ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна та лімфатична система людини.

Розгляньмо, які судини забезпечують кровопостачання та живлення серцевого мʼяза (міокарда).

Коронарні (вінцеві) артерії – це судини, які відгалужуються безпосередньо від аорти на самому виході з серця й обплітають його у вигляді вінця (корони). Їхнє головне завдання – безперервно забезпечувати клітини міокарда киснем та поживними речовинами.

Якщо в цих артеріях розвивається атеросклероз (утворюються бляшки, що звужують їхній просвіт), серцевий м'яз потерпає від нестачі кисню (гіпоксії). Цей стан називають ішемічною хворобою серця (ІХС), а його крайнім і найнебезпечнішим виявом є інфаркт міокарда.

Інші варіанти неправильні:

• грудна артерія постачає кров'ю стінки грудної клітки, її м'язи та органи грудної порожнини (крім серця);
• підключична артерія несе кров до верхніх кінцівок, шиї та частково до головного мозку;
• сонна артерія забезпечує киснем головний мозок, а також інші органи голови та шиї. Ураження сонних артерій може призвести до інсульту, а не до ішемічної хвороби серця.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

На рисунку літерою Х позначено завитку (складник внутрішнього вуха), що містить усередині рецепторні клітини. Коли звукові хвилі проходять через вухо, рідина всередині завитки починає рухатися. Цей рух згинає мікроскопічні волоскові клітини (у кортієвому органі), перетворюючи механічні звукові коливання на електричні імпульси. Потім слуховий нерв передає ці сигнали до мозку, де людина сприймає їх як звук.

Інші варіанти неправильні:

• за посилення звуку в 30 разів, а також передання коливань до завитки відповідають слухові кісточки (молоточок, коваделко та стремінце); 
• проведення звуку до барабанної перетинки забезпечує зовнішній слуховий прохід.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія. 

Віддалена гібридизація (міжвидова або міжродова) – це метод селекції, який полягає у схрещуванні особин, що належать до різних видів або навіть родів. Приклади: тритикале (гібрид пшениці та жита), мул (гібрид кобили та віслюка), лігр (гібрид лева та тигриці).

Штучний (індукований) мутагенез – це цілеспрямоване отримання спадкових змін (мутацій) в організмів під дією штучних фізичних (радіоактивне випромінювання) чи хімічних факторів. Приклади: створення нових стійких до хвороб сортів пшениці та ячменю.

Аутбридинг (неспоріднене схрещування) – це метод схрещування генетично неспоріднених між собою особин одного виду. У тваринництві це може бути схрещування самок однієї породи із самцями-плідниками іншої породи (або лінії) для підвищення м'ясної чи молочної продуктивності. У рослинництві – схрещування різних сортів задля отримання високоврожайних гібридів, стійких до несприятливих умов середовища.

Інбридинг (близькоспоріднене схрещування) – це схрещування організмів, які мають спільних предків у найближчих поколіннях (братів і сестер, батьків і нащадків). Цей метод використовують для отримання чистих ліній і підвищення генетичної однорідності (гомозиготності) нащадків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Екосистеми. 

Організми на рисунках 2 та 3 належать до різних видів, але об’єднані трофічними зв’язками. 

Встановімо тип взаємозвʼязку між зображеними організмами. 

1 птах, який їсть ягоди горобини, – приклад трофічного зв'язку (живлення)

2 венерина мухоловка (хижа рослина), яка впіймала муху, – приклад трофічного звʼязку (хижацтво)

3 кіт, який їсть рибу, – приклад трофічного звʼязку (хижацтва)

Отже, організми на рисунках 2 й 3 абсолютно різні (рослина / комаха та ссавець / риба), але тип екологічного зв'язку у них той самий – живлення (хижацтво) – трофічний звʼязок. 

Інші варіанти неправильні:

Б фабричні зв'язки – один вид використовує частини іншого виду або продукти його життєдіяльності для побудови своїх жител (наприклад, птахи будують гнізда з гілок дерев чи шерсті тварин). На фото 2 рослина просто їсть комаху, тобто це трофічний зв'язок, а не фабричний

В зміну умов або середовища існування називають топічним зв'язком (наприклад, лишайник на корі дерева змінює умови для мікроорганізмів)

Г твердження про відсутність взаємодії організмів – хибне. Птах харчується плодами (трофічний зв'язок) і водночас допомагає рослині розселятися, оскільки насіння проходить через його травну систему неушкодженим

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Органічні сполуки. Білки. Вуглеводи. Нуклеїнові кислоти.

ДНК – макромолекула, яка зберігає, передає та реалізує генетичну інформацію. Вона складається з двох ланцюгів, закручених у подвійну спіраль. Кожен ланцюг утворений нуклеотидами, до складу яких входять: залишки азотистої основи та моносахариду (дезоксирибози) й фосфатна група. У ДНК трапляються чотири типи азотистих основ: аденін (А), тимін (Т), гуанін (Г) та цитозин (Ц).

АТФ – універсальна молекула, яка слугує головним джерелом енергії («паливом») для всіх клітинних процесів в організмі; синтезується переважно в мітохондріях. Молекула складається з трьох ключових компонентів: аденіну (азотистої основи), рибози (вуглеводу-пентози) та трьох послідовно з'єднаних залишків ортофосфатної кислоти.

Колаген – білок сполучної тканини, який забезпечує міцність, пружність й еластичність шкіри, сухожиль, кісток, хрящів і суглобів. Його поліпептидний ланцюг утворений послідовністю амінокислот.

Целюлоза – складний вуглевод (полісахарид), що складається із залишків глюкози. Вона виконує функцію опорного «каркасу» в клітинних стінках рослин, забезпечуючи їхню міцність і стабільність форми.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

№26 Розміщення на сайті

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Генеративні органи покритонасінних рослин. 

