ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Завдання перевіряє розуміння мономерної будови білків і відмінності між класами біополімерів. 

Колаген – структурний білок (зокрема основний білок сполучної тканини й кісток). Мономерами всіх білків є амінокислоти.

Залишки жирних кислот – складники ліпідів (жирів, фосфоліпідів), а не білків.

Моносахариди – мономери складних вуглеводів (полісахаридів) – крохмалю, глікогену, целюлози, хітину тощо).

Нуклеотиди – мономери нуклеїнових кислот (ДНК й РНК).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила комплементарності й правила Чаргаффа для обчислення часток нуклеотидів.

Нуклеотиди двох ланцюгів молекули ДНК розташовані так, що нітрогеновмісні основи одного ланцюга містяться навпроти нітрогеновмісних основ іншого, утворюючи пари. Основи взаємодіють між собою так, що навпроти аденіну (А) одного ланцюга завжди розташований тимін (Т) іншого, а навпроти гуаніну (Г) − цитозин (Ц). Таку відповідність у розташуванні нуклеотидів називають комплементарністю.

Співвідношення нуклеотидів у молекулі ДНК, відоме як правило Чаргаффа, можна записати так: А + Г = Т + Ц. За умовою задачі частка гуанілових нуклеотидів становить 42 % від загальної кількості. Отже, частка гуанілових і цитидилових нуклеотидів разом становить 84 % (42 % + 42 % = 84 %), бо кількість гуанілових і цитидилових нуклеотидів у дволанцюговій молекулі ДНК однакова.

Частка аденілових і тимідилових нуклеотидів разом становить 16 % (100 % − 84 % = 16 %). Кількість аденілових і тимідилових нуклеотидів також однакова, тому частка тимідилових нуклеотидів становить 8 % (16 % : 2 = 8 %).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин.

Завдання перевіряє вміння визначати спільні ознаки немембранних органел.

На рисунку зображено клітинний центр і рибосому. Потрібно розпізнати їхні спільні ознаки.

Немембранними структурами є обидві органели. Крім того, складниками і клітинного центру, і рибосоми є білки.

Водночас лише рибосоми містяться в мітохондріях і хлоропластах, а клітинний центр утворюється внаслідок поділу іншого клітинного центру (центріолі).

Отже, спільні ознаки обох зображених органел позначено цифрами 2 і 3.

Правильна відповідь – В.

Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження й реалізація спадкової інформації.

Завдання перевіряє знання процесів реплікації, транскрипції та трансляції, їхні локалізації. 

1. Реплікація (самоподвоєння ДНК): синтез нової молекули ДНК на матриці ДНК.

2. Транскрипція: перенесення інформації з ДНК на РНК (синтез мРНК на матриці ДНК).

3. Трансляція: синтез білкової молекули на матриці мРНК.

З-поміж цих процесів у ядрі відбуваються реплікація і транскрипція. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості. Закономірності успадкування, встановлені Грегором Менделем. 

Завдання перевіряє розуміння другого закону Менделя й уміння визначати генотипи батьків.

В основі завдання наведено схему успадкування мишами забарвлення хутра в конкретному схрещуванні. Аналізування цієї схеми дає змогу визначити, що забарвлення хутра успадковується за другим законом Грегора Менделя: у поколінні, отриманому під час схрещування гібридів першого покоління, що були гетерозиготними, відбувається розщеплення за фенотипом і 3/4 покоління виявлятимуть домінантну ознаку, а 1/4 – рецесивну. Тобто співвідношення між кількістю організмів, які мають різні варіанти ознаки, становитиме 3 : 1 на користь домінантної.

Отже, генотип батьків ♀Аа х ♂Аа.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

Завдання перевіряє розуміння успадкування ознак, зчеплених зі статтю, уміння обчислювати ймовірності народження здорової дитини.

Стать в багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми. Один із типів хромосомного визначення статі – тип ХY. Такий тип притаманний людині, у якої гетерогаметна стать чоловіча.

З умови задачі зрозуміло, що алель, який спричинює гемофілію, міститься в Х-хромосомі. Ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, позначмо індексом r. За умовою задачі чоловік, хворий на гемофілію, має генотип XrY, а жінка – ХХ. А в подружжя можуть народитися діти з такими генотипами:

P1 ХХ × ХrY 

F1 ХXr ХХr ХY ХY

Ультразвукове дослідження дало змогу з'ясувати, що в них народиться хлопчик. 

Оскільки в цьому схрещуванні жінка не є носійкою, то всі хлопчики матимуть лише материнську Х‑хромосому без алеля r. Їхній генотип – XY, тобто вони здорові. 

Отже, ймовірність (%) того, що він не хворітиме на гемофілію, становить 100 %.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Селекція і біотехнологія.

Завдання перевіряє знання методу мікроклонального розмноження та суті клонування.

У сучасній біотехнології метод мікроклонального розмноження рослин (вирощування з окремих шматочків тканини чи клітин на поживних середовищах) дає змогу отримувати генетично ідентичні копії організму – клони. Усі нащадки мають однаковий генотип й утворюються внаслідок нестатевого розмноження (мітотичного поділу клітин пагона), цей процес є клонуванням.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Пріони та віроїди.

Завдання перевіряє вміння впізнавати бактеріофаг за зовнішньою будовою.

У варіанті відповіді А схематично зображено класичний бактеріофаг (фаг T4). Він має характерну й добре впізнавану будову:

• багатогранну головку (капсид), що містить генетичний матеріал;
• хвостовий чохол із комірцем;
• хвостові нитки (ніжки), якими він прикріплюється до оболонки бактерії.

У варіантах відповіді Б, В, Г зображено сферичні (кулясті) віруси зі складними оболонками й суперкапсидами, які вражають клітини еукаріотів (людини, тварин або рослин). Вони не мають специфічного хвостового апарату, характерного для бактеріофагів.

Отже, зображення вірусу, який паразитує в клітинах бактерій, позначено буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості.

Завдання перевіряє знання будови хламідомонади та функцій її органел. 

Цифра 1

За допомогою чого хламідомонада активно рухається (плаває) у воді? Вона має два джгутики на передньому кінці клітини (війки властиві іншим організмам, наприклад, інфузорії-туфельці).

Цифра 2

У цитоплазмі хламідомонади біля основи джгутиків розміщені дві скоротливі вакуолі, які виводять надлишок води й підтримують осмотичний тиск.

Цифра 3

Напрямок руху в бік світла (позитивний фототаксис) зумовлено світлочутливим вічком (стигмою).

Хламідомонада – одноклітинна водорість, що має один великий хлоропласт чашоподібної форми. На передньому кінці розташовані джгутики, за допомогою яких хламідомонада плаває в товщі води. У цитоплазмі має дві скоротливі вакуолі. У клітині є вічко, що зумовлює напрямок її руху. 

Правильна відповідь – А.