птахів позбавлена залоз, крім куприкової. Отже, у представників виду Голуб сизий є лише куприкова залоза.

Шкіра амфібій, до яких належить вид Жаба озерна, багата на слизові залози.

Шкіра плазунів, до яких належить вид Ящірка прудка, позбавлена залоз.

Правильна відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Різноманітність тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання належності видів тварин до певних груп ссавців.

Миша хатня є представником Гризунів, Куниця лісова – Хижих, Вечірниця руда – Рукокрилих, Кінь дикий – Непарнокопитних. У переліку немає виду, який належить до групи Парнокопитних.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

Завдання скеровано на перевірку знань про функції сенсорних систем людини.

Зорова сенсорна система забезпечує сприйняття кольору об’єкта, слухова – визначення тону звуку. За розпізнавання небезпечних запахів відповідає нюхова сенсорна система, а від функціонування сенсорної системи рівноваги залежить координація рухів під час стрибків.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Одномембранні органели. Ендоплазматична сітка.

Завдання скеровано на перевірку знання складників клітини й уміння розпізнавати їх.

В описі йдеться про органелу, на поверхні мікроскопічних канальців якої розташовані рибосоми. Рибосоми є складниками хлоропластів, мітохондрій, але ці органели не містять канальців.

Одномембранною органелою, яка утворена мембранними канальцями й містить рибосоми, є гранулярна ендоплазматична сітка. Електронну мікрофотографію цієї органели позначено цифрою 2.

Правильна відповідь: 1, 2, 2.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми. Роль бактерій у природі й значення в житті людини. Хвороботворні бактерії та спричинені ними захворювання людини.

Завдання скеровано на перевірку знання бактерій – збудників захворювань людини.

У завданні наведено опис одноклітинних організмів, які не мають  мембранних органел, а їхні представники використовують усі способи живлення. За цим описом можна розпізнати прокаріотичні організми. Клітина цих організмів містить немембранні органели – рибосоми, які забезпечують синтез білків.

Одним із захворювань, що спричинене представником цієї групи організмів, є дифтерія. Це захворювання дихальної системи людини спричиняє бактерія, назва якої – дифтерійна паличка.

Життєдіяльність певних видів організмів цієї групи вможливлює утворення покладів залізної руди.

Правильна відповідь: 1, 1, 2.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини. Підшлункова залоза.

Завдання скеровано на перевірку знання органів людського організму та їхніх функцій.

На рисунку зображено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції. Цей орган бере участь у гуморальній регуляції, оскільки виділяє в кров гормони. Одним із таких гормонів є інсулін, який є регулятивним чинником щодо рівня глюкози в крові. Наслідком дії цього гормону є зниження концентрації глюкози в крові людини.

Правильна відповідь: 2, 3, 2.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Значення біологічних знань у житті людини й суспільства.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків досягнення біологічної науки.

Зниження рівня смертності, зумовленої бактеріальними інфекціями, відбулося внаслідок відкриття антибіотиків. Ці речовини згубно діють на бактерії, зокрема й хвороботворні.

У 1983 році американський біохімік Кері Малліс запропонував метод реплікації фрагмента молекули ДНК, за яким можна швидко синтезувати мільйони копій. Це уможливило виявлення того, чи є такий фрагмент у досліджуваній пробі. У такий спосіб можна діагностувати інфекційні захворювання. Тож виявлення вірусів під час прихованого періоду розвитку захворювання забезпечене використанням методу ПЛР.

Виявлення структури декодувальних ділянок ДНК стало можливим завдяки використанню методу секвенування.

Правильна відповідь: 2, 3, 3.