ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання перевіряє розуміння біогеохімічного циклу Нітрогену й ролі азотфіксувальних організмів.

На схемі зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Атоми Нітрогену утворюють молекули азоту – газу, який є основним складником атмосферного повітря.

У колообіг азот залучається передусім завдяки біологічній азотфіксації, яку здійснюють бактерії та ціанобактерії. Вони здатні засвоювати атмосферний азот і перетворювати його на сполуки, доступні для поглинання рослинами.

Серед азотфіксувальних організмів є чимало вільноживучих форм, проте деякі утворюють симбіотичні зв’язки з рослинами: вони оселяються в їхніх коренях, отримуючи натомість захист і поживні речовини. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання перевіряє вміння позначати процес азотфіксації в циклі Нітрогену.

На схемі зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Атоми Нітрогену утворюють молекули азоту – газу, який є основним складником атмосферного повітря.

Азотфіксувальні організми здатні засвоювати атмосферний азот і перетворювати його на сполуки, доступні для рослин. Процес азотфіксації на схемі позначено буквою А. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Симбіоз і його форми.

Завдання перевіряє розуміння симбіозу бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями та коеволюції.

На схемі зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Атоми Нітрогену утворюють молекули азоту – газу, який є основним складником атмосферного повітря.

Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, які оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Своєю чергою бактерії забезпечують рослинний організм нітрогеновмісними сполуками, потрібними для синтезу власних білків і нуклеїнових кислот.

Приклад взаємовигідного симбіозу – співіснування бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Такі взаємовідносини є результатом коеволюції – типу еволюції угруповання, що полягає у взаємодії груп організмів, які перебувають у тісному екологічному взаємозв’язку. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Обмін речовин.

Завдання перевіряє знання локалізації процесів у хлоропластах і мітохондріях.

Спочатку розподілімо варіанти відповідей за органелами. Хлоропласт відповідає за фотосинтез (варіанти 1 і 3), а мітохондрія – за дихання (варіанти 2 й 4). Це одразу звузить коло пошуку.

Фотосистеми розташовані на мембрані тилакоїда, а дихальний ланцюг – на внутрішній мембрані мітохондрії. Ферменти фіксації вуглекислого газу СО2 містяться в стромі хлоропласта, а ферменти циклу Кребса – у матриксі мітохондрії.

1 – В (фотосистеми – мембрана тилакоїда): фотосистеми I і II – це мультибілкові комплекси з пігментами (включно з хлорофілом), які вловлюють світло під час світлової фази фотосинтезу й убудовані в мембрани тилакоїдів хлоропласта.

2 – А (дихальний ланцюг – внутрішня мембрана мітохондрії): дихальний (електронтранспортний) ланцюг складається з комплексів ферментів, що забезпечують окисне фосфорилювання й розташовані на кристах внутрішньої мембрани мітохондрій.

3 – Г (ферменти фіксації вуглекислого газу СО2 – строма хлоропласта): фіксація вуглекислого газу відбуваються під час темнової фази фотосинтезу (цикл Кальвіна), ферменти якої розчинені в рідкому середовищі хлоропласта – стромі.

4 – Б (ферменти циклу Кребса – матрикс мітохондрії): цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса) належить до кисневого етапу дихання, а його ферменти містяться у внутрішньому рідкому вмісті мітохондрії – матриксі.

Зайвим варіантом є Д (зовнішня мембрана мітохондрії). Вона гладенька, має високу проникність для дрібних молекул і виконує бар'єрну й транспортну функції, але не містить ані дихального ланцюга, ані ферментів циклу Кребса.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – А; 3 – Г; 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Вегетативні органи покритонасінних рослин.

Завдання перевіряє вміння визначати видозміни пагонів і коренів за прикладами рослин. 

Цифрою 1 позначено опис кореневище, яке характерне для конвалії.

Цифрою 2 позначено опис бульби, яку утворює топінамбур.

Для полуниці характерною видозміною є вуса, опис яких позначено цифрою 3.

Цифрою 4 позначено опис цибулини, яка характерна для тюльпана.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Д; 3 – Г; 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання перевіряє знання типів шкірних залоз у різних груп хребетних.

Лише молочні залози утворюються у кита синього, який належить до ссавців. Шкіра цієї тварини не має потових залоз.

Слизові залози – характерна особливість шкіри амфібій, до яких належить жаба озерна.

Лише куприкова залоза, яка містить жир, характерна для шкіри птахів, зокрема голуба сизого.

Потові залози – характерна ознака шкіри більшості ссавців, зокрема й кроля дикого. 

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – Г; 4 – Д.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травна система.

Завдання перевіряє розуміння функцій органів травної системи та ролі ферментів.

Цифрою 1 позначено печінку, яка забезпечує знешкодження токсичних речовин.

Цифрою 2 позначено жовчний міхур, у якому накопичується концентрована жовч.

Цифрою 3 позначено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції. Як залоза зовнішньої секреції вона виробляє підшлунковий (панкреатичний) сік, що містить травні ферменти (трипсин, амілазу, ліпазу тощо). Цей сік протоками виділяється у просвіт дванадцятипалої кишки, де за участі цих ферментів відбувається активне розщеплення білків, жирів і вуглеводів до мономерів. 

Цифрою 4 позначено тонкий кишківник, у ньому всмоктуються амінокислоти й глюкоза. 

Правильна відповідь: 1 – Б; 2 – В; 3 – Д; 4 – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин.

Завдання перевіряє знання будови, функцій і походження лізосом. 

Лізосоми – одномембранні органели у вигляді пухирців, усередині яких містяться ферменти, що розщеплюють полімерні органічні сполуки до мономерних.

Лізосоми руйнують складники чужорідних клітин, поглинутих у процесі фагоцитозу, а також відпрацьовані «старі» клітинні компоненти.

Утворюються лізосоми в комплексі Гольджі.

Правильна відповідь – 1; 3; 3.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Різноманітність рослин. 

Завдання перевіряє розуміння життєвих циклів рослин і залежності запліднення від води.

Буквою А позначено зображення моху зозулин льон (політрих звичайний), буквою Б – зображення покритонасінної рослини зозулині черевички, буквою В – плаун булавоподібний.

Рослину, яка не потребує води для запліднення, позначено буквою Б.

У життєвих циклах усіх зображених рослин відбувається чергування двох поколінь. Рослину, позначену буквою А, від двох інших відрізняє відсутність коренів.

Правильна відповідь – 2; 3; 1.