ТЕМА: Органи чуття. Будова й функції органів зору. Сприйняття зображення предметів, світла, кольору.

Аналізатори або сенсорні системи – це сукупність утворень, що сприймають, передають й аналізують інформацію від довкілля і внутрішнього середовища організму.

Нюх – відчуття запаху. Орган нюху – це контактний аналізатор, що сприяє пізнанню навколишнього середовища, впливає на працездатність, дає можливість одержувати естетичну насолоду. Орган нюху утворений:

• нюховою ділянкою;
• провідними шляхами органа нюху.

Хеморецептори – клітини, що здатні сприймати хімічні подразники зовнішнього й внутрішнього середовища. Вони розміщені в слизовій оболонці верхньої частини носової порожнини та здатні сприймати молекули запашних речовин. Ці молекули, розчиняючися в слизу, який виділяє слизова оболонка носової порожнини, контактують із війками нюхових рецепторів і подразнюють їх. У результаті подразнення виникають нервові імпульси, які через нюховий нерв прямують спочатку до підкіркових центрів головного мозку (проміжний мозок), від яких потрапляють у нюховий центр кори кінцевого мозку, де й формується відчуття запаху.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності успадкування, зчепленого зі статтю.

В основі завдання запропоновано задачу на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.

Стать у багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однокові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми. Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY.

З умови задачі зрозуміло, що ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, локалізований в Х-хромосомі. Отже, гемофілію визначає рецесивний алель, розташований в Х- і відсутній в Y-хромосомі.

Рецесивний алель, який зумовлює це захворювання, передають із покоління в покоління синам гетерозиготні жінки-носійки. В описаному випадку генотип жінки не містить гену, який спричинює це захворювання. Тому ймовірність (%) того, що народжений хлопчик не буде хворіти на гемофілію дорівнюватиме 100.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Взаємодія генів та її типи. Множина дія генів.

В основі завдання наведено приклад, який ілюструє явище плейотропії.

Це явище зумовлене властивістю генів, а саме здатністю певних їхніх алелів впливати на формування варіантів декількох різних ознак.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Неспадкова мінливість.

Під час виконання завдання необхідно використати знання властивостей неспадкової мінливості.

Неспадкова мінливість – це зміни в будові чи функціонуванні організмів, що відбуваються протягом їхнього індивідуального розвитку й не передаються наступним поколінням. Її називають також модифікаційною, адже такі зміни є ніби модифікаціями певного типового, середнього значення ознак.

Модифікаційні зміни є оборотними: у разі повернення умов існування до початкових ознака змінюється відповідно.

Расові відмінності людини, поява альбіноса в потомстві правда левів зумовлені генетично.

Редукція травної системи в ціп’яка бичачого – пристосування до паразитичного способу життя, яке виникло внаслідок еволюційних змін. Такі зміни відбуваються на генетичному рівні й успадковуються нащадками.

Прикладом модифікаційної мінливості є збільшення кількості еритроцитів у мешканців високогір’я, що зумовлено пристосуванням людей до зміни умов проживання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Клонування.

В основі завдання описано дослідження британського вченого Джона Б. Гердона щодо розвитку нормального пуголовка з жаб’ячої яйцеклітини, ядро якої замінили на ядро диференційованої клітини кишечника й створили клоновану тварину.

Клоном називають сукупність клітин або особину, що утворилися від спільного пращура нестатевим способом. Це дослідження започаткувало розроблення методів клонування ссавців.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Мохоподібні (політрих звичайний, моршанція).

В основі завдання наведено наукову інформацію щодо особливостей організації та екології організмів із групи мохоподібних.

Це група судинних рослин із самостійним гаплоїдний поколінням, яке переважає в життєвому циклі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Роль Мохоподібних у природі та значення в житті людини. Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм).

Наведений текст містить інформацію про те, що спори описаної групи утворюються внаслідок мейозу диплоїдних клітин спорофіту, отже вони – гаплоїдні.

У тексті немає інформації щодо видів, у яких розмноження не пов’язане з наявністю води.

Аналізування частини тексту «Поміж представників є епіфіти – рослини, які мешкають на інших рослинах. Таке співіснування надає епіфітам можливість бути ближче до джерела світла, яке необхідне їм для фотосинтезу. Крім того, на певній висоті вони стають недосяжними для багатьох рослиноїдних тварин. Джерелом води для них є водяна пара або опади»» дає підстави стверджувати, що епіфітні форми цієї групи отримують користь від співіснування з рослинами, не завдаючи їм шкоди. Для інших рослин ці взаємовідносини є нейтральними. Отже, співіснування епіфітних форм з рослинами не можна віднести до паразитичних взаємовідносин.

Аналізування частини тексту «У місцях з надмірними викидами шкідливих речовин в атмосферу представників цієї групи, зазвичай, немає або вони представлені невеликою кількістю видів» дає змогу дійти висновку, що представники цієї групи можуть бути індикаторами забруднення повітря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна.

Для розв’язання завдання необхідно знати й розуміти основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

У природі існують різноманітні взаємовідносини між організмами й організмів з умовами неживої природи, які вчені називають боротьбою за існування. На підставі цього виокремлюють три форми боротьби за існування: міжвидову, внутрішньовидову й організмів із чинниками неживої природи.

В основі завдання запропоновано приклад взаємодії видів бур’янів із видами культурних рослин. Це є проявом міжвидової форми боротьби за існування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Еволюція. Форми природного добору.

В основі завдання наведено приклад, який ілюструє певну форму природного добору. Тобто для розв’язання завдання необхідно розрізняти форми природного добору.

Виокремлюють три форми природного добору – рушійний, стабілізувальний і розривний.

Стабілізувальний добір забезпечує переважне виживання і поширення особин із середніми значеннями важливих для виживання ознак і супроводжується загибеллю організмів із крайніми значеннями певних ознак.

За рушійного добору особини з ознаками, що відхиляються від середнього значення, мають переваги у виживанні.

Розривний добір – форма природного добору, що проявляється в загибелі особин із середнім значенням ознаки й у збереженні крайніх відхилень від неї.

Наведений приклад ілюструє дію стабілізувального добору.

Правильна відповідь – Б.