ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності мінливості організмів.

Виконуючи це завдання, треба розпізнати мутагенний чинник за його природою та визначити, яка сполука належить до хімічних мутагенів. Мутагени поділяють на три групи: фізичні, хімічні та біологічні. З-поміж наведених варіантів хімічною речовиною, що має сильну мутагенну дію, є бензопірен тютюнового диму.

А УФ-випромінювання – це короткохвильове електромагнітне випромінювання, яке є фізичним мутагеном.

Б радіаційне опромінення – це іонізувальне випромінювання, що належить до фізичних мутагенів.

В інфікування вірусом – це вплив живого інфекційного агента (нуклеїнової кислоти в білковій оболонці), що є біологічним мутагеном.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Зчеплене зі статтю успадкування.

Виконуючи це завдання, треба проаналізувати генеалогічне дерево (родовід) і визначити характер успадкування ознаки.

На схемі квадратами позначено чоловіків, а колами – жінок. Зафарбовані фігури показують осіб із проявом гіпертрихозу. Надмірну волосатість вух у родині мають лише чоловіки й передають її по чоловічій лінії від батька до всіх його синів. Такий тип спадкування називають голандричним. Він свідчить про те, що ген зчеплений зі статтю і локалізований в Y-хромосомі.

Інші варіанти відповіді суперечать розподілу ознаки за статтю в родоводі.

А за аутосомно-домінантного типу спадкування ознака проявлялася б і в чоловіків, і в жінок у кожному поколінні.

Б за аутосомно-рецесивного типу спадкування ознака часто «перестрибує» покоління і трапляється в обох статей з однаковою імовірністю.

Г якби ген був локалізований в Х-хромосомі, батько із цією ознакою обов'язково передавав би її своїм донькам, а не синам (оскільки сини отримують від батька Y-хромосому).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.

Виконуючи це завдання, треба визначити назву генетичного явища, за якого один ген впливає на прояв кількох ознак одночасно. В умові описано пошкодження одного гена, що спричиняє комплекс патологій у різних системах органів (серцево‑судинній, зоровій, а також деформації скелета). Такий множинний ефект одного гена називають плейотропією.

Інші варіанти відповідей неправильні, оскільки описують інші типи взаємодії – коли на формування однієї ознаки впливають кілька різних неалельних генів.

А комплементарність – взаємодія неалельних генів, за якої їхня спільна дія зумовлює появу нової ознаки

Б епістаз – взаємодія, за якої один ген пригнічує дію іншого неалельного гена

Г полімерія – взаємодія, коли кілька неалельних генів однаково впливають на ступінь прояву однієї ознаки

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.

На рисунку видно, що двохроматидні хромосоми вже розділилися на окремі хроматиди (дочірні хромосоми). Ці хроматиди розходяться до протилежних полюсів клітини. Нитки веретена поділу скорочуються, тягнучи хромосоми за центромери.

Отже, зображено анафазу – третю фазу мітозу, під час якої сестринські хроматиди (дочірні хромосоми) роз’єднуються в центромерах і синхронно розходяться до протилежних полюсів клітини.

А профаза – на цій стадії руйнується ядерна оболонка, утворюється веретено поділу, а хромосоми конденсуються (стають видимими).

Б метафаза – хромосоми розташовуються на екваторі («метафазна пластинка»).

Г телофаза – це фінальна стадія, де хромосоми починають деконденсуватися (розкручуватися) і навколо них формуються нові ядерні оболонки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.

У завданні маємо дібрати правильну комбінацію ознак, які описуватимуть будову та функції хлоропластів і мітохондрій.

1. Хлоропласти містяться лише у клітинах рослин (та деяких фотосинтезувальних одноклітинних еукаріотів).

2. Функції мітохондрій – клітинне дихання та синтез АТФ.

3. Складники внутрішньої мембрани хлоропласта – дископодібні структури, назва яких тилакоїди.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.

На малюнку зображено рибосому (чітко видно дві субодиниці: велику синьо-сіру та малу червону).

Аналізуючи властивості рибосоми, оцінімо правильність кожного твердження:

І. Органела є немембранною структурою клітини.

Так, рибосоми належать до немембранних органел клітини.

II. Структура містить власні молекули ДНК.

Ні, рибосоми складаються з рРНК (рибосомної РНК) і білків. Власної ДНК вони не мають.

