Гіпофункція гіпофіза призводить до розвитку
ТЕМА: Основні залози внутрішньої секреції людини та їхні функції
В основі завдання наведено одне з порушень функцій ендокринних залоз – гіпофункція гіпофіза. Необхідно указати захворювання, причиною якого є це порушення.
Залози можуть виділяти гормони в надлишку, що супроводжується їх гіперфункцією. В інших випадках залози можуть виробляти мало гормонів, тоді виявляється недостатність їх в організмі – гіпофункція.
Гіпер- і гіпофункція призводять до порушення життєдіяльності організму, виникнення захворювань.
Карликовість виникає внаслідок гіпофункції гіпофіза у молодому віці.
Гігантизм виникає внаслідок гіперфункції гіпофіза у молодому віці.
Причиною виникнення цукрового діабету є порушення функціонування підшлункової залози.
Аддисонову хворобу спричиняє гіпофункція надниркових залоз.
Правильна відповідь – А.
Похідною якої структури організму є нігтьова пластинка?
ТЕМА: Похідні шкіри людини
Нігті – це рогові пластинки на тильній поверхні кінців пальців верхніх й нижніх кінцівок.
Нігті є похідними шкіри.
Правильна відповідь – В.
Який елемент ока, що з віком стає більш плоским, втрачає еластичність і зазвичай спричинює далекозорість, позначено на рисунку буквою Х?
ТЕМА: Сенсорні системи
Для виконання завдання необхідно знати будову зорового аналізатора.
На рисунку зображений зоровий аналізатор людини.
Зоровий аналізатор – орган чуттів, що відповідає за сприйняття світла, кольору, величини (розміру), взаємного розташування та відстані між предметами.
Буквою Х позначений кришталик – складова ока, двовипукла лінза із змінною фокусною відстанню. Кришталик складається з волокон, клітини яких не мають ядер. За формою волокна – довгі шестикутні призми. Разом з роговою оболонкою ока кришталик заломлює світло, фокусуючи його на сітківці. Залежно від віддалі до предмета, який потрібно розглянути, кришталик може міняти свою кривизну. А з віком він стає більш плоским, втрачає еластичність і зазвичай спричинює далекозорість.
У хлопчика І група крові, а в його сестри — ІV. Які групи крові мають їхні батьки?
ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем. Групи крові. Множинний алелізм.
При виконанні завдання необхідні знання щодо різних типів взаємодії алельних генів.
У завданні описаний типовий приклад кодомінування – успадкування груп крові в людини.
Кодомінування – це такий тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів проявляє свою дію й жодний алель не пригнічує дію іншого. У результаті в гетерозигот формується нова ознака.
Групи крові визначають за наявністю на поверхні еритроцитів білків аглютиногенів А, В або відсутністю аглютиногенів.
Відповідно ці ознаки кодують три алелі, які позначають: А, В, 0. Два перших – домінантні, третій – рецесивний.
Алелі можуть утворювати шість генотипів: АА, А0, ВВ, В0, 00, АВ. При цьому утворюють чотири фенотипи, які називають групами крові. Перша група крові – 00, друга група крові – А.А, А0, третя група – В.В, В0, четверта група – А.В. хлопчик з І (00) групою крові і його сестра з ІV (AB) групою можуть мати батьків з групою крові А0 (ІІ) та В0 (ІІІ).
Правильна відповідь – Б.
Причиною фенотипових відмінностей між монозиготними близнюками є
ТЕМА: Модифікаційна мінливість
Монозиготні двійні формуються внаслідок поділу одного плідного яйця на різних стадіях його розвитку й складають 1/3 від всіх двійнят.
Припускають, що поділ заплідненої яйцеклітини може відбуватися в результаті затримки імплантації та дефіциту кисневої насиченості. Ця теорія дозволяє також пояснити і більш високу частоту аномалій розвитку серед монозиготних близнюків у порівнянні з дизиготних. Можливо, що причиною поліембріонії може бути механічне роз'єднання бластомерів (на ранніх стадіях дроблення), що виникає в результаті охолодження, порушення кислотності і іонного складу середовища, впливу токсичних та інших факторів.