Визначмо в кожної рослини частину, яку людина зазвичай уживає в їжу.

Цибуля (рослина 1) – цибулина. Цибулина – видозмінений підземний (або іноді надземний) пагін рослини, який виконує функцію накопичення поживних речовин та води.

Морква (рослина 2) – коренеплід. Коренеплід – видозмінений потовщений головний корінь, який при основі має вкорочений пагін і виконує функцію накопичення запасу поживних речовин.

Кукурудза (рослина 3) – зернівка. Зернівка – сухий однонасінний плід, характерний для рослин родини злакових (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, рис, овес). 

Соняшник (рослина 4) – сімʼянка. Сімʼянка – сухий однонасінний нерозкривний плід рослин, характерний для соняшника, гречки, коноплі, кульбаби, ромашки, айстри.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми. Плоскі черви. Круглі черви. Членистоногі, їхня різноманітність.

Визначмо особливості запропонованих організмів.

Бичачий ціп'як – це плоский черв-ендопаразит, який у дорослому стані живе в тонкому кишківнику людини (остаточного господаря), сягаючи довжини 10 метрів. Він не має власної травної системи (вона редукована) й усмоктує поживні речовини всією поверхнею тіла, а кріпиться до стінок кишківника чотирма присисальцями на голівці. Його життєвий цикл пов'язаний із великою рогатою худобою (проміжним господарем), у м'язах якої розвиваються личинки-фіни; людина заражається теніаринхозом, з'ївши сире або погано просмажене м'ясо.

Печінковий сисун – це плоский черв листоподібної форми із двома присисальцями (ротовою та черевною), який паразитує в жовчних протоках печінки людини й травоїдних тварин, спричиняючи фасціольоз. Його складний життєвий цикл обов'язково включає зміну господарів, де проміжним виступає прісноводний молюск – ставковик малий. Зараження остаточного господаря відбувається в разі проковтування нерухомих личинок разом із сирою водою з відкритих водойм або під час поїдання прибережної трави.

Клоп постільний – це невеликий безкрилий ектопаразит із ряду Напівтвердокрилих, який веде нічний спосіб життя й ховається вдень у щілинах меблів чи під шпалерами. Він є тимчасовим кровосисом людини й теплокровних тварин, використовуючи для живлення колюче-сисний ротовий апарат. 

Аскарида людська – це роздільностатевий круглий черв веретеноподібної форми, що паразитує в тонкому кишківнику людини й спричиняє аскаридоз. Особливістю зовнішніх покривів є шар щільної кутикули, яка захищає черва від розщеплення ферментами травної системи людини. Розвивається без зміни господарів, яйця стають заразними після дозрівання у вологому ґрунті. Роль цього паразита в організмі дуже токсична, оскільки заковтнуті личинки здійснюють складну міграцію через кров, серце та легені, викликаючи кашель, після чого повторно заковтуються і виростають у кишківнику до 40 см.

Малярійний плазмодій – це одноклітинний еукаріотичний паразит із типу Споровиків, який є збудником смертельно небезпечної хвороби – малярії. Його життєвий цикл поєднує статеве розмноження в організмі остаточного господаря (самки малярійного комара роду Anopheles) та нестатеве розмноження (шизогонію) у тілі проміжного господаря (людини). Паразит послідовно руйнує клітини печінки, а потім еритроцити крові, що призводить до циклічних нападів важкої лихоманки, анемії та загальної інтоксикації. 

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Г. 

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

Ротова порожнина: зуби механічно подрібнюють їжу, а язик перемішує її та формує харчову грудку. Слина зволожує цей вміст і завдяки ферментам починає хімічне розщеплення складних вуглеводів. 

Шлунок: орган накопичує їжу та ретельно перемішує її до стану напіврідкої кашки – хімусу. Шлунковий сік містить хлоридну кислоту, яка активує ферменти. Головним хімічним процесом у цьому відділі є початок розщеплення білків за допомогою ферменту пепсину.

Тонка кишка: завершення повного розщеплення всіх поживних речовин. Сюди виділяються активні ферменти підшлункової залози та жовч, яка емульгує жири для легшого засвоєння. Через мільйони мікроскопічних ворсинок на стінках кишки амінокислоти й залишки глюкози всмоктуються безпосередньо у кров та лімфу.

Товста кишка: інтенсивне всмоктування води та мінеральних солей. Симбіотичні бактерії мікрофлори розщеплюють тут рослинну клітковину та синтезують важливі для організму вітаміни K і групи B. Останнім етапом стає формування калових мас із неперетравлених решток та їхнє виведення назовні через пряму кишку.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

Тема: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Ссавці, їхня різноманітність.

Бурий ведмідь належить до типу Хордові, клас Ссавці. Виступає в ролі консумента (ланка харчового ланцюга, які харчуються іншими живими організмами), може харчуватися і рослинною, і тваринною їжею (усеїдний). За екологічною валентністю належить до еврибіонтів – організм (тварина, рослина або мікроорганізм), який має високу пристосованість і може нормально існувати та розмножуватися за значних змін умов навколишнього середовища.

Інші варіанти неправильні:

• продуценти – організми, які утворюють органічні речовини із неорганічних (рослини, певні бактерії). Редуценти – організми, які розкладають рештки відмерлих організмів та використовують ці органічні речовини для живлення

• стенобіонти – організми (рослини або тварини), які здатні виживати та нормально розвиватися лише в умовах вузького діапазону екологічних чинників (температури, вологості, тиску, солоності або наявності специфічної їжі) – екологічно непластичні види.

Правильна відповідь – 3, 2, 1.