III. Органела бере участь у процесі реплікації.

Ні, рибосоми беруть участь у процесі трансляції (синтезу білка). Реплікація (подвоєння ДНК) відбувається в ядрі, нуклеоїді, мітохондріях чи пластидах.

IV. Вона є складником гранулярної ендоплазматичної сітки.

Так, саме наявність рибосом на поверхні мембран ендоплазматичної сітки робить її гранулярною (шорсткою).

Отже, правильні твердження І та IV.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.

У завданні потрібно визначити послідовність нуклеотидів мРНК, яка утворюється внаслідок транскрипції з наведеної ділянки ДНК.

Під час транскрипції матрицею слугує некодувальний (антисенсовий) ланцюг ДНК, а синтез мРНК відбувається за принципом комплементарності. Нуклеотиди РНК розташовуються навпроти нуклеотидів ДНК за такими відповідностями:

• А (аденін) ДНК → У (урацил) РНК

• Т (тимін) → А (аденін)

• Ц (цитозин) → Г (гуанін)

• Г (гуанін) → Ц (цитозин)

Ділянка ДНК має послідовність: АЦГ–ЦТА–ЦГТ. Застосувавши принцип комплементарності, отримуємо послідовність мРНК: УГЦ–ГАУ–ГЦА

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин.

У завданні треба розпізнати органічну сполуку, яка за своєю хімічною природою належить до ліпідів.

До ліпідів належить стероїдний гормон тестостерон.

А лізоцим – білковий фермент антибактеріальної дії.

Б інсулін – регуляторний гормон підшлункової залози, білок.

В лактоза – молочний цукор, належить до вуглеводів (дисахаридів).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації.

У завданні маємо визначити правильну послідовність етапів наукового пошуку за наведеним описом.

Спочатку дослідники виявили бактерії у хворих людей – проаналізували науковий факт.

Потім вони припустили, що мікроорганізми спричиняють запалення – висунули гіпотезу.

Дослідник випив культуру бактерій, щоб перевірити припущення – це експеримент.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Ссавці, їхня різноманітність.

Бурий ведмідь належить до типу Хордові, клас Ссавці. Виступає в ролі консумента (ланка харчового ланцюга, які харчуються іншими живими організмами), може харчуватися і рослинною, і тваринною їжею (усеїдний). За екологічною валентністю належить до еврибіонтів – організм (тварина, рослина або мікроорганізм), який має високу пристосованість і може нормально існувати та розмножуватися за значних змін умов навколишнього середовища.

Інші варіанти неправильні:

• продуценти – організми, які утворюють органічні речовини із неорганічних (рослини, певні бактерії). Редуценти – організми, які розкладають рештки відмерлих організмів та використовують ці органічні речовини для живлення

• стенобіонти – організми (рослини або тварини), які здатні виживати та нормально розвиватися лише в умовах вузького діапазону екологічних чинників (температури, вологості, тиску, солоності або наявності специфічної їжі) – екологічно непластичні види.

Правильна відповідь – 3, 2, 1.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

Ротова порожнина: зуби механічно подрібнюють їжу, а язик перемішує її та формує харчову грудку. Слина зволожує цей вміст і завдяки ферментам починає хімічне розщеплення складних вуглеводів. 

Шлунок: орган накопичує їжу та ретельно перемішує її до стану напіврідкої кашки – хімусу. Шлунковий сік містить хлоридну кислоту, яка активує ферменти. Головним хімічним процесом у цьому відділі є початок розщеплення білків за допомогою ферменту пепсину.

Тонка кишка: завершення повного розщеплення всіх поживних речовин. Сюди виділяються активні ферменти підшлункової залози та жовч, яка емульгує жири для легшого засвоєння. Через мільйони мікроскопічних ворсинок на стінках кишки амінокислоти й залишки глюкози всмоктуються безпосередньо у кров та лімфу.

Товста кишка: інтенсивне всмоктування води та мінеральних солей. Симбіотичні бактерії мікрофлори розщеплюють тут рослинну клітковину та синтезують важливі для організму вітаміни K і групи B. Останнім етапом стає формування калових мас із неперетравлених решток та їхнє виведення назовні через пряму кишку.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми. Плоскі черви. Круглі черви. Членистоногі, їхня різноманітність.

Визначмо особливості запропонованих організмів.