Причиною фенотипових відмінностей між монозиготними близнюками є модифікаційна мінливість.
Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Модифікаційна мінливість – результат не змін генотипу, а його реакції на умови навколишнього середовища. Тобто структура генів не змінюється, змінюється експресія генів. Унаслідок цього під дією факторів навколишнього середовища на організм змінюється інтенсивність ферментативних реакцій, що обумовлюється зміною інтенсивності їх біосинтезу.
Правильна відповідь – Г.
Клітини зародка на стадії двох бластомерів розділились. Перший бластомер загинув, другий зберігся.
Спрогнозуйте можливий наслідок цього явища.
ТЕМА: Явище взаємодії частин зародка
У процесі зародкового розвитку тварин виділяють кілька послідовних етапів: дроблення, яке закінчується формуванням одношарового зародка – бластули; розвиток дво- або тришарового зародка – гаструли; етапи закладання тканин та органів.
Зародковий розвиток починається з дроблення зиготи.
Дроблення – це ряд послідовних мітотичних поділів зиготи. Утворені клітини – бластомери – в інтерфазі не ростуть, і тому їхні розміри після кожного поділу зменшуються вдвічі, а об’єми ядер не змінюються. У цей час зазвичай не відбувається транскрипції власних генів, а лише материнської іРНК. Тому в ситуації, коли клітини зародка на стадії двох бластомерів розділяються і гине один з бластомерів, ми робимо прогноз, що з другого сформується нормальний організм.
Якщо водоплавного птаха помити з милом, то він може потонути. Основною причиною цього стане
ТЕМА: Гiдрофiльнi та гідрофобні сполуки
Для виконання завдання необхідно знати особливості будови птахів.
Птахи мають суху шкіру, майже позбавлену залоз. Лише над основою хвоста в багатьох водоплавних видів відкриваються протоки куприкової залози.
Секретом цієї залози (жироподібною речовиною) птахи змащують за допомогою дзьоба пір’яний покрив, що робить його еластичним та водонепроникним. Ця жироподібна речовина є різновидом простих ліпідів – воском.
Ліпіди – переважно гідрофобні органічні сполуки, які розчиняються в неполярних речовинах. Воски виконують здебільшого захисну функцію. Таким чином, якщо водоплавного птаха помити з милом, то зникне восковий (жировий) наліт на пір’ї то він може потонути.
Який полісахарид входить до складу покриву тварини, зображеної на рисунку?
ТЕМА: Особливості будови, властивості та функції вуглеводів
Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображений на рисунку.
Зображений об’єкт є представник Класу Ракоподібних, Типу Членистоногі.
Для представників цього типу характерною ознакою є наявність твердої хітинової кутикули, що є покривом тіла, а також виконує функцію зовнішнього скелету.
Хітин належить до полісахаридів– це біополімери, молекулярна маса деяких з них може сягати кількох мільйонів. Вони майже не розчиняються у воді і не мають солодкого присмаку.
Скільки залишків рибози містить РНК, що синтезована на фрагменті ДНК з 2400 нуклеотидами?
ТЕМА: Особливості будови, властивості та функції нуклеїнових кислот
Для виконання завдання необхідно знати будову нуклеїнових кислот.
Нуклеїнові кислоти – складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.
Молекула нуклеотиду складається з трьох частин: залишків нітратної основи, п’ятивуглецевого моносахариду (пентози) та ортофосфатної кислоти.
Залежно від виду пентози, що входить до складу нуклеотиду, розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнові (РНК). До складу ДНК входить залишок дезоксирибози, а РНК – рибози.
Молекула ДНК складається з двох ланцюгів нуклеотидів, які сполучаються між собою за допомогою водневих зв’язків.
Молекули РНК клітин прокаріотів та еукаріотів складаються з одного ланцюга. Таким чином, РНК, що синтезована на фрагменті ДНК, яка складається з двох ланцюгів і має у своєму складі 2400 нуклеотидів, буде містити залишків рибози (тобто кількість нуклеотидів) у два рази менше, а саме 1200 нуклеотидів.
