ТЕМА: Вступ. Клітина. Органічні сполуки. Вуглеводи, ліпіди. Білки.

Амілаза – білок, який виконує ферментативну функцію – розщеплює складні вуглеводи

до простих цукрів.

Пепсин – білок, який виконує ферментативну функцію – розщеплює білки до амінокислот.

Целюлоза – вуглевод (полісахарид), головний структурний складник рослин, утворює клітинні стінки.

Холестерол – представник ліпідів (стероїд), складник мембран і попередник вітаміну D, жовчних кислот і стероїдних гормонів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Методи дослідження клітин. Еукаріотична клітина. Клітинні мембрани.

Фосфоліпіди позначено літерою Г. Для фосфоліпідів характерна специфічна будова, молекули складаються з гідрофільної «головки» та двох гідрофобних «хвостиків» (див. рисунок).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

Транскрипція – це процес синтезу молекули РНК на матриці ДНК. Головним ферментом, який забезпечує цей процес, є РНК-полімераза. Вона розпізнає спеціальну ділянку ДНК (промотор), приєднується до неї та будує ланцюг РНК за принципом комплементарності.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• реплікація – це подвоєння ДНК (головний фермент – ДНК-полімераза);
• трансляція – це біосинтез білка на матриці іРНК, що відбувається за участю рибосом;
• сплайсинг – це процес вирізання після транскрипції неінформативних ділянок (інтронів) із первинної РНК.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми. 

Муреїн (або пептидоглікан) – це основна хімічна сполука, з якої складається клітинна стінка бактерій.

Оскільки фермент лізоцим розщеплює саме муреїн, він руйнує клітинну стінку бактерій і спричиняє їх загибель. З-поміж наведених варіантів лише кишкова паличка належить до бактерій.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• епідерміс рослини має клітинну стінку із целюлози;
• амеба протей – це одноклітинний твариноподібний еукаріот, не має клітинної стінки;
• мукор – це нижчий гриб, його клітинна стінка містить хітин.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Наявність хітину в клітинній стінці є унікальною характерною ознакою представників Царства Гриби. Саме ця особливість відрізняє їх від рослин (клітинна стінка із целюлози) і бактерій (клітинна стінка з муреїну).

Інші варіанти відповіді неправильні:

• здатність до мітотичного поділу та наявність ядра властиві всім еукаріотам (рослинам, тваринам і грибам), а не лише грибам;
• відсутність хлоропластів характерна також для всіх тварин і багатьох бактерій, тому це не може бути характерною ознакою грибів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

Продихи – це спеціалізовані структури, які призначені для транспірації (випаровування води) та газообміну рослини з навколишнім середовищем. Оскільки саме листок є головним органом фотосинтезу й випаровування води, його шкірочка (епідерма) завжди має велику кількість продихів.

Інші варіанти відповідей неправильні:

• корінь перебуває в ґрунті, не здійснює фотосинтез і не потребує випаровування води, тому продихів у його шкірочці немає;
• стебло (особливо здерев'яніле) для газообміну використовує інші структури – сочевички, а не продихи;
• Камбій – це твірна тканина всередині стебла чи кореня, яка забезпечує ріст у товщину; він не є органом чи покривною тканиною і не має шкірочки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність і розмноження мохів, папоротей, хвощів, плаунів. Різноманітність, розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для визначення правильних позначень груп рослин за запропонованими ознаками в наведеній діаграмі визначмо покроково ознаки, притаманні мохам, голонасінним і покритонасінним рослинам.

За таблицею визначмо ознаки, які властиві кожній групі:

• мохоподібні – 1, 4;
• голонасінні – 1, 3, 5;
• покритонасінні – 1, 2, 3, 5.

Порівняймо комбінації спільних і відмінних ознак: спільна ознака для всіх трьох груп – 1 (здатність до фотосинтезу); спільні ознаки для голонасінних і покритонасінних – 3 (формування насінних

зачатків) і 5 (закріплення в ґрунті коренями).

Важливо: ознака 2 (подвійне запліднення) властива лише покритонасінним рослинам.

Спільних ознак, окрім тих, що вже є спільними для всіх трьох груп, між мохоподібними та голонасінними немає.

Отже, маємо:

 – мохи, тому що в колі запропонована лише  ознака 4 (спорофіт розвивається на гаметофіті), яка притаманна лише мохам

 – покритонасінні, тому що в колі зазначено лише  ознаку 2 (подвійне запліднення), яка притаманна лише покритонасінним

 – голонасінні мають ознаки 3 (формування насінних зачатків) і 5 (закріплення в ґрунті коренями), які обʼєднують їх із покритонасінними рослинами; не мають нічого спільного з мохами.

Тобто правильно позначено групи рослин у варіанті відповіді А.

 – мохи;  – покритонасінні; – голонасінні

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Хордові. Риби. Амфібії. Рептилії.

Суха луската шкіра (покриви тіла), наземний спосіб життя та використання отрути для паралізації здобичі – типові характеристики представників класу Рептилії (Плазуни), до яких належать усі змії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Хордові. Риби. Амфібії. Рептилії. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Кораловий аспід – смертельно отруйна змія, має яскраве кільцеве забарвлення із червоних, чорних і жовтих смуг. Такий природний тип забарвлення називають застережливим (або попереджувальним). Його мета – попередити потенційних хижаків про те, що тварина небезпечна або отруйна. У такий спосіб аспід застерігає потенційних ворогів.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• розмежувальне забарвлення – це маскувальні смуги чи плями (у зебри, тигра), які розмивають контури тіла тварини на фоні середовища;
• захисне забарвлення – робить тварину непомітною на фоні навколишнього середовища (наприклад, зеленого коника в зеленій траві).
• загрозливе – це демонстративне забарвлення, яке тварина зазвичай приховує і лише в момент небезпеки показує ворогові, щоб налякати його (наприклад, яскраві плями у вигляді очей на крилах деяких метеликів).

Правильна відповідь – В.