Бичачий ціп'як – це плоский черв-ендопаразит, який у дорослому стані живе в тонкому кишківнику людини (остаточного господаря), сягаючи довжини 10 метрів. Він не має власної травної системи (вона редукована) й усмоктує поживні речовини всією поверхнею тіла, а кріпиться до стінок кишківника чотирма присисальцями на голівці. Його життєвий цикл пов'язаний із великою рогатою худобою (проміжним господарем), у м'язах якої розвиваються личинки-фіни; людина заражається теніаринхозом, з'ївши сире або погано просмажене м'ясо.

Печінковий сисун – це плоский черв листоподібної форми із двома присисальцями (ротовою та черевною), який паразитує в жовчних протоках печінки людини й травоїдних тварин, спричиняючи фасціольоз. Його складний життєвий цикл обов'язково включає зміну господарів, де проміжним виступає прісноводний молюск – ставковик малий. Зараження остаточного господаря відбувається в разі проковтування нерухомих личинок разом із сирою водою з відкритих водойм або під час поїдання прибережної трави.

Клоп постільний – це невеликий безкрилий ектопаразит із ряду Напівтвердокрилих, який веде нічний спосіб життя й ховається вдень у щілинах меблів чи під шпалерами. Він є тимчасовим кровосисом людини й теплокровних тварин, використовуючи для живлення колюче-сисний ротовий апарат. 

Аскарида людська – це роздільностатевий круглий черв веретеноподібної форми, що паразитує в тонкому кишківнику людини й спричиняє аскаридоз. Особливістю зовнішніх покривів є шар щільної кутикули, яка захищає черва від розщеплення ферментами травної системи людини. Розвивається без зміни господарів, яйця стають заразними після дозрівання у вологому ґрунті. Роль цього паразита в організмі дуже токсична, оскільки заковтнуті личинки здійснюють складну міграцію через кров, серце та легені, викликаючи кашель, після чого повторно заковтуються і виростають у кишківнику до 40 см.

Малярійний плазмодій – це одноклітинний еукаріотичний паразит із типу Споровиків, який є збудником смертельно небезпечної хвороби – малярії. Його життєвий цикл поєднує статеве розмноження в організмі остаточного господаря (самки малярійного комара роду Anopheles) та нестатеве розмноження (шизогонію) у тілі проміжного господаря (людини). Паразит послідовно руйнує клітини печінки, а потім еритроцити крові, що призводить до циклічних нападів важкої лихоманки, анемії та загальної інтоксикації. 

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Г. 

№26 Розміщення на сайті

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Генеративні органи покритонасінних рослин. 

Визначмо в кожної рослини частину, яку людина зазвичай уживає в їжу.

Цибуля (рослина 1) – цибулина. Цибулина – видозмінений підземний (або іноді надземний) пагін рослини, який виконує функцію накопичення поживних речовин та води.

Морква (рослина 2) – коренеплід. Коренеплід – видозмінений потовщений головний корінь, який при основі має вкорочений пагін і виконує функцію накопичення запасу поживних речовин.

Кукурудза (рослина 3) – зернівка. Зернівка – сухий однонасінний плід, характерний для рослин родини злакових (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, рис, овес). 

Соняшник (рослина 4) – сімʼянка. Сімʼянка – сухий однонасінний нерозкривний плід рослин, характерний для соняшника, гречки, коноплі, кульбаби, ромашки, айстри.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Органічні сполуки. Білки. Вуглеводи. Нуклеїнові кислоти.

ДНК – макромолекула, яка зберігає, передає та реалізує генетичну інформацію. Вона складається з двох ланцюгів, закручених у подвійну спіраль. Кожен ланцюг утворений нуклеотидами, до складу яких входять: залишки азотистої основи та моносахариду (дезоксирибози) й фосфатна група. У ДНК трапляються чотири типи азотистих основ: аденін (А), тимін (Т), гуанін (Г) та цитозин (Ц).

АТФ – універсальна молекула, яка слугує головним джерелом енергії («паливом») для всіх клітинних процесів в організмі; синтезується переважно в мітохондріях. Молекула складається з трьох ключових компонентів: аденіну (азотистої основи), рибози (вуглеводу-пентози) та трьох послідовно з'єднаних залишків ортофосфатної кислоти.

Колаген – білок сполучної тканини, який забезпечує міцність, пружність й еластичність шкіри, сухожиль, кісток, хрящів і суглобів. Його поліпептидний ланцюг утворений послідовністю амінокислот.

Целюлоза – складний вуглевод (полісахарид), що складається із залишків глюкози. Вона виконує функцію опорного «каркасу» в клітинних стінках рослин, забезпечуючи їхню міцність і стабільність форми.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.