Який чинник обмежує поширення водоростей на значних глибинах?
ТЕМА: Основні середовища існування організмів.
Водне середовище існування характеризується високою густиною, меншим вмістом кисню, значними перепадами тиску.
За типом живлення водорості – фотосинтетики. Їхнє живлення залежить від кількості світла, а освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Зазвичай на глибинах понад 150–250 м фотосинтезуючі водорості існувати не можуть. На максимальній глибині – 270 м – мешкають червоні водорості, здатні вловлювати слабке розсіяне світло. На глибини понад 1500 м світло взагалі не проникає.
Тому зниження рівня освітленості – чинник, що обмежує поширення водоростей на значних глибинах.
Яка форма симбіозу спостерігається між термітами та джгутиковими, які живуть у їхньому кишечнику та здатні розщеплювати клітковину?
ТЕМА: Основні форми біотичних взаємовідносин
В основі завдання описані біотичні зв’язки між термітами та джгутиковими найпростішими, які мешкають у кишечнику термітів.
У наведеному прикладі джгутикові найпростіші отримують в термітів середовище існування та джерело поживних речовин, а комахи від найпростіших – ферменти, які забезпечують розщеплення полісахаридів до моносахаридів.
Організми мають взаємовигідні відносини один з одним.
Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.
В екосистемі метелики і синиці спожили 1000 кг первинної продукції. Яка біомаса засвоїлася метеликами та синицями відповідно?
ТЕМА: Перетворення енергії в біогеоценозах. Правило екологічної піраміди
Для виконання завдання необхідно знати правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного такого трофічного рівня завжди менша в середньому до 10 разів за продукцію попереднього.
Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується. Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший зумовлене тим, що аж ніяк не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується в кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10–15% використовується на побудову нових клітин і тканин.
В основі завдання наведене число – 1000 кг первинної продукції, тобто це є маса ланки продуцентів, така ланка метелик, який за правилом екологічної піраміди засвоїв 100 кг біомаси, а синиця – третя ланка – засвоїла 10 кг біомаси.
Визначте місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми.
ТЕМА: Ланцюги живлення
Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.
В основі завдання запитують про місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми, з чого ми робимо висновок, що йдеться про ланцюг виїдання.
У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини (консументи І порядку), потім хижаки (консументи ІІ порядку) і редуценти – організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин чи відмерлі частини рослин і тварин, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.
Відновлення рослинності на місці лісової пожежі — це приклад
ТЕМА: Зміни в біогеоценозах
В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці лісової пожежі.
Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн.
Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад на схилах вулканів, якими текла лава.
Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники. Потім у міру нанесення вітрами ґрунту з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап — утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.
Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини.
Типовий приклад вторинної сукцесії – це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, й пожарище заростає однолітніми і багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.
Отже, відновлення рослинності на місці лісової пожежі є прикладом вторинної сукцесії.
Які біологічні процеси лежать в основі кругообігу Карбону в біосфері?
ТЕМА: Кругообіг речовин.
Для виконання завдання необхідно знати, як здійснення функцій живої речовини пов’язано з міграцією атомів і молекул у процесі колообігу речовин, тобто біогеохімічного циклу Карбону.
Карбон входить до всіх органічних сполук – основи складу та біохімічних процесів живих організмів. Автотрофи здатні фіксувати вуглекислий газ і синтезувати різноманітні органічні сполуки, використовуючи для цього світлову енергію (фотосинтез). Ці речовини в подальшому по ланцюгах живлення потрапляють до гетеротрофів.
Карбон у живих організмах існує у вигляді органічних сполук і карбонатів, а поза ними – в органічних речовинах ґрунту, вуглекислому газі та різноманітних осадових породах. На певний час Карбон, який міститься в цих сполуках, вилучається із біохімічних циклів, але згодом, унаслідок життєдіяльності живих організмів (дихання, виділення тощо) він знову залучається до біогеохімічних процесів.
